Вирок № 69140331, 27.09.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5313/17

Номер провадження 1-кп/404/578/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Загреби І.В.

при секретарі Гасюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Кропивницький кримінальне провадження №12017120020007825 від 08.07.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого водієм «УкрАвтоІнвест», ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Ремез О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння за наступних обставин.

Так, 07.07.2017 року ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де святкував день народження своєї співмешканки ОСОБА_3 разом із знайомими: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Близько 23:00 год. 07.07.2017 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на грунті ревнощів, затіяв сварку з ОСОБА_2.

В ході сварки ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вийшли до кухні, де в ході сварки у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізовуючи свій злочиний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх діянь, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на внесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, схопив правою рукою зі столу кухонного ножа, яким наніс один удар в область живота, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №1070 від 18.08.2017 року тілесні ушкодження у вигляді рани передньої черевної стінки зліва, яка подовжується в раньовий канал, який проникає в черевну порожнину з пошкодженням тонкого кишківника, бражечки товстої кишки, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею. В подальшому працівниками швидкої медичної допомоги потерпілого ОСОБА_2 доставлено до КЗ «КЛМШД», де йому надано невідкладну медичну допомогу.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України визнав повністю.

Показав, що обставини викладені у його обвинуваченні, та встановлені органами досудового розслідування ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння. Визнав заявлений стороною обвинувачення цивільний позов.

Визнає, що він дійсно на грунті ревнощів до своєї співмешканки, вчинив на кухні сварку з потерпілим ОСОБА_2, в ході якої він схопив правою рукою зі столу кухонного ножа, яким наніс один удар в ліву нижню частину живота потерпілого. Після чого, потерпілий ОСОБА_2 упав та схопився за живіт, потім викликали швидку, яка доставила останнього до лікарні.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, визнав заявлений прокурором цивільний позов, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, розяснивши їм наслідки ст.ст.349 ч.3, 394 ч.2 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, цивільного позову, які ним не оспорюються, та розяснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Що цілком узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У звязку з цим суд, розглядаючи кримінальне провадження у межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Вивчивши відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, проте має на утриманні двох малолітніх дітей Анну, ІНФОРМАЦІЯ_5 та Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку в лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, осудний, раніше не судимий, спів мешкає, тобто має сталі соціальні та виробничі звязки.

Згідно висновку органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, зі змістом якої останній був ознайомлений у встановлений законом спосіб, було встановлено, що за результатами оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення відносно обвинуваченого ОСОБА_1 показали середній ризик небезпеки для суспільства, тому доцільно застосувати покарання альтернативне позбавленню волі.

Обставини, які помякшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, наслідки суспільно-небезпечних діянь.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його особу, враховуючи те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, розкаявся у вчиненому, при цьому зваживши на думку сторони обвинувачення, яка не наполягала на реальному відбутті покарання обвинуваченим, та потерпілого, який також не наполягав на покаранні у виді позбавлення волі на певний строк, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання в межах санкції ст.121 ч.1 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики злочинів.

Разом з тим, згідно довідки від 23.08.2017 року потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальному закладі «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» в хірургічному відділенні №2 в період часу з 08.07.2017 року по 21.07.2017 року (13 ліжко-днів).

Вартість одного ліжко-дня на момент лікування потерпілого ОСОБА_2 становить 430 грн. 07 коп., без вартості медикаментів, придбаних хворим за власні кошти.

Таким чином, на лікування хворого Комунальним закладом «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» за 13 ліжко-днів було витрачено 5590 грн. 01 коп.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, п.1.4 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, які підлягають стягненню з винних осіб на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.

Понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого витрати, ОСОБА_1 не відшкодовані.

З огляду на викладене, позов прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

На час апеляційного оскарження рішення суду, суд вважає за необхідне не обирати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід, так як строк дії якого сплинув 05.09.2017 року.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 392, 394 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання за ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» (р/р 35410001024956, МФО 823016, код 05493852 УДК в Кіровоградській області) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення у розмірі 5590 (пять тисяч пятсот девяносто) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 12765 грн. 48 коп.

Речові докази:

-пакет експертної служби №2648426 до якого поміщено змив та контрольний змив з правої та лівої руки разом з первинними упаковками; пакет експертної служби №1652452 до якого поміщено футболку, жовтого кольору з зеленим коміром зі слідами РБК, яка належить ОСОБА_2 разом з первинною упаковкою; пакет експертної служби №2343726 до якого поміщено нігтьові зрізи з лівої та правої руки ОСОБА_1, разом з первинною упаковкою; пакет експертної служби №165985 до якого поміщено змив РБК та контрольний змив з поверхні низу тюлі разом з первинною упаковкою та пакет експертної служби №1165986 до якого поміщено змив РБК та контрольний змив з поверхні паласу коридору разом з первинною упаковкою; пакет експертної служби №1650754 до якого поміщено предмет зовні схожий на «ніж», первинною упаковкою, які перебувають на зберіганні в камері схову речових доказів Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба