Ухвала суду № 69136273, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8748/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко К.В. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко К.В. про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Тимошенка Костянтина Володимировича, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили суд:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду із належними їм сумами відшкодування;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити позивачів до переліку вкладників, які мають право на і відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду з належними їм сумами відшкодування;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду передати до Фонду інформацію про позивачів окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 Положення про порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами;

визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невключення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відомостей про позивачів щодо відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду з належними їм сумами відшкодування;

зобов'язати Фонд включити в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду позивачів щодо відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду з належними їм сумами відшкодування;

зобов'язати затвердити Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду відомості про позивачів щодо відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду з належними їм сумами відшкодування;

зобов'язати Фонд вчинити дії щодо виплати грошових коштів позивачам;

визнати протиправним та скасувати висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р. А., викладений у листі № 286 від 12 лютого 2016 року, про те, що Договір строкового банківського вкладу №2630/38/185431, укладений 26 травня 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Міський комерційний банк» є нікчемним відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

визнати протиправним та скасувати висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р. А., викладений у листі № 287 від 12 лютого 2016 року, про те, що Договір строкового банківського вкладу № 2630/38/185427, укладений 26 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Міський комерційний банк» є нікчемним відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

визнати протиправним та скасувати висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р. А., викладений у листі № 288 від 12 лютого 2016 року, про те, що Договір строкового банківського вкладу № 2630/38/185428, укладений 26 травня 2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Міський комерційний банк» є нікчемним відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

визнати протиправним та скасувати висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р. А., викладений у листі № 289 від 12 лютого 2016 року, про те, що Договір строкового банківського вкладу № 2630/38/185441, укладений 26 травня 2014 року між ОСОБА_7 та ПАТ «Міський комерційний банк» є нікчемним відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити розгляд за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, між ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ПАТ «Міський комерційний банк» укладені Договори банківського рахунку від 26 травня 2014 року, відповідно до яких Банк відкрив позивачам поточний рахунок у валюті гривня та зобов'язався надавати комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню.

Відповідно до положень п. 2.1.1.-2.1.2. Договору, позивачі мали право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку та вимагати від Банку своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших послуг, передбачених Договором.

В цей же день, між позивачами та ПАТ «Міський комерційний банк» також укладені Договори строкового банківського вкладу «Ваш стабільний», відповідно до умов яких позивачі передали свої кошти Банку на строковий депозитний рахунок, на строк з 26 травня 2014 року по 26 червня 2014 року, зі сплатою процентів за зазначений період за процентною ставкою 19,85 % річних.

Відповідно до платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи позивачами розміщені вклади у наступних розмірах: ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 100 000,00 грн.; ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 179 000,00 грн.; ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - 175 000,00 грн.; ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - 100 000,00 грн.

Договорами строкового банківського вкладу також передбачена автоматична пролонгація дії депозиту на той же термін, у разі відсутності заяв вкладників (позивачів) про намір отримати вклад в день закінчення терміну дії Договору.

Між тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №732 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №124 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Міський комерційний банк», згідно якого з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Міський комерційний банк».

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №36 від 17 лютого 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк» до 20 березня 2015 року включно.

На офіційному сайті Фонду 17 лютого 2015 року розміщено оголошення про початок виплат з 20 лютого 2015 року вкладникам ПАТ «Міський комерційний банк» за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився по 21 листопада 2014 року включно та за договорами банківського рахунку.

Дізнавшись про відсутність їх у списках вкладників, 11 березня 2015 року позивачі звернулися до Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію із запитом щодо того, які були причини відмови їх включення до списку (переліку) вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

У відповідь на запит позивачів, відповідач 2 листом від 19 березня 2015 року повідомив, що виплата гарантованої суми відшкодування за рахунок цільової допомоги Фонду під час дії тимчасової адміністрації по депозитним вкладам позивачів призупинена до завершення перевірки правомірності укладення правочинів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 року №64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка Костянтина Володимировича строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 17 березня 2016 року №356 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Уповноваженою особою Фонду Оберемком Р.А. направлено позивачам листи від 12 лютого 2016 року № 286, №287, №288, №289, якими повідомлено позивачів про нікчемність договорів банківських вкладів, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи вказані вище дії уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Міський комерційний банк» протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачі звернулись із цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачами не надано жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивачів до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Уповноваженою особою не надано доказів встановлення нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що зазначені в ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI, чи доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі за текстом - Закон № 4452-VI).

З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі п.9 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме, здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (пункт 4 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09 серпня 2012 року (далі по тексту - Положення № 14).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення №14.

З матеріалів справи вбачається, що позивачів не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу, на підставі норм пункту 7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такий висновок пояснюється тим, що кошти на вкладний рахунок позивачів надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу іншого клієнта банку, що є порушенням вимог законодавства в частині надання переваг клієнту банку, оскільки внаслідок таких дій збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

В силу ч.2 статті 38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч.3 статті 38 Закону №4452-VI.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Так, відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться копії квитанцій, згідно якої банк прийняв від позивачів грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок. Кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації. На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку та відтиски штампів банківської установи. Доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились чи вносились з порушенням визначеного законодавства, відповідачем суду не надано не було.

При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачів при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.

Відповідачем також не надано доказів того, що банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Отже, обставини щодо наявності визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не надано жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Уповноваженою особою не надано доказів встановлення нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що зазначені в ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI, чи доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

На момент розгляду даної адміністративної справи відповідачами не надано обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «Міський комерційний банк».

На рахунок вкладника в ПАТ «Міський комерційний банк» грошові кошти зараховані 26 травня 2014 року, тобто, до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Виходячи зі змісту норм п. 3 і 4 ч.1 статті 2 Закону № 4452-VI, статті 1062 Цивільного кодексу України, п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року на момент укладення спірного договору банківського рахунку та поповнення рахунку на виконання цього договору законодавець не встановлював обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником (аналогічні правові висновки в постановах Вищого адміністративного суду України № К/800/28390/15 і № К/800/33908/15 від 21 січня 2016 року).

Крім того, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення договору банківського вкладу (депозиту) з позивачами переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів (200 тис. грн.).

У відповідності до норм статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» постанова НБУ № 309/БТ від 23 травня 2014 року є банківською таємницею, а отже учасники спірної трансакції, не могли знати про віднесення ПАТ «Міський комерційний банк» до категорії проблемних.

Отже, Уповноваженою особою не доведено належними доказами наявність законних підстав для не включення позивачів до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, в апеляційній скарзі взагалі не зазначено, які норми права було порушено, обставини справи не встановлено, а докази не досліджено судом першої інстанції.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко К.В. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.