Ухвала суду № 69137175, 19.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 вересня 2017 року м. Київ К/800/21702/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року

у справі № 522/10085/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

про визнання неправомірними дій,

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання апелянту можливості протягом тридцяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали надати докази поважності пропуску строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що у 2016 році відповідач не мав можливості сплатити судовий збір так як кошти на цю мету виділено не було. Крім того зазначає, що змін до ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне", яким встановлено заборону використання коштів на цілі, які не передбачені цим законом, внесено не було. У зв'язку з чим відповідач вважає, що протягом 2016 року не мав можливості сплатити судовий збір з вказаних причин.

Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, 24 березня 2017 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 13 липня 2016 року з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про поновлення вказаного строку, в якому він зазначив про відсутність вчасного фінансування на сплату судового збору станом на момент подання першої скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року вказані відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними та на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України залишено апеляційну скаргу без руху. Запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якій апелянт вказував на те, що кошторисом на 2016 рік не передбачено коштів на таку статтю витрат та зазначає, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VII, яким ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено п. 18 та звільнено Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тобто фактично вказує на ті підстави, яким судом вже надано оцінку, а інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не вказано.

Проте, суд апеляційної інстанції наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнав неповажними, оскільки обмежене фінансування державного органу не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.

Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та не наведено нових достатніх обставин для поновлення вказаного строку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 522/10085/16-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед