Ухвала суду № 69136074, 20.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 вересня 2017 рокусправа № 804/2877/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року у справі № 804/2877/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про:

- скасування рішення начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська від 10.08.2016 року №2982, згідно якого відмовлено у забезпеченні родини майора запасу ОСОБА_1 службовим житлом, оренди житла, з фондів та за рахунок Міністерства оборони України;

- зобовязання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська забезпечити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 службовим житловим приміщенням, а у разі відсутності службового житлового фонду - орендувати житло відповідно до вимог чинного законодавства, до дня забезпечення вищевказаних осіб житловим приміщенням для постійного проживання;

- зобовязання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду, надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами має вирішуватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі просять скасувати рішення начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська від 10.08.2016 року №2982, яким відмовлено у забезпеченні родини майора запасу ОСОБА_1 службовим житлом, оренди житла, з фондів та за рахунок Міністерства оборони України та зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, Дніпропетровський військовий комісаріат забезпечити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 службовим житловим приміщенням, а у разі відсутності службового житлового фонду - орендувати житло відповідно до вимог чинного законодавства, до дня забезпечення вищевказаних осіб житловим приміщенням для постійного проживання.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 15 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальними судами вирішуються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що торкаються житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Спори про зобов'язання забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання про право на житло.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15.

Тобто, саме нормами Цивільного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України урегульовано правовідносини, що виникли між сторонами, а тому спір належить вирішувати у суді першої інстанції за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

При винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції було дотримано норми процесуального законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.199, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року у справі № 804/2877/17 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Н.П. Баранник

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.А. Щербак