Ухвала суду № 69136331, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/28173/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у содове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, ПІІ "Макдональдз Юкрейн Лтд" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Міжрегіональному Головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників (наразі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби).

ПІІ "Макдональдз Юкрейн Лтд" має у своєму складі відокремлені підрозділи (філії), які у 2013-2014 роках вважалися окремими платниками податку на прибуток та перебували на обліку в регіональних державних податкових інспекціях, а ПІІ "Макдональдз Юкрейн Лтд" у цьому періоді сплачувало податок на прибуток консолідовано. Наведені обставини сторонами не заперечуються та визнаються.

Зокрема, відповідно до показників декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік позивачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання за 2014 рік у розмірі 12 474 203 грн. (значення рядка 11 + значення рядка 12 декларації ). При цьому, сума податку на прибуток, нарахованого за місцезнаходженням філіалів, становить 6 652 453 грн. (рядок 13.2 додатка ЗП до декларації за 2014 рік).

Тобто, сума нарахованого податку, що за результатами декларування за 2014 рік мала бути сплачена за місцезнаходженням позивача, становить лише 5 821 750 грн. (12 474 203 - 6 652 453).

Крім того, на виконання пункту 57.1 статті 57 ПК України у рядку 13.7 додатка ЗП до декларації за 2014 рік позивач задекларував суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 38 733 248,00 грн., визначені на підставі декларації за 2012 рік (авансові внески за січень та лютий 2014 року) та на підставі декларації за 2013 рік (авансові внески з березня по грудень 2014 року).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем 1, частина вказаної суми авансових внесків, а саме у розмірі 28 217 635 грн. була сплачена позивачем за рахунок грошових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 108-116 т.1), а частина авансових внесків за червень-серпень 2014 року та частково за вересень 2014 року у загальному розмірі 10 515 613 грн. сплачена за рахунок переплати з податку на прибуток підприємств, що виникла у 2013 році.

З наведеного вбачається, що у 2014 році позивачем сплачено до бюджету суму коштів у розмірі 38 733 248 грн., що на 32 911 498 грн. більше ніж узгоджено (нараховано) податку за 2014 рік (32 911 498,00 грн. = 38 733 248,00 грн. - 5 821 750,00 грн.).

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до показників декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік позивачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання за 2015 рік у розмірі 24 439 165 грн. (відповідний показник відображений у рядку 19 податкової декларації за 2015 рік).

Зазначена сума податкових зобов'язань погашена позивачем наступним чином: 1 276 540 грн. було сплачено грошовими коштами, що підтверджується платіжним дорученням №3696 від 09 березня 2016 року; 2 067 984 грн. сплачені за рахунок переплати, що обліковувалась за позивачем до подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік (підтверджена актом звірення розрахунків з бюджетом №7874-20 від 07 серпня 2014 року); 21 094 641 грн. сплачені за рахунок переплати, яка виникла за результатами декларування за 2014 рік у розмірі 32 911 498 грн.

Таким чином, залишок невикористаної переплати, що сформувалась за результатами декларування за 2014 рік, складає 11 816 857 грн. (32 911 498, 00 грн. - 21 094 641,00 грн.) Докази здійснення оплати задекларованих сум авансових внесків з податку на прибуток підприємства підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

При цьому, факт наявності надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 11 816 857 грн. відповідачем 1 не заперечується та не спростований. До того ж, жодних доказів, які б свідчили про невизнання показників вищенаведених декларацій, неприйняття декларацій, визначення позивачу грошових зобов'язань за результатами перевірки даних декларацій відповідачем 1 не надано.

Як встановлено вище, ПП "Макдональдз Юкрейн Лтд" подало до відповідача 1 заяву про повернення надміру сплачених грошових коштів від 16 вересня 2015 року №2653/05-ЕВЕ.

Доказів наявності у ПІІ "Макдональдз Юкрейн Лтд" податкового боргу відповідачем 1 до суду не надано.

Наведене свідчить, що позивач має право на повернення з бюджету надмірно сплаченої суми по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 11 816 857 грн.

Проте відповідачем 1 вищезгаданий висновок не складений, відповідному органу казначейства не направлений та кошти, відповідно, не повернуті позивачу з бюджету, що свідчить про допущення протиправної бездіяльності податковим органом щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 11 816 857 грн. на підставі поданої заяви.

Відповідачем 1 не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

Посилання відповідача 1 на відсутність підстав для повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання у зв'язку з тим, що за даними картки особового рахунку по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у позивача обліковується переплата у меншому розмірі, ніж зазначено позивачем у його заяві, а також обставин перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток підприємств на рахунки з обліку надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств та проведення закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств, суд до уваги не приймає, оскільки такі обставини не спростовують права платника податку на повернення надміру сплачених сум податків в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, а тому не звільняє податковий орган від обов'язку вчинити дії щодо повернення позивачу надміру сплачених сум.

При цьому, відповідач 1 не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували наведені вище обставини (карток особових рахунків тощо).

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 Податкового кодексу України).

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (далі по тексту - Порядок), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Разом з тим, за змістом пунктів 9, 10 Порядку надані податковим органом висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються територіальними органами Державного казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді. На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку, а саме згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на повернення з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 11 816 857 грн. на підставі поданої заяви, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 11 816 857 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 11 816 857 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони задоволенню не підлягають, оскільки право на повернення сплачених податків і зборів виникає на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а, враховуючи відсутність вказаних обставин, така вимога є передчасною.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 листопада 2015 року у справі № 21-3669а15 та від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, де Верховний Суд України наголосив, що відшкодування податку з Державного бюджету України є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, та зазначив, що вимога в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податкових зобов'язань не є правильним способом захисту прав платника податків.

Разом з цим, враховуючи встановлену бездіяльність податкового органу щодо не повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання податкового органу вчинити дії з підготовки органу казначейства висновку про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань у розмірі 11 816 857 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М. Кузьмишина

С.Б. Шелест

Повний текст виготовлено 26 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Кузьмишина О.М.

Шелест С.Б.