Ухвала суду № 69136400, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 760/21376/16-а Суддя доповідач Аліменко В.О.

У Х В А Л А

26 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки при поданні апеляційної скарги, апелянтом не було дотримано вимог ст. 186 та ст. 187 КАС України, а саме: пропущено строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції та не сплачено судовий збір.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.

Враховуючи те, що відповідно до положень статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду становить 1760 грн. (1600 грн.*110%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом не подано документ про сплату судового, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання оригіналу документа про сплату вказаної суми.

Оцінюючи клопотання Відповідача про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на його сплату, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак посилання Апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги у відповідача коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу у правосудді, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, від 29.02.2016 року у справі №810/1495/15, від 01.03.2016 року у справі № 810/1674/15.

Крім того, при поданні апеляційної скарги, апелянтом не було дотримано вимог ч. 3 ст. 186 КАС України, а саме: пропущено десятиденний строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

Так, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 03.08.2017 року, однак апеляційна скарга подана 28.08.2017 року, тобто після спливу десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Між тим, апелянтом не надано, а в матеріалах справи не міститься, належних доказів, коли саме позивачем отримано оскаржувану постанову суду першої інстанції, зокрема, конверт на якому міститься дата відправлення копії оскаржуваної постанови на адресу апелянта, тощо.

Приписами ч. 4 ст. 189 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк, то судом будуть вчинені процесуальні дії, відповідно до норм КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.О. Аліменко