Постанова № 69152429, 21.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р.Справа № 914/876/17

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 комунального підприємства «Львівелектротранс» від 03.07.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2017

у справі № 914/876/17

позовом ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів,

до відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів

про стягнення 6244,03грн.,

представники сторін:

- від позивача ОСОБА_3,

- від відповідача ОСОБА_4

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України сторонам розяснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2017 у справі №914/876/17 (суддя Бортник О.Ю.) задоволено позов ОСОБА_1 міського комунального підприємства (надалі ЛМКП) «Львівводоканал», стягнуто з ОСОБА_1 комунального підприємства (надалі ЛКП) «Львівелектротранс» на користь позивача 5167,47 грн. додаткової плати внаслідок перевищення норм якісних показників стічних вод та 1600,00 грн. судового збору. Крім того, стягнуто з відповідача в доход міського бюджету м. Львова нарахування в розмірі 1076,56 грн. за скид понаднормативних забруднень.

При вирішенні спору, суд першої інстанції встановив, що між сторонами у справі існували договірні відносини щодо подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі м. Львова. На підставі вибіркового контрольного аналізу стічних вод відповідача, проведеного 06.06.2016, позивач виявив у стоках відповідача перевищення гранично допустимої концентрації азоту амонійного та аміаку (за азотом), що є порушенням вимог ст. 10, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зважаючи на це, відповідно до пунктів 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (надалі місцеві Правила), Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 та п.3.6 договору відповідачу було нараховано додаткову плату у розмірі 6244,03 грн., які підлягають стягненню з останнього. При прийнятті рішення місцевим господарським судом, серед іншого, було встановлено відсутність порушень порядку відбору позивачем проб та оформлення результатів досліджень.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач у справі оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись, зокрема, на те, що суд першої інстанції не врахував, що:

1) акт про відбір проби №7670 від 06.06.2016 був підписаний начальником ремонтно-інструментальної дільниці вагоно-ремонтної майстерні ЛКП «Львівелектротранс» ОСОБА_5, який не був уповноваженою особою зі сторони відповідача, а письмових звернень позивача про виділення відповідачем представника для відбору стічних проб не надходило. Крім того, вказаний акт, на думку скаржника, суперечить КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ ISO 5667-10-2005, оскільки не місить посилань на методику дослідження та національні стандарти;

2) результати вимірювань, видані лабораторією ЛМКП «Львівводоканал», не містять методики, якою користувалася лабораторія, а також не зазначено характеристики похибок в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначив, зокрема, наступне:

1) відбір проб проводився позивачем відповідно до положень Місцевих правил. Щодо порушення КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ ISO 5667-3-2001 та ДСТУ ISO 5667-10-2005, то вказані стандарти не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі внормовують порядок скиду стічних вод підприємств не у систему міської каналізації, а у відкриті водойми і на вказані стандарти немає покликання в договорі. Натомість, в договорі містяться покликання лише на місцеві і державні Правила;

2) відповідач, скориставшись правом не проводити контрольний аналіз проб, тим самим наперед погодився з результатом головного аналізу відповідно до п.7.2.19 Місцевих правил;

3) стосовно письмового повідомлення відповідача про виділення представника для відбору проб стічних вод, то такий порядок не передбачений ні договором, ні п.7.2.18.3 Місцевих правил.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

14.04.2003 між ЛМКП «Львівводоканал» та ЛКП «Львівелектротранс» (абонентом) було укладено договір №200576/248/03 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (а.с. 9-10), відповідно до якого ЛМКП «Львівводоканал» надає абоненту послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про питну воду і питне водопостачання», Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів України (надалі державні Правила) та Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова.

Відповідно до положень договору ЛМКП «Львіводоканал» зобовязався, зокрема, приймати стічні води, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в обємі 12000 куб.м/міс (п.2.1.1 договору), а абонент зобовязався у встановленому порядку отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднювальних речовин (п.2.2.1 договору).

Відповідно до п.3.6 договору, скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться ЛМКП «Львіводоканал» відповідно до Правил приймання (місцевих та державних Правил).

31.03.2008 директором ЛМКП «Львіввоводоканал» було затверджено ліміт №1164 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації (а.с. 12). У вказаному ліміті, зокрема, передбачено, що допустима концентрація аміаку у стічних водах підприємства становить 30 г/куб.м.

06.06.2016 ЛМКП «Львіввоводоканал» провело відбір разової контрольної вибіркової проби стічних вод ЛКП «Львівелектротранс» для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, про що складено акт №7670 (а.с. 13). У вказаному акті зазначено обєкт на якому здійснювався відбір (трамвайне депо, вул. Городоцька, 185), місце відбору проб (контрольний колодязь №1), час відбору проб (11:45 год), температуру стічних вод (17єС), відмітку про наявність ідентифікаційної таблички контрольного колодязя (наявна), обєм ємності (1,5 л) та номер пломби на ємності (ЛВК-1Г), відмітку про вручення проби для проведення контрольного аналізу абонентові. Акт підписаний чотирма представниками ЛМКП «Львіввоводоканал» та представником від ЛКП «Львівелектротранс» начальником РІД ОСОБА_5

З результату вимірювань хіміко-бактеорологічної лабораторії ЛМКП «Львіводоканал», розпочатих 06.06.2016 та оформлених 14.06.2016 за №354, що проводилися за актом про відбір вибіркової проби №7670 від 06.06.2016 (а.с. 14), вбачається, що абонент перевищив у стоках максимально дозволені значення ДК азоту амонійного та аміаку (за азотом), які виявлені в концентрації 38 г/куб.м. Коефіцієнт такого перевищення складає: Кп = 0,267.

На підставі виявленого перевищення допустимої концентрації забруднювальної речовини, позивачем здійснено розрахунок величини додаткової плати №6686/36 від 08.07.2016 (а.с. 16), яка складає 62404,03 грн., а також складено претензію №6686 від 29.07.2016 (а.с.17) про сплату вказаної суми із наступним розподілом: 5167,47 грн. на користь ЛМКП «Львіводоканал», а 1076,5 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що вказану претензію було надіслано на адресу відповідача 17.08.2016 (а.с. 20).

Надіслану позивачем претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення, жодних дій, спрямованих на оплату боргу та врегулювання спору не вчинив, що стало підставою звернення ЛМКП «Львівводоканал» до Господарського суду Львівської області із позовом у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

Питання приймання стічних вод у систему міської каналізації м. Львова регулюється місцевими Правилами, державними Правилами, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою цим же наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Інструкцією), Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами та іншими чинними нормативними актами, які регулюють питання приймання стічних вод у систему каналізації.

Пунктом 1.2 Інструкції передбачено, що вона встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Розділом 2 Інструкції передбачено нормативи плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів, зокрема, п.2.3 передбачено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відповідне відсилання до місцевих Правил міститься також і в п.3.6 договору.

Згідно п.8.2 місцевих Правил, при перевищенні вмісту забруднювальних речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими Правилами, підприємства сплачують Водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп),який встановлюється як частка від тарифу за послуги водовідведення: Нпі = Чт х Ті, де Чт частка собівартості очищення стічних вод у виробничій собівартості послуг водовідведення; Ті тариф встановлений за послуги водовідведення. Відповідно до п.8.2.1 місцевих Правил, для розрахунку плати підприємства за скид нормативно забруднених стічних вод (п.8.4.5 даних Правил) застосовується показник частки від тарифу за послуги водовідведення: Чт = 1.

Як вбачається з розрахунку №6686/36 від 08.07.2016, нормативною базою для його проведення визначено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Інструкцію, місцеві та державні Правила, а також укладений між сторонами договір №200576 та акт відбору проб №7670 від 06.06.2016.

На підставі аналізу наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що позивач провів нарахування додаткової плати за скид наднормативно забруднених стічних вод із застосуванням методології розрахунків, встановленої місцевими Правилами, зокрема за формулою згідно пунктів 8.4.3, 8.4.4 місцевих Правил та на підставі порядку, визначеного п.8.4.5 місцевих Правил.

Так, згідно п.8.4.3 місцевих Правил, у випадку порушення цих Правил стосовно вимог до складу і властивостей стічних вод підприємств, що скидаються в міську каналізацію, підприємства-порушники сплачують додаткову плату як водоканалу за водовідведення (обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності), так і на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища (п.п. 8.4.5, 8.4.9). При цьому тарифи і обєми визначаються згідно з груповим рахунком за послуги водопостачання і водовідведення за розрахунковий період, в якому було виявлене порушення. Розрахунковий коефіцієнт кратності визначається за формулою, яка наведена в п.8.4.3 місцевих Правил. Відповідно до пункту 8.4.4 місцевих Правил, коефіцієнт кратності (Кк) для розрахунку з урахуванням наднормативного скиду кількох речовин та інших порушень не може бути більшим за 10. Коефіцієнт кратності при перевищенні фактичної концентрації над допустимою лише однієї речовини не може перевищувати 5.

Таким чином, за виявлені перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах, ЛМКП «Львівводоканал» відповідно до п.п. 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова та п. 3.6 договору, правомірно нарахував відповідачу додаткову плату у розмірі 6244,03 грн., з яких: додаткова плата, що перераховується підприємством на рахунок водоканалу 5167,47 грн.; додаткова плата, що перераховується підприємством на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища 1076,56 грн.

Розрахунок додаткової плати № 6686/36 від 08.07.2016 відповідає вимогам Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, яка була чинною на момент нарахування, а також розділу 8 місцевих Правил.

Судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо відсутності повноважень в начальника ремонтно-інструментальної дільниці вагоно-ремонтної майстерні ЛКП «Львівелектротранс» ОСОБА_5 бути присутнім під час відбору проб, а також на отримання вказаною особою проби води для проведення контрольного аналізу. Відповідач визнає той факт, що ОСОБА_5 станом на 06.06.2016 працював начальником РІД ВРМ ЛКП «Львівелектротранс», проте документально не довів факту відсутності в ОСОБА_5 відповідних повноважень. Слід звернути увагу, що ні договором, ні місцевими чи державними Правилами не встановлено обмежень кола посадових осіб абонента, які можуть брати участь у відборі проб.

Суд не бере до уваги покликання скаржника на порушення стандартів КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ ISO 5667-10-2005, оскільки ні місцевими Правилами, ні державними Правилами, ні сторонами в договорі не обумовлено обовязковості застосування вказаних стандартів до спірних правовідносин, як це обумовлено ч.2 ст.23 Закону України «Про стандартизацію», а відповідач не наводить жодного факту порушення при здійсненні відбору проб і складенні акту відбору проб із посиланням на положення договору, місцевих чи державних Правил.

Відповідно до п.п. 3.1.4, 3.1.5, 3.2.4 місцевих Правил водоканалу надано право: контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод свого абонента; нараховувати додаткову плату із застосуванням коефіцієнта кратності, у випадку перевищення встановлених показників обєму та якості стічних вод, скид без дозволу, невиконання вимог ОСОБА_5 тощо; у будь-який час самостійно або за участю представника абонента (попередивши підприємство) відбирати проби стічних вод.

Пунктом 7.2.18.3 місцевих Правил передбачено, що проба для контрольного аналізу не передається підприємству лише у випадку відмови підприємства виділити представника підприємства для відбору проби, відмови представника підприємства від підпису акту про відбір проби або незгоди підприємства з порядком застосування результатів арбітражного аналізу проби.

Крім того, взірцева форма акту про відбір проби є додатком 10.12 до Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, які затверджені рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 18.09.2002 №292, і позивач здійснював відбір проб відповідно до взірцевої форми акту та положень місцевих правил. Таким чином, на думку суду, позивачем не було порушено порядку відбору проб та оформлення результатів досліджень.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2017 у справі №914/876/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 комунального підприємства «Львівелектротранс» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяЛ.С. Данко