Ухвала суду № 69136643, 26.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9065/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов'язання повернути посвідчення водія,-

В С Т А Н О В И В:

13.12.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить зобов'язати відповідача повернути посвідчення водія.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Тернопільській області повернути ОСОБА_1 вилучене посвідчення водія серії ВАН №435522.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що з 11 травня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області №607/17860/15-п) було винесено постанову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі ст.247 КУпАП (відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Враховуючи, що згідно записів у протоколі серії АП1№050794 за ст.124 КУпАП від 07 листопада 2015 року, складеному інспектором відділення Тернопільського відділу поліції ст. л-нт поліції ОСОБА_2, у водія ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія ВАН №435522, а тому суд першої інстанції вважає, що необхідно зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 вилучене посвідчення водія серії ВАН № 435522, оскільки відповідачем не надано доказів того факту, що вказане посвідчення повернуте позивачу.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області оскаржило її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 за порушення позивачем вимог п.п.2.36,10.1,10.3 Правил дорожнього руху було складено адміністративний протокол серії АП № 050794 від 07.11.2015 року стосовно ОСОБА_1, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Під час складання даного протоколу відповідно до вимог КУпАП посвідчення водія підлягало вилученню, про що ОСОБА_2 здійснив відповідний запис у графі «До протоколу додаються:» матеріали ДТП, посвідчення водія», а у графі «тимчасово вилучені документи»: п/в ВАН № 435522». Проте, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 після внесення даних записів виявив, що бланки тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом у нього при собі відсутні, тому ним після погодження по телефону з інспектором з адмінпрактики було прийняте рішення повернути гр. ОСОБА_1 його посвідчення водія у присутності свідків, оскільки вилучати посвідчення водія без надання тимчасового дозволу на керування транспортним засобом ОСОБА_2 не мав права. Відповідно у графі адміністративного протоколу він зазначив, що тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були свідками повернення позивачу посвідчення водія, про що в матеріалах справи є їх письмові пояснення.

На відсутність при матеріалах адміністративного провадження посвідчення водія ОСОБА_1 свідчить також долучена ним постанова Тернопільського міськрайонного суду від 11.05.2016 року, в якій відсутнє будь-яке посилання на факт вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія і, як наслідок закриття провадження у адмінсправі стосовно ОСОБА_1 за п.1 ст.247 КУпАП, вимога суду про повернення останньому вилученого посвідчення водія.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що позивач неодноразово звертався до органів поліції та прокуратури області про нібито неправомірні дії ОСОБА_2 по відношенню до нього, однак проведеними службовими розслідуваннями та перевірками органів поліції та прокуратури, факту вилучення посвідчення водія не встановлено. Більш того, зазначені вище свідки у письмових поясненнях повністю підтвердили факт повернення ОСОБА_2 позивачу посвідчення водія.

Також, суд першої інстанції вирішив стягнути з ГУНП сплачений судовий збір в той час як згідно позовної вимоги,судовий збір позивач просив стягнути не з ГУНП, а з ОСОБА_2, який не є стороною у справі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.72 цього Кодексу.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 7 листопада 2015 року інспектором відділення Тернопільського відділу поліції ст. л-нтом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії АП1№050794 за ст.124 КУпАП. Зі змісту вказаного протоколу слідує, що 07.11.2015 року близько 17 год 15 хв ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «М-214054», д.н.з. Б8564ТЕ в м. Тернополі на перехресті вул. Підволочиське шоссе вул.15 Квітня вул.Злуки, будучи неуважним, при перестроюванні, не дав дороги транспортному засобу марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по крайній правій полосі в попутному напрямку, що призвело до зіткнення та пошкодження даних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.

Разом з тим у даному протоколі зазначено, що тимчасово вилучено документ: посвідчення водія ВАН №435522.

Також встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2016 року у справі №607/17860/15-п провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП (відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП).

Статтею 265-1 КУпАП встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.15.1.3 п.15.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року №111, (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС, зокрема, тимчасово вилучає посвідчення водія у випадках, передбачених чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно записів у протоколі серії АП1№050794 за ст.124 КУпАП від 07 листопада 2015 року, складеному інспектором відділення Тернопільського відділу поліції ст. л-нт поліції ОСОБА_2, у водія ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія ВАН №435522.

Апелянтом не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того факту, що вказане посвідчення водія ВАН №435522 повернуте позивачу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов'язання повернути посвідчення водія є підставними та правомірно задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року у справі №607/14217/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов'язання повернути посвідчення водія без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_5