Рішення № 69139876, 27.09.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2739/17

Провадження № 2/346/1442/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі

головуючого судді Димашка В.П.

за участі секретаря Гайової Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Ропша, 25 в с. П'ядики, Коломийського району Івано-Франківської області.

Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її бабка (мати її батька) ОСОБА_2.

Згідно заповіту посвідченого від імені ОСОБА_2 28 липня 1982 року секретарем виконкому П'ядицької сільської ради за реєстром №25, вона є спадкоємцем на все спадкове майно.

Крім неї інших спадкоємців, які би прийняли спадщину немає, так як вони позбавлені заповітом права на спадщину.

А тому у випадку неприйняття нею спадщини, спадкове майно перейшло би у власність територіальної громади в особі П'ядицької сільської ради ОТГ.

Так як на день смерті бабки, ОСОБА_2, вона була зареєстрована разом із бабкою в спадковому будинку, що підтверджується відміткою в паспорті, то відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.), який діяв на час відкриття спадщини, вона вступила в управління та володіння спадковим майном та відповідно до ст.548 ЦК України (1963 р.) стала власником спадкового майна з дня відкриття спадщини.

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області.

Так як вона прийняла спадщину, то звернулася до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.

13.06.2017 року вказаний нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що відповідно до п.4.15 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №282/20595 від 22.02.2012 року , якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, то для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно представити правовстановлюючий документ, а п.4.18 Глави 10 розділу ІІ передбачає, що крім правовстановлюючого документу необхідно представити витяг з реєстру прав власності, за відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус роз'яснює процедуру вирішення спору в судовому порядку.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з часу державної реєстрації.

Із виписки з інвентаризаційних матеріалів від 03.04.2017 року видно, що будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Будинок з господарськими будівлями та спорудами в по АДРЕСА_1 побудовано бабкою в 1989 році.

На час коли бабка стала власником будинку, не передбачена була державна реєстрація будинків в селі, так як відповідно до п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків і будинковолодінь в містах і селищах міського типу передбачав, що реєстрації в МБТІ не підлягали будинки, розташовані в селах. Правовстановлюючим документом в селі був запис в по господарській книзі.

До дня смерті ОСОБА_2 державна реєстрація в селі не була обов'язковою, а тому в Коломийському МБТІ будинок не зареєстровано.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом визнаються дійсними у разі відсутності державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

А тому до набрання чинності Цивільного кодексу України, 2003 року та вищевказаного Закону від 01.07.2004 року виникнення права власності на будинки, незалежно від державної реєстрації.

На час коли бабка стала власником будинку питання узаконення будівель та внесення записів про право власності на будинок за громадянами у по господарські книги належало до компетенції виконкомів місцевих рад.

Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Таким чином правовстановлюючим документом є запис в по господарській книзі.

Так як відповідно до ст.346 ч.11 ЦК України право власності припиняється у зв'язку із смертю, то будинок зареєструвати в даний час неможливо, а без реєстрації будинку, вона не може одержати свідоцтво про право на спадщину, то змушена звернутися в суд за захистом свого права.

Крім того, господарство ОСОБА_2 відносилося до колгоспних дворів.

Із довідки П'ядицької сільської ради від 25.04.2017 року видно, що на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві ніхто не проживав, так як бабка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. А тому ОСОБА_2 єдиний власник будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 і вона повинна стати власником цілого будинку, так як вона є єдиним спадкоємцем, що підтверджується заповітом, посвідченим 28.07.1982 року секретарем виконкому П'ядицької сільської ради від імені ОСОБА_2

Факт прийняття спадщини підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію в спадковому будинку та спадковою справою.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без участі представника сільської ради, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Взявши до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України, в редакції 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 548 ЦК України, в редакції 1963 р., прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 р., визнається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до вимог ст. ст. 346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правилами ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №30 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно ст. 123 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року, її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, його батьками вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

11.11.1981 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №548, у зв'язку з чим дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4

28 липня 1982 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого вона, що мешкає в с. П'ядики Коломийського району на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно де б воно не знаходилося із чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, актовий запис №16 від 08.06.1990 року.

Згідно довідки П'ядицької сільської ради ОТГ №1218 від 25.04.2017 р. ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1. Тип двору - колгоспний.. Померла в житловому будинку проживала з 1967 року по день смерті. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався виконкомом П'ядицької сільської ради 28.07.1982 року за №25, який не змінювався і не скасовувався.

ОСОБА_1прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію в спадковому будинку.

26.04.2017 року позивач ОСОБА_1звернулася до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної конториіз заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори від 13.06.2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що право власності на зазначене нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно технічного паспорту по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та складається із: житлового будинку - літ. А, стодоли - літ. Б, стайні - літ. В, вбиральні - літ. Г, вимощення -І, криниці - №1, колодязя інженерних мереж - №2, огорожі - №3, 4.

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів №58390 від 03.04.2017 р. в АДРЕСА_1 згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року в Коломийському МБТІ право власності не зареєстровано.

Даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №48965347, виданої вказаним державним нотаріусом 05.09.2017 року, стверджується, що у вказаному реєстрі міститься інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 №138, заведеної 26.04.2017 року за номером у спадковому реєстрі - 60571327.

Даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №47544249, виданої вищезазначеним державним нотаріусом 26.04.2017 року, стверджується, що у вказаному реєстрі міститься інформація щодо заповіту ОСОБА_2 за номером у спадковому реєстрі - 38886005.

Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №47544289, виданого вказаним нотаріусом 26.04.2017 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи №138 за номером у спадковому реєстрі - 60571327.

На підставі наведеного суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Керуючись ст. ст. 174, 197 ч.2, 213 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Димашок В. П.