Постанова № 69136672, 21.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/5990/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності та скасування постанови №51043058 від 26.01.2017 року.

13.03.2017 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду до участі у даній справі залучено Івано-Франківську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із цією постановою не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що судом не було взято до уваги, що звернення (скарга) від 21.11.2014 року, подана позивачем на імя голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації з приводу невиконання вимог чинного законодавства та рішень судів, зокрема щодо зобовязання подати до органу Пенсійного фонду України скасовуючу та корегуючу звітність щодо позивача до попередньо поданої звітності належним чином не розглянуто головою ОДА або за його дорученням правомочними посадовими особами та не вжиті заходи для поновлення порушених прав позивача. Однак, старшим державним виконавцем відділу ПВР Департаменту ДВС МЮ України безпідставно винесено постанову від 26.01.2017 року №51043058 про закінчення виконавчого провадження, в той час як судове рішення залишилося невиконаним. Просить скасувати постанову і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Зауважив, що відповідач безпідставно завершив виконавче провадження, не пересвідчившись у належному виконанні судового рішення щодо розгляду його звернення до Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила та просила залишити оскаржувану постанову в силі. Пояснила, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність постанови про закінчення виконавчого провадження у звязку з реальним виконанням судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивачем 21.11.2014 року було подано звернення на імя голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

У цьому зверненні автор вказав про невиконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за його позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської ОДА, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, яким зобовязано Івано-Франківську ОДА подати скасовуючу та корегуючу звітність до попередньо поданої до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську. Просив провести перевірку за його зверненням, припинити порушення його прав, забезпечити невідкладне виконання рішення суду від 25.06.2013 року.

Постановою від 23.04.2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом в адміністративній справі за № 809/4410/14 позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства юстиції України про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконною постанову державного виконавця, зобовязання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21.11.2014 року та зобовязано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 21.11.2014 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

25.04.2016 року позивачем на імя начальника департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заяву та виконавчий лист № 809/4410/14 на виконання вищевказаного судового рішення.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2016 року № 51043058, за виконавчим листом № 809/4410/14, старшим державним виконавцем відділу ПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України зобовязано боржника самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення відповідної постанови (а.с. 40).

08.08.2016 року листом № 20.1-51043058-423/20 старшим державним виконавцем було направлено вимогу, відповідно до якої Івано-Франківській обласній державній адміністрації негайно виконати рішення суду, на підставі якого судом видано виконавчий лист № 809/4410/14 від 16.03.2016 року, та надати інформацію у письмовому вигляді до відділу в строк до 16.08.2016 року про стан виконання вищенаведеного рішення суду з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання. Стягувача зобовязано в триденний строк з моменту отримання вимоги повідомити про наявність або відсутність підстав для завершення виконавчого провадження № 51043058 (а.с. 43).

Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн. на Івано-Франківську обласну державну адміністрацію за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця (а.с. 44).

На вимогу державного виконавця, 23.08.2016 року позивач листом повідомив старшого державного виконавця Відділу ПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України про відсутність підстав для завершення виконавчого провадження (а.с. 46).

13.09.2016 року листом № 4111/3/1-16/01-026 Івано-Франківська обласна державна адміністрація повідомила відділ ПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України про те, що 03 червня 2016 року з метою виконання рішення суду по справі № 809/4410/14 щодо розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21.11.2014 року було розглянуто звернення за участю заявника, що підтверджується копією акту розгляду, де зазначений підпис заявника та долучено примірник відповіді від 05.09.2016 року (а.с. 47-48).

Так, 05.09.2016 року листом №4111/2/1-16/01-026 ОСОБА_1 було проінформовано, що Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/4410/14 від 23 квітня 2015 року було повторно розглянуто звернення від 21.11.2014 року щодо подання належної (скасовуючої та корегуючої) звітності до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, виконання рішення суду департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації, яке проводилось за участю позивача (а.с. 49).

26.01.2016 року старшим державним виконавцем відділу ПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №51043058 з примусового виконання виконавчого листа № 809/4410/14, виданого 16.03.2016 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом у звязку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 52).

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність оскаржуваної постанови з таких підстав.

Статею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», чинного станом на дату винесення оскаржуваної постанови (26.01.2017 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

До обов'язків виконавців відповідно до ст. 18 Закону № 1404 належить вжиття передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, а також вчинення виконавчих дій неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі; здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець згідно з ч. 3 ст. 18 цього Закону має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 63 Закону № 1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, виконавець зобов'язаний здійснювати примусове виконання рішень у відповідності до встановленого таким рішенням способу та порядку, а також має право на проведення перевірки виконання рішень, а рішення про закінчення виконавчого провадження приймається виконавцем лише в разі фактичного виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Як вбачається зі змісту звернення ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року (а.с. 31), він просив голову Івано-Франківської облдержадміністрації провести перевірку за фактом невиконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року про зобовязання подати скасовуючу та корегуючу звітність до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо ОСОБА_1 (стажу роботи).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 809/4410/14 було задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року. Зобовязано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію розглянути звернення (скарги) ОСОБА_1 від 21 листопада 2014 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Це рішення набуло чинності та є обовязковим до виконання.

Згідно статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Разом з тим, згідно відповіді Івано-Франківської ОДА від 5 вересня 2016 року №4111/2/1-16-026, наданої ОСОБА_1, було встановлено, що департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури на виконання рішення суду від 5 червня 2014 року була подана відповідна звітність до управління Пенсійного фонду України у місті Івано-Франківську. Державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №45652384 від 26 грудня 2014 року у звязку з фактичним виконанням рішення. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду таку постанову було визнано незаконною та скасовано, що зумовило необхідність повторного подання вищевказаної звітності. Відтак, облдержадміністрацією із врахуванням поданої звітності здійснюватиметься виконання рішення суду в установленому законом порядку (а.с. 49).

Однак, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією фактично не було надано повної та обґрунтованої відповіді на звернення позивача щодо здійснення перевірки щодо невиконання посадовими особами рішення суду та подання скасовуючої та корегуючої звітності до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську.

Зокрема, не вказано наслідки перевірки, а саме, чи було подано звітність, яку саме, коли, тощо, або підстави її неподання.

У відповіді на звернення ОСОБА_1 не вказано наслідки перевірки за повідомленням автора щодо незаконних дій керівників Головного управління регіонального розвитку та будівництва (Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури) Івано-Франківської ОДА та Управління ресурсного забезпечення щодо не реагування на звернення позивача (усні і письмові).

Отже, розгляд звернення проведено неналежним чином і відповідь на скаргу позивача боржником у виконавчому провадженні надано не повну та необґрунтовану.

Тому, підстав вважати судове рішення виконаним немає.

Посилання суду першої інстанції на акт від 03.06.2016 року, складений Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, є безпідставним, адже цим документом не підтверджується належний, повний та обєктивний розгляд звернення ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», як це зобовязано було здійснити судом.

Цей факт повинен був перевірити державний виконавець, однак ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження без здійснення реальної перевірки виконання судового рішення щодо розгляду звернення позивача, зокрема, його повноти.

Таке рішення відповідача порушує законні права та інтереси позивача.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно винесено постанову №51043058 від 26.01.2017 року, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про задоволення позову .

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 809/285/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу ПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 січня 2017 року ВП №51043058.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 26 вересня 2017 року.