Ухвала суду № 69136722, 26.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7978/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівДовгої О.І., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 813/2147/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання неправомірним дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_1 права власності та видачі відповідних свідоцтв на нерухоме майно; скасування постанови державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 № 134/01-16 від 13.06.2017; зобов'язання державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 зареєструвати за ОСОБА_1 право власності, та видати свідоцтва на наступне нерухоме майно : квартири квартири № 9, за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Шашкевича, 2 А, загальною площею 53, 3 кв.м. вартістю 536200,00 грн; квартири № 10 за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Шашкевича, 2 А, загальною площею 44,6 кв.м. вартістю 462000,00 грн; квартири № 12 за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Шашкевича, 2 А, загальною площею 61,6 кв.м. вартістю 602000,00 грн

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання неправомірним дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

У апеляційні скарзі зазначає, що даний справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до розгляду в порядку адміністративного судочинства підлягає спір за участю суб'єкта владних повноважень, який в межах спірних правовідносин діє на виконання своїх владних управлінських функцій та/або делегованих повноважених. Однак, вчинення нотаріусами нотаріальних дій не є виконанням ними функцій представників влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_1 права власності та видачі відповідних свідоцтв на нерухоме майно; скасування постанови державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 № 134/01-16 від 13.06.2017; зобов'язання державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 зареєструвати за ОСОБА_1 право власності, та видати свідоцтва на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В силу п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу наведених норм вбачається, що публічно-правовим спором, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно до ст. з цього Закону Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; субєкти державної реєстрації прав:виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані субєкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є нотаріус.

Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

На підставі п. 8 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, прийшов до помилкового висновку, оскільки державний нотаріус ОСОБА_2, як державний реєстратор при прийнятті рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо реєстрації права власності, діяв, як є субєктом владних повноважень у випадку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті вимог, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 199 КАС України.

Крім цього ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору задоволено та відстрочено сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у цій справі. Враховуюче зазначене колегія суддів вважає за потрібне стягнути судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 1600 грн.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199 п.3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 813/2147/177 скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 1600 грн 00 коп. за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; рахунок отримувача 31219206781004; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101; судовий збір, код суду 34668371».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5