Рішення № 69152661, 18.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017р. Справа № 914/1493/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи: Державного підприємства Західний експертно-технічний центр Держпраці, м.Львів

до відповідача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 48403,20 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не зявився;

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено; заяв про відвід судді, клопотань про проведення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства Західний експертно-технічний центр Держпраці, м.Львів, до відповідача, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 48403,20 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 26.07.2017 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 79014 1130489 5.

01.08.2017р. за вх..№26660/17 позивач подав супровідний лист про направлення оригіналів документів, які в копіях долучені ним до матеріалів справи.

З підстав, наведених в ухвалі суду від 02.08.2017р. , розгляд справи відкладався на 18.09.2017р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 18.09.2017р. забезпечив, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 18.09.2017р. (як і в засідання 02.08.2017р.) не забезпечив, вимог ухвал суду у справі не виконав, проте подав клопотання від 15.09.2017р. (вх..№31438/17 від 18.09.2017р.) про відкладення розгляду справи, через перебування представника в іншому судовому засіданні, яке судом відхилено, у звязку із закінченням двохмісячного строку розгляду справи, передбаченого ст.69 ГПК України. Крім того, згідно ст.28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК України.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, строків розгляду справи, оскільки господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав та обовязків сторони в процесі, суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,69,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами із врахуванням поданої позивачем заяви від 14.09.2017р. (вх.№3892/17 від 18.09.2017 р. ) про зменшення розміру позовних вимог.

У п.2.3 Постанови пленуму ВГСУ №18 роз»яснено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з»ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Суд, згідно ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Між державним підприємством «Західний експертно-технічний центр Держпраці» (далі ДП«Західний ЕТЦ», виконавець) та Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі Відповідач, замовник), 12.09.2016 року був укладений Договір № 4297-1 про виконання робіт, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов»язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати роботи, а саме: експертизу проектно- кошторисної документації по обєкту «Реконструкція вул. ОСОБА_2 (від вул. Пекарської до вул. Личаківської)», а Департамент житлового господарства та інфраструктури, як замовник, прийняти належним чином виконану роботу та оплатити їхню вартість. Загальна вартість виконаних робіт становить 48 403,20 грн. (сорок вісім тисяч чотириста три грн. 20 коп.) в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.2.2 Договору замовник виконує оплату згідно акту здачі-приймання робіт.

Здавання виконаних робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється ОСОБА_3 здачі-приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Сторін (п.2.3).

ОСОБА_3 здачі-приймання виконаних робіт представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п.2.4).

Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 Договору виконавець має право отримувати за виконані роботи оплату в розмірах і строки, передбачені цим Договором.

Замовник зобов»язаний приймати від виконавця виконані роботи, якщо виконані роботи відповідають умовам Договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим Договором ( п.п.3.3.1 п.3.2).

У п.3.4 Договору сторони погодили, що при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов»язань, згідно з цим Договором, сторона щодо якої виникли ці обставини повинна негайно повідомити про це.

У випадку порушення зобов»язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність , визначену цим Договором або чинним в Україні законодавством ( п.4.1).

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 р. (6.1).

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час виконання цього Договору ( п.6.3).

Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору та, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві (п.6.4).

Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Договору ( п.6.5).

Відповідно до п.6.6 цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Договір підписаний директором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» ОСОБА_4 та в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури ОСОБА_5, завірений гербовими печатками замовника та виконавця.

Доказів оспорювання зазначеного Договору, його розірвання матеріали справи не містять. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Додатком №1 до Договору №4297-1 є підписаний сторонами Протокол узгодження договірної ціни, згідно якого загальна вартість договору 48403,20 грн.

Позивач стверджує, що на виконання п. 3.1.1. Договору № 4297-1 від 12.09.2016 р. фахівцями ДП «Західний ЕТЦ» було проведено розгляд зазначеної вище проектної документації (проведена експертиза проектно-кошторисної документації) в результаті чого Відповідачу було видано експертний звіт № 692.4211.16/4542 від 07.10.2016 року.

Оплата за проведену експертизу відповідно до н. 2.2. Договору № 4297-1 від 12.09.2017р. проводиться Замовником згідно акту здачі-приймання виконаних робіт два примірника якого разом з експертним звітом та рахунком на оплату від 07.10.2017р. було передано в Департамент житлового господарства та інфраструктури.

Дану обставину відповідач не заперечив.

Обовязок Відповідача приймати від Позивача виконані роботи, якщо виконані роботи відповідають умовам Договору і оплачувати їх в розмірах і в строки передбачені Договором визначено в п. 3.3.1. Договору № 4297-1 від 12.09.2016 р.

Відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче мас настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На переконання позивача обовязок Відповідача здійснити оплату за проведену експертизу наступила з моменту передання її результатів з рахунком на оплату та з актом здачі приймання наданих послуг від 07.10.2017 року.

Не отримавши від Відповідача вмотивованої відмови від підписання ОСОБА_3 здачі приймання виконаних робіт, а також не проведенням останнім оплати за фактично проведену експертизу, листом № 46-04-01/558 від 03.03.2017 року ДП «Західний ЕТЦ» було виставлено Відповідачу претензію з вимогою здійснити оплату за належно проведену експертизу.

Однак відповіді від Департаменту житлового господарства та інфраструктури не надходило оплата не проведена.

В той же час на виконання н.2.2. Плану роботи Держаудитслужби України на І квартал 2017 року Західним офісом Державної аудиторської служби було проведено аудит в ДП «Західний ЕТЦ».

В рамках проведення вищезазначеного аудиту фахівцями Держаудитслужби був направлений до Департаменту житлового господарства та інфраструктури запит (звернення) від 28.02.2017 року № 04-15м/1496 щодо наявності перед ДП «Західний ЕТЦ» заборгованості за проведені експертизи в тому числі по Договору №4297-1 від 12.09.2016 р.

У своєму листі (відповіді) від 29.03.2017 року № 2502-594 Департамент житлового господарства та інфраструктури повідомив Західний офіс Держаудитслужби, що ними у 2016 році отримано позитивні експертні звіти, в тому числі по Договору № 4297-і від 12.09.2016 p., а оплата за проведену експертизу не здійснена . У листі відповідач також підтвердив, що Державним підприємством «ЗЕТЦ» було надіслано на адресу Департаменту житлового господарства та інфраструктури претензію від 03.03.2017 р. №46-04-01/558 на суму 48 403,20 грн. щодо оплати за виконану роботу по проведенню експертизи проектно-кошторисної документації.

Зазначений лист підписаний директором Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради ОСОБА_6.

Отже, у листі від 29.03.2017 року № 2502-594 Департамент житлового господарства та інфраструктури підтвердив належне виконання ДІЇ «Західний ЕТЦ» зобовязань за Договором.

Позивач вважає, що Відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунку за проведену експертизу порушує як умови договору так і застереження визначенні господарським та цивільним кодексами щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання, по договору, що в результаті призвело до неотримання ДГІ «Західний ЕТЦ» коштів в сумі 48403,20 грн.

Крім того, вже під час розгляду справи, а саме 03.08.2017 року, позивач повторно скерував відповідачу ОСОБА_7 здачі-приймання виконаних робіт від 07.10.2016 р. по Договору №4297-1 на суму 48403,20 грн. та у супровідному листі від 02.08.2017 р. №46-04-01/2423 просив підписати один примірник договору та повернути позивачу на його адресу. Належні та допустимі докази надіслання супровідного листа та двох примірник акту здачі-приймання виконаних робіт, а саме опис вкладення у поштове відправлення та фіскальний чек, позивач долучив до матеріалів справи вх.№31277/15 від 14.09.2017 р. ).

Станом на момент розгляду спору по суті позивач не отримав від відповідача відповіді на лист від 02.08.2017 р. №46-04-01/2423, відповідач не повернув позивачу підписаного акту, не провів розрахунків.

Доказів зовротнього матеріали справи не містять.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч.2 ст.530 ЦК України).

За правовою природою договір №4297/1 від 12.09.2016р. є договором підряду.

Відповідно до ст..837 ЦК України за договором підряду ода сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти і оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

За приписами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

ОСОБА_7, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обовязок прийняти виконані роботи , а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Матеріалами у справі підтверджується, що Позивач виконав умови договору (п. 3.1.1. Договору № 4297-1 від 12.09.2016 р.), а саме фахівцями ДП «Західний ЕТЦ» було проведено розгляд зазначеної вище проектної документації (проведена експертиза проектно-кошторисної документації) в результаті чого Відповідачу було видано позитивний експертний звіт № 692.4211.16/4542 від 07.10.2016 року, що також підтверджено листом (відповіддю) від 29.03.2017 року № 2502-594 Департаменту житлового господарства та інфраструктури на лист від 28.02.2017р. №04-15м/1496 Західного офісу Держаудитслужби, де зазначено, що Відповідачем у 2016 році отримано експертні звіти в тому числі по Договору № 4297-і від 12.09.2016 p. Крім того відповідач у зазначеному листі підтвердив факт отримання від позивача листа претензії з вимогою провести розрахунок за виконані роботи.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт виконання позивачем умов Договору №№4297-1 від 12.09.2016р.

Відповідачем не спростовано доводів позивача й про те, що разом з позитивним експертним звітом № 692.4211.16/4542 від 07.10.2016 року він отримав від позивача й примірники актів здачі-приймання виконаних робіт для підписання і рахунок на оплату виконаних робіт.

Відповідач підтвердив, що вбачається зі змісту його листа від 29.03.2017 року № 2502-594 у відповідь на лист від 28.02.2017р. №04-15м/1496 Західного офісу Держаудитслужби, що роботи , передбачені Договором від 12.09.2016 року №4297-1, позивач виконав якісно (наданий звіт є позитивним), а відтак, що у замовника (відповідача) до виконавця робіт (позивача) немає жодних претензій та зауважень. Крім того, відповідач підтвердив, що отримав від позивача лист-претензію з вимогою здійснити розрахунок за виконані роботи. Проведення розрахунку з позивачем відповідач , в порядку вимог ст.ст.32-34 ГПК України, не підтвердив.

Відповідач, відповідно до умов цього Договору оплату за проведену експертизу відповідно до н. 2.2. Договору № 4297-1 від 12.09.2017р. проводиться Замовником згідно акту здачі-приймання виконаних робіт два примірника якого разом з експертним звітом та рахунком на оплату від 07.10.2017р. було передано в Департамент житлового господарства та інфраструктури.

Загальна вартість виконаних робіт становила 48403,20 грн., яка станом на час розгляду справи залишена відповідачем непогашеною.

Строк виконання грошового зобов»язання для відповідача, як підтверджують наявні у справі документи , настав до прийняття рішення по суті справи.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до п.п.1.10, 3.1, 5.1, 5.4, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення 48403,20 грн. основного боргу підставні, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

В порядку ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідач, оскільки спір виник з його вини.

На підставі наведеного та керуючись , ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл..Ринок, 1; код ЄДРПОУ 34814670) на користь Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» (79037, м.Львів, вул..Б.Хмельницького, 233 А; код ЄДРПОУ 20774790) 48403,20 грн. основного боргу та 1600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2017 р.

Суддя Кітаєва С.Б.