Вирок № 69154071, 25.09.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

25.09.2017

Справа № 359/6721/17

Провадження №1-кп/359/473/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючий суддя Гончаров О.М.

за участі прокурора Мойсієнко О.В.

при секретарі Вітківському Є.О.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпілий ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110000000406 від 25 липня 2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий водієм-вантажником ДПМА «Бориспіль», зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А, раніше не судимий.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24.07.2017, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_1, розпочинаючи рух автомобілем «МАЗ 5551», реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркованим поблизу будинку №22 вулиці Матросова в селі Любарці Бориспільського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» не був уважний та, порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України, згідно якого «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» перед початком руху не переконався у безпечності своїх дій, внаслідок чого допустив переїзд автомобілем через ОСОБА_3, який знаходився під задніми колесами транспортного засобу у горизонтальному положенні.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №274 від 15.08.2017 смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми з переломами кісток скелета з ушкодженнями внутрішніх органів, що супроводжувались крововтратою та шоком, на що вказують пошкодження, а також малокрів'я внутрішніх органів, смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця, шокові нирки.

Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

Пояснив, що дійсно 24 липня 2017 року , перед початком руху автомобілем «МАЗ 5551», реєстраційний номер НОМЕР_1, не переконався у безпечності даного маневру, внаслідок чого скоїв наїзд на ОСОБА_4, який перебував під задніми колесами в стані алкогольного спяніння.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує його щире каяття, відшкодування збитків, завданих потерпілому від кримінального правопорушення, та визнає ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України такими, що пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з п. 20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке хоча й вчинено ненавмисно та з необережності, але відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу винного, який має постійне місце роботи, характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, раніш ніколи до адміністративної відповідальності не притягувався, не судимий, на обліку у нарколога не стоїть, , а також думку потерпілого , який просить не позбавляти обвинуваченого волі, претензій матеріального та морального характеру до останнього не має.

Крім того, суд враховує також характер допущених ОСОБА_1 порушень правил безпеки дорожнього руху, які він визнав повністю, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема, визнання провини з самого початку досудового слідства, відшкодування збитків потерпілому.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України , із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, що на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння інших кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги характер вчиненого злочину та наслідки, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

В частині клопотання обвинуваченого про застосування Закону України « Про амністію у 2016 році» , суд зазначає наступне.

Згідно з ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Статтею 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року передбачено можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк осіб, визнаних винними у вчиненні до набрання Законом чинності необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, і відносно яких не позбавлені батьківських прав.

Стаття 15 Закону України "Про амністію у 2016 році" також зазначає про можливість звільнення від відбування основного і додаткового покарання, крім конфіскації майна.

Таким чином підлягає задоволенню клопотанням обвинуваченого про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2016 році» та звільнення від призначеного судом покарання, , оскільки на день набрання чинності вказаним Законом обвинувачений ОСОБА_1 мав дітей, яким не виповнилося 18 років ( син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6) , і відносно яких не позбавлений батьківських прав, сам обвинувачений не заперечує проти застосування до нього положень Закону України «Про амністію в 2016 році».

Під час досудового розслідування понесені витрати на загальну суму 2027,96 грн. на залучення експертів:

Судова інженерно-технічна експертиза технічного стану транспортного засобу № 12-1/1584 від 09.08.2017 року вартістю 1237 гривень 00 копійок

Судова інженерно транспортна експертиза № 12-1/1658 від 14.08.2017 року вартістю 790 гривень 96 копійок ;

Судові витрати на проведення вищезазначених експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ст. 122 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 369, 370, 373-374,377 КПК України, Законом України "Про амністію у 2016 році, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки .

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбуття основного та додаткового покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ч.1 п.1,2 ст. 76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки:

- періодично з;являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи

На підставі ст.76 ч.2 п.2 КПК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертизи обставин ДТП в розмірі 2017 гривень 96 копійок( рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Вирок набрав законної сили _______

Суддя О.М.Гончаров