Вирок № 69148783, 27.09.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8524/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Коруженець Н.В.,

прокурора Грицишина В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, згідно ст.89 КК України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

25 лютого 2015 року в період часу з 16.00 год. по 19.30 год., ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі 37 на вул.Я.Мудрого, 12а у м.Львові, будучи у стані алкогольного спяніння та маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, таємно викрав із приміщення квартири мобільний телефон марки «Нокія 225 DS», вартістю 1068 грн. та ноутбук «HP Pavilion g7», вартістю 4500 грн., які належать ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 5568 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині вироку. При цьому зазначив, що дійсно вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Нокія 225 DS» та ноутбуку «HP Pavilion g7», перебуваючи в квартирі 37 на вул.Я.Мудрого, 12а у м.Львові. Також, вказав, що крадіжку здійснював у той момент, коли потерпілий спав.У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Зважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового розгляду і такі ніким не оспорювались. При цьому суд зясував в обвинуваченого, а також інших учасників процесу, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також розяснив обвинуваченому та іншим учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Крім цього, по даній справі потерпілим заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 17100,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. При цьому, потерпілий зазначає, що вартість викраденого майна з моменту вчинення злочину значно збільшилась, а також злочинними діями обвинуваченого йому спричинено значної моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений до нього цивільний позов визнав повністю.

Дослідивши цивільний позов та оцінивши позовні вимоги, в сукупності з матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що така шкода знаходиться в прямому причинно-наслідковому звязку із вчиненим ОСОБА_1 злочином, а тому, у відповідності до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, врахувавши всі обставини справи, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимого згідно ст.89 КК України, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 05.09.2006 року через зловживання алкоголем, за місцем проживання скарг не надходило. Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує позицію потерпілої сторони, яка просить застосувати до ОСОБА_1 положення ст.75 КК України.

Помякшуючою покарання обставиною суд визнає щире каяття.

Обтяжуючою покарання обставиною, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.

Однак, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, вищенаведені обставини справи, зокрема дані про особу обвинуваченого та встановлену судом помякшуючу обставину, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, і ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК Українита призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 17 100,00 гривень матеріальної та 100000,00 гривень моральної шкоди, а всього 117 100 (сто сімнадцять тисяч сто) гривень 00 коп.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі

суддя В. Стрельбицький