Ухвала суду № 69156509, 27.09.2017, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/444/17

Номер провадження 4-с/540/1/17

27.09.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Порохні І.І.

представника скаржника ОСОБА_1

представника ВДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка скаргу ПАТ «Укргазвидобування» на дії (рішення) органу державної виконавчої служби, -

відповідно до ст. 218 ЦПК України в судовому засіданні 26 вересня 2017 року проголошену вступну та резолютивну частину Ухвали, -

в с т а н о в и в :

у травні 2017 року скаржник звернувся до суду з зазначеною скаргою, посилаючись на те, що 01.10.2014р. державним виконавцем Михайлюком В.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Машівського районного суду від 02.07.2001р. № 1-64 про стягнення з ОСОБА_3 на користь скаржника 9628, 50 грн. 15.05.2017р. на адресу скаржника надійшла постанова начальника Машівського РВ ДВС від 15.05.2017р. про повернення виконавчого документа на підставі ст. 37 ч.1 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з відсутністю у боржника майна. Вказана постанова прийнята з порушенням законодавства, оскільки у ній не розяснено порядок повторного предявлення його до виконання, а також відсутній акт державного виконавця про відсутність майна. Також з отриманої постанови не вбачається, що державний виконавець викликав боржника з приводу виконавчого документу, чи звертався до суду про застосування до нього приводу, чи скористався правом безперешкодного доступу до приміщення, чи звертався до відповідних органів з повторними запитами. Таким чином, з огляду на відсутність жодних постанов, актів проведених дій по розшуку майна та відносно самого боржника, які на адресу скаржника не надходили є підстави вважати, що ні державним виконавцем, ні начальником ВДВС не було вчинено жодних розпорядчих дій щодо ОСОБА_3. У звязку з наведеним скаржник просить: визнати дії начальника Машівського РВ ДВС ОСОБА_4 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа незаконними; визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.05.2017р. у виконавчому провадженні № 44900570.

Начальник ВДВС направив заперечення, в якому просить суд у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У Машівському РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває вказане виконавче провадження у якому 01.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника, копії якої направлено сторонам за вих. № 4278. 05.03.2015 та 29.09.2015 державним виконавцем направлено запити до інспекції Держтехнагляду в Машівському районі, Чутівського ВРЕР ВДАІ, відділу Держкомзему у Машівському районі про надання інформації щодо наявного майна та поточних рахунків боржника ОСОБА_3 Проте відповіді на запит не надані. Згідно пояснень боржника від 15.04.2015, він від сплати боргу не відмовляється, проживає за рахунок дрібних підробітків та в будинку співмешканки. 08.06.2016 року здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, проте двері будинку ніхто не відчинив, про що складено акт. На подальші виклики боржник до виконавчої служби не зявлявся. 12.05.2016 та 19.08.2016 державним виконавцем направлено запит до ТСЦ № 5341 Регіонального сервісного центру МВС у Полтавській області, Держгеокадастру, Інспекції Держтехнагляду у Машівському районі з метою виявлення майна боржника. З ТСЦ № 5341 Регіонального сервісного центру МВС у Полтавській області надійшла відповідь про відсутність зареєстрованого автотранспорту, інші відповіді до відділу не надходили. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта та обєкта відомості відсутні. Згідно відповіді Державної фіскальної служби та Управління пенсійного фонду, за боржником відсутні зареєстровані рахунки та доходи. 01.03.2017 здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, натомість майна, належного боржникові не виявлено, про що складено акт. Всі виконавчі дії, надання запитів, відповідно інформації, виклики, здійснювалися з повним відображенням в автоматизованій системі виконавчого провадження, а доказів про відсутність даної інформації позивачем не надано.

Крім того, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у відповідності до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року у редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження. Посилання скаржника на те, що в постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, не розяснено порядок повторного предявлення виконавчого документу до виконання є безпідставними, оскільки ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року у редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження, не містить такої вимоги.

Стверджує, що державний виконавець при поверненні виконавчого документа діяв лише у відповідності до вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження», оскільки виключно Законом визначено механізм, порядок та умови повязані з поверненням виконавчого документ стягувачеві.

Також зазначає, що у разі, якщо зміст виконавчого документу незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ із заявою про розяснення його змісту. Разом з тим, ні ПАТ «Укргазвидобування», а ні представник позивача з відповідною заявою до Машівського РВ ДВС не зверталися, щодо розяснення порядку повторного предявлення виконавчого документу до виконання.

Щодо підвідомчості справи, вважає, що позивачу необхідно було звернутися до окружного адміністративного суду, на підставі ст. 181 КАС України, та, враховуючи положення ст. 113 КАС України, провести заходи щодо можливого врегулювання конфлікту в позасудовому порядку.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала з підстав викладених у її змісті та просила її задоволити. Зазначила, що виконавчий лист вже 14 разів повертався стягувачу, але незважаючи на пропозицію надати допомогу у належному виконанні судового рішення, виконавці не реагують, у даному провадженні всі необхідні дії не виконані в т.ч. не було звернення про заборону виїзду за межі України боржника, виконання вказаного рішення постійно перебуває на контролі, а тому просить скаргу задоволити.

Представник ВДВС проти задоволення скарги заперечує з підстав викладених у запереченні та додав, що у серпні цього року надійшли відомості про відсутність у боржника транспортних засобів, щодо заборони йому у виїзді на межі України відповідь надати не зміг.

Боржник в судове засідання не зявився без поважних причин, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі, прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками ухвалення вироку від 19.06.2001р. у кримінальній справі № 1-64/2001 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ст. 81 ч.4 КК України та ОСОБА_6 за ст. 81 ч.2 КК України, 02 липня 2001 року видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь газового управління «Полтавагазвидобування» 9628, 50 грн матеріальної шкоди (а.с. 5-6).

Зазначений виконавчий лист перебував на виконанні у Машівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області і 15.05.2017р. начальником відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки майно належне боржнику та місце отримання доходу виявити не представилось можливим (а.с. 7).

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, заявник зазначив у скарзі, що постанова про повернення виконавчого документу винесена передчасно, а державний виконавець не скористався ні своїми правами, а ні обовязками щодо розшуку майна боржника, при цьому не вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду та не було вчинено необхідні дії із наданих державному виконавцю законом повноважень.

З наданих виконавцем матеріалів виконавчого провадження № 192/2-15 від 29.09.2014р. вбачається, що за заявою стягувача 01.10.2014р. було відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Машівського районного суду за виконавчим листом № 1-64 від 02.07.2001р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазвидобування» заборгованості в розмірі 9628, 50 грн.

В ході виконавчого провадження боржника було повідомлено про необхідність сплати боргу, а також про наявність у нього майна, але з письмових пояснень ОСОБА_3 від 15.04.2015р. вбачається, що він офіційно не працює, проживає за рахунок дрібних підробітків, проживає в будинку співмешканки.

08.06.2016р. та 01.03.2017р. державним виконавцем складено акти про те, що майна боржника по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено не було. Не встановлено у нього і нерухомого майна, що вбачається, з Інформаційної довідки з Державного реєстру № 86275431 від 03.05.2017р. Також з 14.02. по 17.05.2017р. перевірялася інформація щодо боржника в податковому, пенсійному органі, але інформацію відсутня.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження в т.ч. має право: одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, а також звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Як убачається зі змісту постанови від 15.05.2017 року, державний виконавець зазначив, що майно на яке може бути звернено стягнення у боржника відсутнє і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

В той час, як видно з матеріалів виконавчого провадження в них відсутні відомості про наявність-відсутність у божника транспортних засобів, і хоча представник ВДВС вказував на те, що відповідні запити були зроблені і у серпні цього року була отримана негативна відповідь, але такі відомості матеріали виконавчого провадження не містять, а факт надходження відповіді після повернення виконавчого документа стягувачу вказує на те, що станом на час винесення оспорюваного рішення державний виконавець не володів в достатній мірі всією інформацією.

Крім цього, державним виконавцем не було перевірено факту ухилення боржника від виконання судового рішення та можливості звернення до суду з клопотанням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особидержавної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.

Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Даючи оцінку доводам скарги, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення державним виконавцем винесене передчасно, без належної та повної перевірки майнового стану боржника, не було вичерпано всі заходи встановлені законом для виконання судового рішення, а відтак скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 218, 383 - 387 ЦПК України ,суд, -

у х в а л и в :

скаргу ПАТ «Укргазвидобування» на дії (рішення) органу державної виконавчої служби задоволити.

Постанову начальника Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.05.2017р. у виконавчому провадженні ВП № 44900570 визнати неправомірною та скасувати.

Визнати дії начальника Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 15.05.2017р. незаконними.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 27 вересня 2017 року

Суддя :