Постанова № 69136384, 21.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13133/16 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по розподілу сплачених ОСОБА_2 платіжними дорученнями від 19 лютого 2016 року податкових зобов'язань з оплати податку на доходи фізичної особи у розмірі 149561 грн 96 коп. на погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп.;

2) визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування;

3) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 шляхом зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені коштів у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування.

4) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 шляхом зміни статусу повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 17 березня 2016 року №0006751202 про застосування до позивача, як платника податків фізичної особи-підприємця, штрафних санкцій у розмірі 74445 грн 36 коп. за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб статус «Скасовується в адміністративному порядку».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві «Про надання інформації» від 26.07.2016 №21213/10, ОСОБА_2 подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (№ 1500018444 від 06.02.2015), в якій визначено розмір податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 372 226 грн 82 коп. (а.с. 42-44).

На переконання суб'єкта владних повноважень, оскільки позивачем в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, самостійно визначене податкове зобов'язання згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік сплачено двома платежами лише 15.07.2015 на суму 2226 грн 82 коп. та 24.07.2015 на суму 370000 грн, тому вказані дії призвели до нарахування штрафної санкції у розмірі 74445 грн 36 коп. та пені у розмірі 56517 грн 92 коп.

Крім того, враховуючи наявність в інтегрованій картці платника податків пені в сумі 56517 грн 92 кп., податковим органом на підставі даних ІС «Податковий блок» сформовано податкову вимогу від 07.10.2015 № 24355-25 на суму 56517 грн 92 коп. (а.с. 149).

Нарахування пені за період з 20.02.2015 по 23.07.2015 було відображено відповідачем в інтегрованій картці платника податку з зазначенням дати нарахування пені - 24.07.2015 (а.с. 161).

17 березня 2016 року податковим органом за результатами камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 006751202 про сплату штрафу у сумі 74445 грн 36 коп. за затримку більше ніж на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 372226 грн 82 коп. (а.с. 150).

Однак, вказані рішення відповідача щодо нарахування податкового боргу, пені та штрафу були оскаржені позивачем в адміністративному та судовому порядку.

Так, за результатами розгляду первинної скарги рішенням ДФС України від 30.12.2015 №4297/Ш/26-15-16-01-17 скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено та скасовано податкову вимогу №24355-25 від 07.10.2015, оскільки на той момент діяла податкова вимога від 24.02.2015 №3112-25 (а.с. 66-68).

Вказана податкова вимога від 24.02.2015 №3112-25 була виставлена на суму 373 226 грн 82 коп. у зв'язку з несплатою позивачем податкових зобов'язань по декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік (а.с. 20).

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2016 по справі № 826/18494/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.04.2016 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві по формуванню та направленню податкової вимоги від 24.02.2015 № 3112-25. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015 № 3112-25. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві по опису майна ОСОБА_2 у податкову заставу на підставі податкової вимоги від 24.02.2015 № 3112-25. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 18.03.2015 № 558/26-59-25-01-14 (а.с. 19-30).

20 травня 2016 року рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 3597/Ш/26-15-10-02-16 в порядку адміністративного оскарження скасовано повідомлення-рішення від 17.03.2016 № 0006751202 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 74445 грн 36 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (а.с. 54-56).

У подальшому, 08.02.2016 ОСОБА_2 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (з урахуванням уточнень від 04.03.2016) (а.с. 140-145).

На підставі вказаної декларації, 19 лютого 2016 року податковий орган в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_2 відобразив суму податкових зобов'язань в розмірі 427920 грн 28 коп. (а.с. 163).

19 лютого 2016 року позивачем до відділення ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна» подано наступні платіжні доручення, а саме:

- №123, згідно якого ФОП ОСОБА_2 сплатив повністю податок на доходи фізичних осіб підприємців від господарської діяльності за результати річного декларування за 2015 рік в сумі 37 444 грн 91 коп. (а.с. 33);

- №9372_6, згідно якого фізична особа ОСОБА_2 сплатив частково податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування частково за 2015 рік в сумі 112 117 грн 05 коп. (а.с. 34).

Того ж дня, з вказаних платежів відповідач списав вже скасовану 30.12.2015 в адміністративному порядку пеню в сумі 56517 грн 92 коп. трьома платежами, а саме: 318 грн 47 коп., 37126 грн 44 коп., 19073 грн 01 коп., а всього - 56517 грн 92 коп. та відобразив це в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_2, зазначивши різницю між платежами та списаною сумою пені як переплату в сумі 93044 грн 04 коп. ((37444 грн 91 коп. + 112117 грн 05 коп.) - 318 грн 47 коп. - 37126 грн 44 коп. - 19073 грн 01 коп. = 93044 грн 04 коп.) (а.с. 162).

Після чого зазначену в інтегрованій картці суму нарахованих зобов'язань за декларацією 427920 грн 28 коп. зменшив на суму переплати 93044 грн 04 коп. та вказав підсумкову суму недоїмки станом на 29.02.2016 в розмірі 334876 грн 24 коп. (427920 грн 28 коп. - 93044 грн 04 коп. = 334876 грн 24 коп.) (а.с. 162).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем, в підтвердження власної правової позиції, до матеріалів справи не надано жодного доказу вчинення відповідачем дій по розподілу сплачених позивачем платіжними дорученнями від 19 лютого 2016 року податкових зобов'язань з оплати податку на доходи фізичної особи у розмірі 149561 грн 96 коп. на погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп., тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача по розподілу сплачених ОСОБА_2 платіжними дорученнями від 19 лютого 2016 року податкових зобов'язань з оплати податку на доходи фізичної особи у розмірі 149561 грн 96 коп. на погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. задоволенню не підлягають. Крім того, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування, задоволенню також не підлягають, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не обґрунтовано факт списання коштів в оплату пені в сумі 56517 грн 92 коп. При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованих карток платника податків, задоволенню не підлягають, як такі, що є похідними від зазначених вище позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 177.6 статті 177 ПК України установлено, що у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (№ 1500018444 від 06.02.2015), в якій визначено розмір податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 372 226 грн 82 коп. (а.с. 42).

Самостійно визначене податкове зобов'язання згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік сплачено двома платежами 15.07.2015 на суму 2226 грн 82 коп. та 24.07.2015 на суму 370000 грн.

Однак, посилання відповідача на те, що в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, самостійно визначене податкове зобов'язання згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік сплачено з порушенням строків, що призвело до нарахування штрафної санкції у розмірі 74445 грн 36 грн. та пені у розмірі 56517 грн 92 коп., колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду первинної скарги рішенням ДФС України від 30.12.2015 №4297/Ш/26-15-16-01-17 скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено та скасовано податкову вимогу №24355-25 від 07.10.2015, оскільки на той момент діяла податкова вимога від 24.02.2015 №3112-25 (а.с. 66-68).

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.04.2016 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві по формуванню та направленню податкової вимоги від 24.02.2015 №3112-25. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.02.2015 №3112-25. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві по опису майна ОСОБА_2 у податкову заставу на підставі податкової вимоги від 24.02.2015 № 3112-25. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 18.03.2015 № 558/26-59-25-01-14 (а.с. 19-30).

Відповідно до частини першої ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, 20 травня 2016 року рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 3597/Ш/26-15-10-02-16 в порядку адміністративного оскарження скасовано повідомлення-рішення від 17.03.2016 № 0006751202 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 74445 грн 36 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (а.с. 54-56).

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття рішень за результатами судового та адміністративних оскаржень до 10.06.2016 діяли Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 (далі - Порядок № 765) та Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010 (далі - Інструкція № 953) (втратила чинність 10.06.2016).

Відповідно до пункту 2 розділу 3 Порядку № 765 зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

При цьому, частиною другою пункту 4 розділу 3 Порядку № 765 передбачено, що нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Згідно пункту 2.1.1 Інструкції № 953 нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно витягів з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 відповідачем в порушення вимог Порядку № 765 здійснено нарахування грошових зобов'язань за результатами річного декларування за 2014 рік не датою граничного строку сплати податку з доходів фізичної особи, що згідно п.179.7 ст. 179 ПК України є 31.07.2015, а з датою у відповідності до п.57.1 статті 57 ПК України - 19.02.2015 (а.с. 160).

У подальшому, відповідачем протиправно проведено нарахуванням пені за період з 20.02.2015 по 14.07.2015 в сумі 318 грн 47 коп. та 23.07.2015 в сумі 56199 грн 45 коп., а не з першого робочого дня після 31.07.2015 (а.с. 161).

При цьому, самостійно визначені податкові зобов'язання ОСОБА_2 були сплачені платіжними дорученнями до спливу визначеного законом строку (до 01.08.2015), а саме: 15.07.2015 на суму 2226 грн 82 коп. та від 24.07.2015 на суму 370000 грн.

Таким чином, вказане свідчить про відсутність підстав для нарахування відповідачем пені та штрафних санкцій, що підтверджується рішенням від 20.05.2016 №3597/Ш/26-15-10-02-16 Головного управління ДФС у м. Києві за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0006751202 від 17.03.2016 (а.с. 54-56).

Пунктом 5.2. Інструкції № 953 передбачено, що пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягає скасуванню, а якщо така пеня була сплачена, вона підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 Кодексу.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що повернення коштів відбувається протягом 20 денного строку на підставі висновку контролюючого органу за письмовим зверненням платника податків.

Однак, відповідачем в порушення вищевказаних норм, з 30.12.2015, тобто з дати скасування в порядку адміністративного оскарження податкової вимоги від 07.10.2015 про нарахування пені в сумі 56517 грн 92 коп. не було внесено відповідні записи до інтегрованої картки платника податків, а навпаки 19.02.2016 проведено списання пені з коштів, які були сплачені ОСОБА_2 в якості оплати податкових зобов'язань за результатами річного декларування за 2015 рік (а.с. 162).

При цьому, заява ОСОБА_2 від 10.06.2016 про повернення списаних в оплату пені коштів податковим органом була залишена без задоволення (а.с. 31-32).

Вказане свідчить про протиправність дій відповідача по розподілу сплачених ОСОБА_2 платіжними дорученнями від 19 лютого 2016 року податкових зобов'язань з оплати податку на доходи фізичної особи у розмірі 149561 грн 96 коп. на погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп.

Посилання відповідача про те, що Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 (вступив у силу з 10.06.2016) (далі - Порядок №422) не передбачає механізму внесення змін до інтегрованих карток платника податків шляхом зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу штрафних санкцій та пені коштів в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, визначеного за результатами річного декларування, колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на таке.

Так, механізм зворотнього віднесення протиправно списаних в оплату пені коштів до 10.06.2016 був передбачений пунктом 5.2. Інструкції № 953.

При цьому, механізм зворотнього віднесення протиправно списаних в оплату пені коштів та відображення інформації в інтегрованій картці платника податків з 10.06.2016 передбачено пунктом 5 розділу 1 Порядку № 422.

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі (далі - ІКП) облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Крім того, згідно пп.3 параграфу 4 розділу 5 Порядку № 422 у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.

Відтак, позовні вимоги в частині визнння протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування та зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 шляхом зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача щодо неможливості зміни в інтегрованій картці платника податків статусу повідомлення-рішення з посиланням на виключення із функціональних повноважень підрозділів територіальних органів ДФС функції вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу, зважаючи на наступне.

У відповідності до положень ст. 19-3 Податкового кодексу України здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням віднесено до функцій державних податкових інспекції.

При цьому, згідно положення пункту 21.1.10 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 3597/Ш/26-15-10-02-16 20 травня 2016 року про скасування повідомлення-рішення від 17.03.2016 № 0006751202 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 74445 грн 36 коп. відображено в інтегрованій картці платника податків тільки 11.10.2016 (а.с. 165-166).

Однак, в порушення вимог підпункту 3 пункту 2 глави 4 розділу 5 Порядку № 422 відповідачем не відображено в інтегрованій картці позивача зміну статусу скасованого повідомлення рішення від 17.03.2016 № 0006751202 на статус «Скасовується в адміністративному порядку», що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки шляхом зміни статусу повідомлення-рішення від 17.03.2016 на статус «Скасовується в адміністративному порядку».

При цьому, відповідач за наслідками скасування в адміністративному порядку повідомлення-рішення від 17.03.2016 про застосування штрафних санкцій у розмірі 74445 грн 36 коп. та за наслідками скасування в судовому порядку податкової вимоги від 24.02.2015 не відобразив в інтегрованій картці інформації щодо зміни дати сплати податкових зобов'язань за результатами річного декларування за 2014 рік на дату - 31.07.2015.

Колегія суддів звертає увагу, що інтегрована картка платника податків є документом, який відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, тому відображення в ній податкової заборгованості по фактично сплаченим сумам порушує права платника податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку наявний у платника податків матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток його особових рахунків правильно відображали точний облік усіх нарахованих і сплачених сум до бюджету, оскільки невідповідність такого обліку фактичним задекларованим показникам сталась не з вини позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 (справа № К/9991/16271/11), від 07.12.2015 (справа № К/800/25368/13).

Незарахування відповідачем платіжних доручень від 15.07.2015 на суму 2226 грн 82 коп. та від 24.07.2015 на суму 370000 грн, сплачених у встановленому законом порядку і строки, в рахунок сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, а навпаки списання з цих коштів неіснуючої безпідставно внесеної до інтегрованої картки платника пені в сумі 56517 грн 92 коп. покладає на позивача необхідність повторно сплатити кошти в розмірі списаної пені для усунення податкового боргу, який було протиправно визначено відповідачем.

Разом з тим, аналіз положень статті 162 КАС України дає підстави вважати, що способи захисту не є вичерпними, а обраний судом спосіб, має гарантувати дотримання і захист прав, свобод і інтересів особи.

У даному випадку суд апеляційної інстанції повинен обрати спосіб захист порушеного права позивача для гарантування дотримання і захисту прав, свобод і інтересів позивача у вигляді зобов'язання податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податків - позивача шляхом зворотного віднесення в оплату податкового боргу штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування та зміни статусу повідомлення-рішення від 17 березня 2016 року №0006751202 на статус «Скасовується в адміністративному порядку».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016 (справа № К/800/67021/14), від 30.05.2016 (справа № К/800/42932/15), від 18.05.2016 (справа № К/9991/8967/11).

Крім того, такий спосіб захисту прав, як внесення змін до інтегрованої картки платника податків відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено право на ефективний засіб правового захисту, тобто кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні дії.

За правилами частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки відповідач, спрямувавши кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями від 19.02.2016 в погашення скасованої податкової вимоги про нарахування пені, не провівши згідно заяви позивача від 10.06.2016 зворотнього віднесення коштів в оплату податкових зобов'язань та не відобразивши в повному обсязі в інтегрованій картці платника податків наслідки скасування податкового повідомлення-рішення про скасування штрафних санкцій, діяв не у межах та у спосіб наданих йому повноважень, тому позовній вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги, та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2017 року.

Частиною першою статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, при подачі позовної заяви позивачем сплачено 2204 грн 80 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №42 від 23.08.2016 (а.с. 8) та 2425 грн 28 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням №158 від 12.07.2017 (а.с. 101).

Вказане свідчить про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 4630 грн 08 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять гривень вісім копійок).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по розподілу сплачених ОСОБА_2 платіжними дорученнями від 19 лютого 2016 року податкових зобов'язань з оплати податку на доходи фізичної особи у розмірі 149561 грн 96 коп. на погашення податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 шляхом зворотного віднесення протиправно списаних в оплату податкового боргу, штрафних санкцій та пені коштів у розмірі 56517 грн 92 коп. у рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік, визначеного за результатами річного декларування.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 шляхом зміни статусу повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 17 березня 2016 року №0006751202 про застосування до позивача, як платника податків фізичної особи-підприємця, штрафних санкцій у розмірі 74445 грн 36 коп. за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб статус «Скасовується в адміністративному порядку».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 4630 грн 08 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять гривень вісім копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.