Ухвала суду № 69137253, 22.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2017 року м. Київ К/800/30950/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Одеського обласного військового комісаріату на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року визнано неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку, апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою 11 листопада 2016 року, однак ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, в подальшому, ухвалою цього ж суду від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, так як відповідач у встановлений строк недоліки не усунув. Вказану ухвалу Одеський обласний військовий комісаріат отримав 30 січня 2017 року, однак повторно апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року подав 22 травня 2017 року та одночасно заявив клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду, обґрунтовуючи його відсутністю належного фінансування на сплату судового збору. Однак Одеським обласним військовим комісаріатом не надано доказів відсутності коштів на сплату судового збору на протязі 6 місяців з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого 26 липня 2017 року клопотання (юридичною службою Одеського обласного військового комісаріату неодноразово подавались рапорти про необхідність сплати судового збору, зокрема, 01 грудня 2016 року, 16 грудня 2016 року та 26 квітня 2017 року, однак ці рапорти були реалізовані лише в травні 2017 року), оскільки відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційного оскарження судового рішення. Разом з тим, строк, який сплинув після настання обставин для повторного звернення із скаргою, є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення. Таким чином, вчасне первинне звернення із скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання процесуального строку оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. При цьому, інших об'єктивних перешкод, які заважали Одеському обласному військовому комісаріату оскаржити рішення суду першої інстанції в розумний строк без невиправданих зволікань, відповідач не зазначив.

Також зазначено, що норми КАС України передбачають можливість поновлення пропущеного строку за умови його пропуску з поважних причин і законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У касаційній скарзі Одеський обласний військовий комісаріат, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції. Зазначає, що повернення апеляційної скарги у січні 2017 року не позбавляє права подати її повторно, а відсутність достатнього та своєчасного фінансування витрат військового комісаріату на оплату судового є поважною причиною пропуску строку.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у суді апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак