Вирок № 69150899, 26.09.2017, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/918/17

№ 1-кп/688/94/17

Вирок

Іменем України

26 вересня 2017 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі : головуючого судді Босюка В.А.

при секретарі Кулеші Л.М.

з участю прокурора Руденької І.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвоката

ОСОБА_4,

обвинуваченого,

адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району Київської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, інваліда 3-ої групи, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого, -

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2016 року близько 16-ої години, ОСОБА_6, керуючи автомобілем ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Р-05 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» в напрямку з м. Шепетівка на м. Хмельницький, на 261км + 800м, неподалік с. Вовківці, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів, перед початком зміни напрямку руху ліворуч не переконався, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, розпочав маневр обгону вантажного автомобіля «ДАФ» під керуванням ОСОБА_7 на ділянці дороги з горизонтальною лінією дорожньої розмітки (вузька суцільна лінія), яку перетинати заборонено, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з передньою частиною автомобіля марки ВАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку з м. Хмельницький на м. Шепетівка, в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_8, а по середині на задньому сидінні ОСОБА_3 ОСОБА_9, чим порушив вимоги п. п. 10.1; 14.2 (в) Правил дорожнього руху України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_2 потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому латерального мищелка правої великогомілкової кістки, переломи 5, 6 ребер справа, рвані рани правого колінного суглобу, садна верхньої повіки лівого ока та лоба, струс головного мозку, синець навколо лівого ока, внутрішньо підшкірної м?язевої гематоми на передній стінці живота, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я, пасажир автомобіля ВАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_2 потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, синців навколо обох очей, гіперемія конюнктиви, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я, пасажир автомобіля ВАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, закритої травми грудної клітки з переломами сьомих ребер справа та зліва, закритої травми живота із розривами селезінки та печінки, саден та підшкірних крововиливів на обличчі та кінцівках, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Отримані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному звязку і є наслідками скоєної ОСОБА_6 дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

По справі заявлено цивільні позови потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди на суму 14491,90грн., потерпілою ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення 69511,85грн. моральної шкоди, до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 9763,15грн. матеріальної та 488,15грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих, позови потерпілої ОСОБА_3 повністю, а потерпілої ОСОБА_2 частково в сумі 5521,40грн. вартості витрат на лікування ОСОБА_8, і показав, що 21 квітня 2016 року, близько 16-ої години, рухаючись з м. Шепетівка в напрямку м. Хмельницький між с. Мокіївці та с. Вовківці Шепетівського району, при здійсненні обгону вантажного автомобіля, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся передньою правою частиною свого автомобіля з передньою правою частиною зустрічного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди його доставили у реанімацію Шепетівської ЦРЛ, тому решти обставин пригоди не памятає. Позов потерпілої ОСОБА_2 визнає частково, оскільки під час перебування її сина у лікарні його рідні за власні кошти купувати останньому ліки. За наслідками отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень визнаний інвалідом 3-ої групи. Обставин скоєння ДТП не заперечує, як і не заперечує доказів вини, добутих в ході досудового розслідування, згоден з кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина у скоєні злочину обєктивно стверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що близько 16-ої години 21 квітня 2016 року керуючи власним автомобілем НОМЕР_3, в салоні якого на передньому сидінні пасажира перебував ОСОБА_8, а на задньому ОСОБА_3В, рухався з м. Хмельницький в напрямку м. Шепетівка. Біля повороту на с. Вовківці Шепетівського району на зустріч руху його автомобілю, здійснюючи обгін вантажного автомобіля, виїхав автомобіль ВАЗ-21013, який, щоб уникнути зіткнення з його автомобілем, став їхати на узбіччя зустрічного напрямку. Він, щоб уникнути лобового зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 став зміщувати свій автомобіль ліворуч до осьової лінії, гальмувати, але із-за перешкоди вантажного автомобіля, проїхати між останнім та автомобілем обвинуваченого не вдалося, тому сталося зіткнення правими передніми частинами легкових автомобілів на межі краю проїзної частини дороги та правого узбіччя в напрямку руху керованого ним автомобіля. Після зіткнення вибіг з автомобіля і став витягувати пасажирів з свого автомобіля на узбіччя. ОСОБА_8 був без свідомості. Після цього його стан здоров'я погіршився і його забрала карета швидкої допомоги. Шкода йому не відшкодована, але є домовленість з обвинуваченим про її відшкодування в добровільному порядку. Просить не позбавляти обвинуваченого волі;

-показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 21 квітня 2016 року її син ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_3 автомобілем поверталися з лікарні з м. Хмельницький і потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, за наслідками чого були госпіталізовані в Шепетівську ЦРЛ. Син перебував у реанімації. На лікування сина передавала кошти для дочки, яка купувала для нього ліки. Через чотири дні після ДТП сина перевели на лікування в Ізяславську ЦРЛ. Сину видалили половину печінки, селезінку. Син стаціонарно лікувався з 21 квітня по 04 травня 2016 року, після чого перебував у дома. Син помер від ВІЛ-інфекції 8 червня 2016 року. Не бажає, щоб обвинуваченого позбавляли волі. Позов про стягнення шкоди підтримує.

-показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що близько 16-ої години 21 квітня 2016 року, перебуваючи як пасажир в автомобілі під керуванням ОСОБА_1, потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Автомобіль, у якому вона перебувала зіткнувся з легковим автомобілем, який рухався їм назустріч по їх смузі руху. З автомобіля її витягли працівники МНС. За наслідками ДТП лікувалась у Шепетівській ЦРЛ, Ізяславській ЦРЛ, Чуднівській ЦРЛ Житомирської області, де її проводити операції, вставляли пластину, на яку витратила 3000грн. та супутні матеріали 700грн. Крім того, за власні кошти купували ліки на лікування наслідків ДТП. Заявлений позов підтримує, оскільки шкоду їй не відшкодовано. Тричі в період з 21 квітня 2016 року по 26 липня 2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні. В даний час не може повністю здійснювати рухи травмованою рукою, яка є коротшою після проведеної операції. Цим і обґрунтовує розмір моральної шкоди. До ДТП не працювала. Її мати ОСОБА_2 передавала їй кошти, за які купувала братові ОСОБА_8 ліки під час перебування його у Шепетівській ЦРЛ. Не наполягає на позбавленні волі обвинуваченого;

-даними, що містяться в протоколі огляду місця події, схемі та фототаблицях до нього від 21.04.2016 року, протоколах огляду транспорту від 22.04.2016 року, з яких слідує, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є 261 км + 800 м асфальтованої автодороги Р-05 Городище-Рівне-Старокостянтинів, яка розмежована на дві смуги руху суцільною лінією білого кольору. Автомобіль ВАЗ-2110 знаходиться на правій смузі руху в напрямку м. Шепетівка. Навпроти вказаного автомобіля у зворотному напрямку на правому узбіччі дороги знаходиться автомобіль жовтого кольору ВАЗ-2101. На асфальтовому покриття дороги на смузі руху в напрямку м. Шепетівка є гальмівні сліди чорного кольору довжиною 4,5м. та 15.45м. позаду автомобіля ВАЗ-2110, та третій гальмівний слід довжиною 8,1м від правого переднього колеса автомобіля ВАЗ-2101 на цій же смузі руху. В автомобілях НОМЕР_4 та ВАЗ 21013 повністю пошкоджені передні частини автомобілів;

-інформацією, що міститься у відповіді на запит слідчого з Шепетівської ЦРЛ від 04.08.2016 року, згідно якої ОСОБА_6, який був доставлений у лікарню 21.04.2016 року, у стані алкогольного спяніння не перебував;

-висновком експерта №177А від 17.06.2016 року, згідно якого на момент огляду робоча гальмова система наданого на дослідження автомобіля ВАЗ - 2101 перебувала у працездатному стані. Ходова частина та рульове керування вказаного транспортного засобу перебували у несправному стані. Виявлені в ході дослідження несправності рульового керування та ходової частини, які заключаються у пошкодженні переднього правого колеса та елементів його підвіски а також несправність задньої підвіски носять аварійний характер та виникли внаслідок дії ударних навантажень під час розвитку ДТП. Несправність ходової частини, що виражена у значному експлуатаційному зношуванні шини заднього лівого колеса носить експлуатаційний характер, мала місце до ДТП;

-висновком експерта №208А від 08.06.2016 року, згідно якого в момент зіткнення автомобіль НОМЕР_5. В умовах даної пригоди зіткнення між передніми частинами вказаних автомобілів могло відбутися в районі розташування межі правого краю проїзної частини та правого узбіччя по напрямку до м. Шепетівка, в районі розташування уламків передніх частин автомобілів, які позначено на план-схемі місця ДТП;

-висновком експерта №99А від 27.03.2017 року, згідно якого в заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 10.1, 14.2 (в) та лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до пп. 12.3, 12.6 (г) Правил дорожнього руху України і не мав технічної можливості уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем НОМЕР_6 шляхом своєчасного застосування гальмування і зупинки свого автомобіля навіть до місця виїзду автомобіля НОМЕР_6 з моменту виникнення небезпеки. З технічної точки зору до виникнення даної пригоди могли призвести дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_6, в частині початку виконання маневру обгону з подальшим виїздом на зустрічний напрямок, які не відповідали вимогам пп. 10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України;

-висновком експерта №330 від 23.08.2016 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому латерального мищелка правої великогомілкової кістки, переломи 5, 6 ребер справа, рвані рани правого колінного суглобу, садна верхньої повіки лівого ока та лоба, струс головного мозку, синець навколо лівого ока, внутрішньопідшкірної м?язевої гематоми на передній стінці живота, які виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я;

-висновком експерта №34 від 22.02.2017 року, згідно якого у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, синців навколо обох очей, гіперемія конюнктиви, струс головного мозку, які виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я;

-висновками експерта №35 від 30.01.2017 року, №92 від 24.03.2017 року, згідно яких в ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, закритої травми грудної клітки з переломами сьомих ребер справа та зліва, закритої травми живота із розривами селезінки та печінки, саден та підшкірних крововиливів на обличчі та кінцівках, які виникли від дії тупих твердих предметів або при ударах об такі, могли виникнути внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля і за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вказані тілесні ушкодження не знаходяться у прямому причинному звязку з настанням смерті ОСОБА_8 Смерть ОСОБА_8 настала 08.06.2016 року від захворювання зумовленого вірусом імунодефіциту людини, що призвів до множинних уражень легенів, печінки та нирок, розвитку сепсису, про що свідчать дані про ВІЛ-інфікування при житті померлого, патоморфологічні зміни внутрішніх органів.

Виходячи з наведеного і вважаючи доведеною вину ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид та розмір покарання суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, його позитивні характеристики, думку потерпілих, які просить не позбавляти його волі, обставини, що помякшують його покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розслідуванню злочину, вибачення перед потерпілими в суді.

ОСОБА_6 вчинив тяжкий необережний злочин, за наслідками якого одній особі заподіяно тяжкі тілесні, та двом середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, молодий за віком, має на утриманні малолітню дитину. В результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, в звязку з чим став інвалідом 3-ої групи.

За наведених обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів, враховуючи думку потерпілих, які просять не позбавляти обвинуваченого волі, призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з покладенням обовязків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

Оскільки обвинувачений підпадає під дію пунктів «в» та «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», просить застосувати до нього акт амністії, враховуючи положення ст. 15 вказаного Закону, згідно якої особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, суд знаходить звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому суд бере до уваги думку потерпілих та скоєння злочину у тверезому стані.

Вирішуючи питання цивільних позовів потерпілих про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що фактично є власником автомобіля ВАЗ -21013, номерний знак НОМЕР_1, оскільки такий автомобіль ним придбаний за плату, керував ним без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином ОСОБА_6 є особою, відповідальною за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню на суму документально підтверджених витрат на лікування сина ОСОБА_8 в розмірі 5521,40грн. (довідка Головного лікаря Шепетівської ЦРЛ №20/113 від 25.01.2017 року, довідка директора аптеки «Турбота» від 11.04.2017 року). Вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання в сумі 4590,50грн. та поминального обіду в сумі 4380грн. до задоволення не підлягають, оскільки смерть її сина ОСОБА_8 наступила не внаслідок отриманих в результаті ДТП травм, а з інших причин, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 92 від. 24.03.2017 року. Суд не приймає до зарахування у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_8 вартість ліків, зазначену в наданих стороною захисту чеках на загальну суму 3652,93грн., оскільки їх призначення останньому не підтверджено у встановленому законом порядку, а надані копії записок не є документами їх призначення. При цьому суд враховує, що обвинувачений визнав лише вимоги потерпілої про розмір витрат на лікування її сина, і визнання позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує прав, обовязків чи інтересів інших осіб.

Враховуючи наслідки дорожньо-транспортної пригоди, що настали для потерпілої ОСОБА_3, тривалість її лікування, в тому числі і стаціонарного, наявність непоправимого наслідку у виді неможливості повного функціонування однієї з рук, її вкорочення, суд знаходить достатнім сатисфакції її моральної шкоди, визначений нею розмір такої в 70000грн. Заявлені потерпілою ОСОБА_3 витрати про стягнення матеріальної шкоди в сумі 9763,15грн. підлягають до задоволення, оскільки такі підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про відповідальність цивільних відповідачів, зобовязаних відшкодувати шкоду потерпілій ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 40.1 ст. 40 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі «Закон…») Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) є гарантом відшкодування шкоди. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, що передбачено п. 41.1. ст. 41 «Закону…».

Оскільки ОСОБА_6 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність відповідно до «Закону…», то таку відповідальність перед потерпілою ОСОБА_3 за відшкодування витрат на її лікування несе МТСБУ відповідно до ст. 24, пп. «а» п. 41.1 ст. 41 «Закону…». Розмір документально підтверджених витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 внаслідок ушкодження її здоров'я при дорожньо-транспортній пригоді становить 9763,15 грн. (довідки про перелік ліків та їх вартість на суму 3773,50грн. №20/114 від 25.01.2017р., від 11.04.2017 р., чеки на придбання ліків у Чуднівській ЦРА №65 та ПП «Чуднів-Фарма» на суму 2289,65грн., чеки ПриватБанку на суми 700грн. та 3000грн.).

Моральна шкода на користь потерпілої ОСОБА_3 підлягає стягненню лише з обвинуваченого ОСОБА_6 в межах заявленого до нього розміру, оскільки в силу ст. 26-1 «Закону…» МТСБУ не несе відповідальності за відшкодування моральної шкоди, спричиненої особою, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а судових витрат відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Крім того, в звязку з вирішенням по суті справи, суд знаходить зняти арешт з належного потерпілому ОСОБА_1 автомобіля НОМЕР_8, повернувши його власнику.

Враховуючи, що обвинувачений звільняється від відбування покарання внаслідок акта амністії, суд знаходить не застосовувати до нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов"язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі пунктів «в» та «г» ст. 1, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_9, на користь:

-потерпілої ОСОБА_2 5521 (пять тисяч пятсот двадцять одну) грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_3 69511 (шістдесят дев'ять тисяч пятсот одинадцять) грн. 85 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, на користь потерпілої ОСОБА_3 9763 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 15 коп. витрат на лікування.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 2990 (дві тисячі девятсот девяносто) грн. 64 коп. за проведення експертиз Хмельницьким НДЕКЦ МВС України.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ-21013 д.р.н. ВХ 3555 АК, який зберігається на території Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області залишити на зберігання в Шепетівському ВП ГУНП в Хмельницькій області; автомобіль марки ВАЗ-2110 д.р.н. ВХ 0285 АВ - повернути потерпілому ОСОБА_10.

Скасувати арешт автомобіля ВАЗ-2110 д.р.н. ВХ 0285 АВ, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 23 квітня 2016 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через суд, що ухвалив вирок, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя: Босюк В.А