Ухвала суду № 69136197, 26.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Басова Н.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року справа №812/797/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 (діють на підставі довіреностей), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 812/797/17 за позовом Фермерського господарства "Криничне" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання незаконним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з призначення перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2017 року Фермерське господарство "Криничне" (надалі позивач, ФГ "Криничне") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконним та скасування наказу № 323 від 26.05.2017 року про проведення документальної перевірки, та визнання протиправними дій відповідача, повязані з призначенням позапланової невиїзної документальної перевірки (а.с. 4-8, 44-49).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Луганській області №323 від 26.05.2017 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Фермерського господарства Криничне .

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області, повязані з призначенням документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Фермерського господарства Криничне (а.с. 184-189).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення не в повній мірі надав оцінки наявної у контролюючого органу податкової інформації, як підстави для видання наказу. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на п. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої податкова інформація сукупність відомостей і даних, що створені або отримані субєктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України та вважає, що відомості і дані, що отримані слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Луганській області у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючи органи завдань і функцій у порядку, відповідає визначенню податкової інформації, а тому, докази та документи, законно отримані у кримінальному провадженні, які свідчать про порушення вимог податкового законодавства можуть бути джерелом податкової інформації та використовуватись при проведенні перевірки контрагентів. До того ж, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоречність доводів ГУ ДФС у Луганській області, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, звертаючи увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач не змінював свою податкову адресу та не повідомляв контролюючий орган про такі зміни, а тому, на його думку, позивач не може вважатися звільненим від виконання вимог документів, надісланих контролюючим органом за наявною адресою та може бути підставою для призначення перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (а.с. 195-198).

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач, Фермерське господарство "Криничне" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32064945, місцезнаходження юридичної особи: 92505, Луганська область, Міловський район, село Криничне (а.с. 33-36).

Відповідач, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Відповідно до матеріалів справи, 23 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено наказ № 323 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Криничне» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «МДМ КОД» та щодо повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 року по 31.03.2016 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 Підставою для проведення відповідної перевірки стала податкова інформація, що свідчить про порушення ФГ «Криничне» податкового законодавства, яке міститься в матеріалах кримінального провадження, що внесено до реєстру досудових розслідувань за № 32016130000000006 від 29.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1,2 ст. 212 КК України, а також те, що ФГ «Криничне» не надано інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на запити ГУ ДФС у Луганській області від 13.02.2017 року № 99/10/12-32-14-03-09 та від 28.02.2017 року № 234/10/12-32-14-03-09 (а.с. 10-11, 28-29).

Позивач із такими діями відповідача не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що інформація отримана із матеріалів кримінального провадження (а саме допит свідка), що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016130000000006 від 29.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1,2 ст.212 КК України, не може бути віднесена до податкової інформації і розцінюватись в адміністративному процесі як доказ допущених порушень вимог податкового законодавства платником податків до її закріплення процесуальним шляхом. Таким закріпленням, на переконання суду першої інстанції є лише вирок суду, що набрав законної сили, або ухвала слідчого судді, а що стосується посилання ГУ ДФС у Луганській області на не надання що ФГ «Криничне» інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на запити ГУ ДФС у Луганській області від 13.02.2017 року № 99/10/12-32-14-03-09 та від 28.02.2017 року № 234/10/12-32-14-03-09, суд першої інстанції дійшов до висновку, що на час складання цих запитів ані ухвали слідчого судді, ані вироку суду, якими б було установлено допущене порушення вимог податкового законодавства ФГ Криничне, також не існувало. У звязку з цим у ФГ Криничне були всі підстави для ненадання відповіді на ці запити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 41.3, 41.4 статті 41 Податкового кодексу України, повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Згідно з п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється з такої підстави, як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стала податкова інформація, що свідчить про начебто порушення ФГ «Криничне» податкового законодавства, яке міститься в матеріалах кримінального провадження, що внесено до реєстру досудових розслідувань за № 32016130000000006 від 29.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1,2 ст. 212 КК України, а також те, що ФГ «Криничне» не надано інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на запити ГУ ДФС у Луганській області від 13.02.2017 року № 99/10/12-32-14-03-09 та від 28.02.2017 року № 234/10/12-32-14-03-09.

Згідно п.п.14.1.171. п.14.1 ст.14 ПК України податкова інформація використовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно до ст.6 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 №2657-ХІІ податкова інформація сукупність відомостей і даних, що створені або отримані субєктом інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентовано ст. 73 Кодексу.

Зокрема, абз. 1, 2, 3 п. 73.3. ст. 73 Кодексу передбачено, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності такої підстави, як, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, відповідно до якої, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що запити ГУ ДФС у Луганській області від 13.02.2017 року № 99/10/12-32-14-03-09 та від 28.02.2017 року № 234/10/12-32-14-036-09 про надання інформації та документів направлено за адресою місцезнаходження ФН «Криничне» (92505, Луганська область, Міловський район, с. Криничне) (адреса зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію) рекомендованим листом з повідомленням, але останні повернулися з відміткою «Про закінчення терміну зберігання».

Під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції зясовано, що фактичним місцем знаходження позивача є: вул. Міловська, 68-а, смт. Мілове, Міловський район, Луганська область, 92500 і саме на цю адресу податковий орган повинен був направляти поштову кореспонденцію, але останній цього зроблено не було.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ГУ ДФС у Луганській області не було здійснено всіх заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на належне надіслання запитів від 13.02.2017 року та від 28.02.2017 року, і саме тому, ФГ «Криничне» не мало змоги ознайомитися із вищевказаними запитами та скористатися своїми правами та виконати обовязки.

Крім того, слід зазначити, що податкова інформація про начебто порушення ФГ Криничне податкового законодавства, яка отримана з матеріалів кримінального провадження (а саме допит свідка), яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016130000000006 від 29.02.2016 року не може бути віднесена до податкової інформації і розцінюватись в адміністративному процесі як доказ допущених порушень вимог податкового законодавства платником податків до її закріплення процесуальним шляхом. Таким закріпленням є лише вирок суду, що набрав законної сили, або ухвала слідчого судді, однак, на дату винесення спірного наказу ГУ ДФС у Луганській області (26.05.2017 року) не існувало ані ухвали слідчого судді, ані вироку суду, якими б було установлено допущене порушення вимог податкового законодавства ФГ Криничне, тому таке посилання відповідача у наказі колегія суддів вважає безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ГУ ДФС у Луганській області, при винесенні 26 травня 2017 року наказу Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ФГ «Криничне» діяв не на підставі, що визначена Податковим кодексом України, чим порушив закріплений в частині 2 статті 19 Конституції України принцип, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Луганській області №323 від 26.05.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Фермерського господарства Криничне , а також дій ГУ ДФС у Луганській області, які повязані з призначенням документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Фермерського господарства Криничне» є правильним.

В даному випадку, апелянтом не доведено правомірність винесення наказу ГУ ДФС у Луганській області №323 від 26.05.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Фермерського господарства Криничне в розумінні ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, який заперечує проти адміністративного позову, у звязку з чим, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції - відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області слід залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - без змін.

Повний текст ухвали складений 27 вересня 2017 року.

Керуючись статтями 71, 159, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по адміністративній справі № 812/797/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_6