Ухвала суду № 69137239, 22.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2017 року м. Київ К/800/31013/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 817/1026/16 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ПАТРІОТ» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ПАТРІОТ» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Рівненській області 19.09.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 вбачається, що вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення, строк касаційного оскарження розпочався з моменту складення повного тексту - 02.02.2017, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Суддею-доповідачем з'ясовано, що Державна податкова інспекція інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вже подавала касаційні скарги на оскаржувані судові рішення, зокрема:

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 (К/800/4624/17) відповідачу повернено касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху;

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2017 (К/800/18684/17) відповідачу відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення апеляційної інстанції повністю або частково.

Статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строки касаційного оскарження.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження судових рішень податковий орган посилається на здійснення реорганізації податкових органів, у зв'язку з чим обов'язок щодо супроводження справи №817/1026/16 покладено на Головне управління ДФС у Рівненській області.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Навпаки, наведені обставини в обґрунтування заяви про поновлення строку касаційного оскарження лише свідчать про відсутність у відповідача наміру оскаржити у касаційному порядку судові рішення в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 49, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений статтею 212 цього Кодексу, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, визнаються неповажними.

На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 817/1026/16 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ПАТРІОТ» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна