Вирок № 69143031, 27.09.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2037/17

Номер провадження 1-кп/623/214/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Рзаєвої І.С.

прокурора Козир М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/214/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого: 1) 05.05.1999 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі; 2) 25.04.2001 Ізюмським міським судом Харківської область за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України (1960 року) до 3 років З місяців позбавлення волі; 3) 02.10.2009 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1,

-у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_1, повторно, 18.08.2017 приблизно о 4 годині 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на викрадення чужого майна, через хвіртку, проник на територію огородженого домоволодіння № 6 по вул. Першотравневій в м. Ізюм Харківської області, де зі сходів кв. № 2 даного домоволодіння таємно викрав чавунні плити в кількості 7 шт., вартість однієї плити згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3911 від 22.08.2017 складає 72 грн. 05. коп., чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 504 грн. 35 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.3 ст. 185 КК України, - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд приходить до висновку:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину .

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, активна позиція по відшкодуванню шкоди потерпілому.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, активну позицію по відшкодуванню шкоди потерпілому, відсутність претензій потерпілого щодо незначної шкоди завданої йому, значний час що сплинув після останнього звільнення від відбування покарання та немолодий вік обвинуваченого, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, повязані з проведенням судової товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді пяти років розбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк три роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

-періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №3911 від 22.08.2017 року в розмірі 98,87 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази 7 чавунних плит, які належать потерпілому ОСОБА_2 та металеву тачку «кравчучку», яка належить свідкові ОСОБА_3 поміщені в камеру зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області згідно з квитанцією №76 повернути власникам.

Скасувати арешт, накладений рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 21.08.2017 року на 7 чавунних плит, які належать потерпілому ОСОБА_2 та металеву тачку «кравчучку», яка належить свідкові ОСОБА_3.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком чинності залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: