
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 вересня 2017 року м. Київ № К/800/30931/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату, третя особа - адміністрація Державної прикордонної служби, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 травня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 31 серпня 2015 року; відмовлено ОСОБА_1 в частині вимог до Полтавського обласного військового комісаріату; стягнуто з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в розмірі 1280 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року змінено постанову суду першої інстанції, виклавши п'ятий абзац резолютивної частини постанови у наступній редакції: "стягнути судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 551,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь Державного бюджету України".
У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з тих мотивів, що копію оскаржуваного рішення отримано 13 вересня 2017 року. Також просило відстрочити сплату судового збору з мотивів недостатнього часу для його сплати.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду прийнято у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін 17 серпня 2017 року. Повний текст судового рішення виготовлено 22 серпня 2017 року. Строк на оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 11 вересня 2017 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 19 вересня 2017 року.
Отримання копії судового рішення 13 вересня 2017 року, про що відповідач зазначає в касаційній скарзі в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчить про поважність причини його пропуску, оскільки ухвалу апеляційного суду постановлено у відкритому судовому засіданні, а тому строк її оскарження пов'язаний лише з датою виготовлення її повного тексту, а на поважність причин пропуску цього строку впливає дотримання апеляційним судом вимог статті 167 КАС України щодо направлення сторонам копії судового рішення.
Разом з тим, посилання відповідача на те, що копія оскаржуваного рішення апеляційного суду надійшла до Міністерства оборони України саме 13 вересня 2017 року лише після надходження її зі Східного територіального юридичного відділу електронною поштою за вхідним №3952, що підтверджується відбитком штампу вхідних документів на розпорядженні Юридичного департаменту Міністерства оборони України від 13 вересня 2017 року №298/5/14210/с, не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не перешкоджає своєчасній подачі касаційної скарги у разі належної організації роботи відповідних підрозділів.
Окрім того, до касаційної скарги долучено супровідний лист апеляційного суду від 22 серпня 2017 року про надсилання копії ухвали цього суду на адресу сторін у справі, зокрема, Міністерству оборони України, тобто у межах строку визначеного статтею 167 КАС України. Доказів іншого відповідачем не надано.
У зв'язку з цим зазначена відповідачем причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в 20-денний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, зі змінами згідно із Законом України від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимоги немайнового характеру, що становило 640 грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 768 грн (640 грн х 120%).
Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені в клопотанні відповідача аргументи, не свідчать про такий майновий стан Міністерства, за якого воно позбавлене можливості сплатити 768 грн судового збору протягом тривалого часу і не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".
Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, достатнього терміну для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити Міністерству оборони України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату, третя особа - адміністрація Державної прикордонної служби, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
3. Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для сплати 768 грн судового збору та зазначення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку, надавши відповідні докази.
4. Роз'яснити, що в разі визнання неповажними підстав для поновлення строку на касаційне оскарження суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного оскарження, а в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині ненадання конверту суду апеляційної інстанції і несплати судового збору - повертає касаційну скаргу особі, яка її подала.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
Судове рішення № 69137277, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 524/2867/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: