Ухвала суду № 69156655, 27.09.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.09.2017 Справа № 532/308/15-к

У Х В А Л А

27 вересня 2017 року колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченка А. Г.

суддів Микитенка В. М., Струкова О. М.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю прокурорів Москаленка Д. В., Реви В. С.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014170110000192 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, ч. 3 ст.27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п. п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст.263, ч. 2 ст.342 КК України,

в с т а н о в и л а :

12 вересня 2017 року до Октябрського районного суду м. Полтави з Апеляційного суду Полтавської області з ухвалою про визначення підсудності за Октябрським районним судом м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження № 12014170110000192 з обвинувальним актом та відповідними додатками по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, ч. 3 ст.27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п. п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст.263, ч. 2 ст.342 КК України.

Прокурори, потерпілий та представник потерпілої вважали за можливе призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні колегією суддів, визначеною у встановленому законом порядку, не вбачаючи при цьому підстав для повернення обвинувального акта прокурору, або інших перешкод для провадження розгляду матеріалів кримінального провадження по суті. При цьому обидва прокурори наголосили на порушенні ними вимог статті 384 КПК України в частині не розяснення обвинуваченим права на розгляд справи судом присяжних, але зазначили, що на час направлення матеріалів кримінального провадження до суду ще не існувало практики розяснення цього права, в звязку з чим таке розяснення зроблено не було і розписка про це не була долучена до обвинувального акта. Однак, не вважають це порушенням, яке перешкоджає призначенню матеріалів кримінального провадження до розгляду, незважаючи на правову позицію Верховного Суду України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання, підтримане іншими захисниками та всіма обвинуваченими, про повернення обвинувального акта прокурору, в звязку з грубим порушенням правил підслідності, що, на їх думку, є свідченням його проведення некомпетентним органом, неконкретністю висунутого обвинувачення, а також в звязку з тим, що прокурор не розяснив нікому із обвинувачених про можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних та не долучив відповідне письмове розяснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім того, ним вказується на грубе порушення статей 109 та 291 КПК України в частині повної відповідності обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам зазначених норм закону.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в розрізі заявленого учасниками судового розгляду клопотання, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК України.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження. встановлені нормою статті 31 КПК України. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду субєкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду, зокрема такими чинниками, як віднесення провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК України), спеціальним порядком формування суду присяжних, наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.

У звязку із наведеним закономірним є те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок розяснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Так, статтею 384 КПК України визначено, що прокурор, суд зобовязані розяснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове розяснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобовязаний розяснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Як видно з матеріалів справи, прокурор не розяснив нікому із обвинувачених можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних та не долучив відповідні письмові розяснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, тобто не виконав вимог статті 384 КПК України, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону та підставою для повернення обвинувального акта прокуророві.

Такий висновок суду в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25 червня 2015 року № 5-111кс15 із приводу застосування статті 384 КПК України.

Суд вважає процесуально нікчемним твердження прокурора про те, що надходження матеріалів кримінального провадження для розгляду по суті до суду з іншого суду, який уже здійснював його розгляд судом присяжних, є свідченням відсутності перешкоди для призначення їх до розгляду та відсутністю підстав для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України суд розпочинає розгляд матеріалів кримінального провадження зі стадії підготовчого засідання, на якому вирішуються, в тому числі, і заявлені учасниками судового розгляду клопотання в межах, визначених ч. 3 цієї статті, і компетенція суду, який здійснює такий розгляд, визначена межами цієї норми закону.

Крім того, суд зазначає про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акта, вимогам статті 109 КПК України, а отже і самого обвинувального акта вимогам закону, що також позбавляє суд можливості призначити матеріали кримінального провадження до розгляду.

Інші порушення, на яких наголосила сторона захисту, сами по собі не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору та можуть бути враховані судом під час розгляду матеріалів кримінального провадження по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а обвинувальний акт поверненню прокурору.

Керуючись статтями 314 та 384 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

В задоволенні клопотання прокурора про призначення матеріалів кримінального провадження до розгляду відмовити в звязку з невиконанням ним вимог статті 384 КПК України.

Клопотання обвинувачених та їх захисників про повернення обвинувального акта прокурору з підстав невиконання останнім вимог статті 384 КПК України та статей 109 та 291 КПК України задовольнити.

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, ч. 3 ст.27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.377, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п. п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст.263, ч. 2 ст.342 КК України з усіма додатками до нього, повернути прокурору із-за невиконання ним вимог статей 109, 291 та 384 КПК України.

Ухвала про повернення обвинувального акта прокурору може бути оскаржена в апеляційному порядку.

с у д д і :

А. Г. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Струков