Ухвала суду № 69159376, 18.09.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54127/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О., прокурора Малюка Б.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Потапенка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Шеремета С.П. про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції Шеремета Сергій Петрович, розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016251010008884,за погодженням прокурора Малюка Б.М., звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 Зокрема прокурор просить застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, депутата Черкаської міської ради, запобіжний захід особисте зобов'язання. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання, та/або місця роботи;4) утриматись від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні;5) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Клопотання підтримано прокурором Малюком Б.М. під час його розгляду та обґрунтовано наступним. Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016251010008884, унесеному 11.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 206 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 у справі №712/13626/16-ц за позовом ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про визнання недійсними правочинів та витребування майна з незаконного володіння, на підставі звернення ОСОБА_4 про забезпечення позову, накладено арешт на 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: нежитлові приміщення з №1-1 по №1-7, з №1-9 по №1-16, з №2-1 по №2-3, загальною площею - 706,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, до набрання законної сили рішення суду у справі №712/13626/16-ц.

Вказаним рішенням суду від 08.12.2016 ОСОБА_1 заборонено здійснювати будь-які дії щодо використання та розпорядження 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: нежитлових приміщень з №1-1 по №1-7, з №1-9 по №1-16, з №2-1 по №2-3, загальною площею - 706,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі шляхом передачі їх у власність чи користування будь-яким особам до набрання законної сили рішення суду у справі №712/13626/16-ц.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.12.2016, постановленою за скаргою ОСОБА_1, скасовано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 в частині заходу забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії щодо використання 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: нежитлових приміщень з №1-1 по №1-7, з №1-9 по №1-16, з №2-1 по №2-3, загальною площею - 706,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі шляхом передачі їх у власність чи користування будь-яким особам до набрання законної сили рішення суду у справі №712/13626/16-ц.

В подальшому, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07.03.2017 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.12.2016 в частині скасування заходу забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії щодо використання 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: нежитлові приміщення з №1-1 по №1-7, з №1-9 по №1-16, з №2-1 по №2-3, загальною площею - 706,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі шляхом передачі їх у власність чи користування будь-яким особам до набрання законної сили рішенням суду у справі №712/13626/16-ц.

Так, ОСОБА_1, будучи належним чином ознайомлений з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 та ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07.03.2017 у справі №712/13626/16-ц, які набрали законної сили, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що йому заборонено здійснювати будь-які дії щодо використання та розпорядження 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за вказаною вище адресою, діючи умисно, з метою невиконання ухвали суду, в порушення вимог статей 124, 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частин 9-12 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, о 06 годині 30 хвилин 18.03.2017, заблокував вхідні двері до магазинів «Аdidas» та «Reebok», перев'язавши їх ланцюгами, які закріпив навісними замками, та за допомогою працівників приватного охоронного підприємства «Донбас Безпека» захопив будівлю (нежитлові приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2), незаконно припинивши господарську діяльність ДП «АДІДАС-УКРАЇНА» («Аdidas» та «Reebok»), обмеживши доступ до будівлі його працівників та відвідувачів.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив заборону, визначену ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 та ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07.03.2017, щодо використання та розпорядження 63/100 частини нежитлових приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що на території України під ЄДРПОУ 24251899 діє ДП «АДІДАС-УКРАЇНА», яке відповідно до статуту, затвердженого 23.12.2014, має на меті здійснення господарської діяльності, що виражається в реалізації товарів та послуг на території держави.

Згідно з договорами оренди №1/03/17, №2/03/17, №3/03/17 від 16.03.2017, укладеними між ДП «АДІДАС-УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_7 і ФОП ОСОБА_8, вказане підприємство з метою здійснення своєї господарської діяльності з реалізації одягу та спортивних товарів орендує нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ДП «АДІДАС-УКРАЇНА» здійснює свою господарську діяльність в зазначених вище приміщеннях, з метою перешкоджання його законній господарській діяльності, о 06 годині 30 хвилин 18.03.2017, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, заблокував вхідні двері до магазинів «Аdidas» та «Reebok», перев'язавши н («Аdidas» та «Reebok» («Аdidas» та «Reebok» («Аdidas» та «Reebok» («Аdidas» та «Reebok»їх ланцюгами, які закріпив навісними замками, та за допомогою працівників приватного охоронного підприємства «Донбас Безпека» захопив будівлю (нежитлові приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2), незаконно припинивши господарську діяльність ДП «АДІДАС- УКРАЇНА» (магазинів «Аdidas» та «Reebok»А), обмеживши доступ до будівлі його працівників та відвідувачів.

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 382 КК України підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Черкаси, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, депутат Черкаської міської ради.

19.04.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 206, ч. 1 ст. 382 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 382 КК України обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколами огляду місця події від 18.03.2017 та 21.03.2017;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11;

- лист повідомлення від 20.11.2016 адресований до ДП «Адідас України»;

- ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 у справі №712/13626/16-ц;

- ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07.03.2017;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 20.06.2017 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1, згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

п.1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

п.5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 невеликої та середньої тяжкості злочинів, передбачених 1 ст. 206, ч. 1 ст. 382 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігання вищевказаним спробам (ризикам), та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід особисте зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Потапенко С.В. заперечували проти задоволення клопотання вказуючи на відсутність достатніх доводів та підтверджуючих даних з боку прокурора щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши додані до клопотання матеріали, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності , а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

При цьому слід врахувати те, що 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру. З часу пред'явлення підозри запобіжний захід не обирався.

Звернувшись до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчим у поданому клопотанні, а прокурор під час його розгляду не надали вагомих аргументів та доводів, підтверджених належними доказами про те, що існує реальна загроза вчинення підозрюваним дій визначених ст. 177 КПК України.

Так, виходячи з тих дій які органу досудового розслідування необхідно вчинити вбачається, що на даній стадії фактично зібрані та підлягають оцінюванню письмові докази, покази свідків, вчинення інших процесуальних дій.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

З урахуванням встановлено, слід визнати те, що окрім обґрунтованості підозри стороною кримінального провадження не було доведено наявності хоча б одного з ризиків, визначених ст. 177 КПК України. В даному випадку посилання на саму лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовується підозрюваний, з урахуванням часу пред'явленої підозри, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,184, 192-194,198 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду, що здійснили виклик у кримінальному провадженні №12016251010008884.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.

Слідчий суддя Л.І.Цокол