Постанова № 69136021, 26.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2017 року № 826/7733/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання недійсними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі також – позивач) з позовом до Державної фінансової інспекції в місті Києві, в якому позивач просив визнати недійсними та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в місті Києві від 06 травня 2016 року № 26-07-14-14/4167 щодо усунення порушень законодавства і попередження від 06 травня 2016 року № 26-07-14-14/4168 про неналежне використання бюджетного законодавства.

Під час розгляду справи до участі у ній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Крім того, у судовому засіданні 23 травня 2017 року було здійснено заміну відповідача на Північний офіс Держаудитслужби (далі також – відповідач) у зв’язку з реорганізацією територіальних органів Державної фінансової інспекції, в тому числі Державної фінансової інспекції в місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наведені в оскаржуваних позивачем рішеннях відповідача висновки щодо порушення 1 окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України вимог законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах, оскільки видатки у 2015 році за бюджетною програмою КПКВ 112120 відповідають вимогам паспорту цієї програми, з урахуванням його коригування та приведення у відповідність до вимог Плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського і українсько-молдовського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 439 (далі також – План), з урахуванням фактично виділеного фінансування.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 31 серпня 2017 року суд перейшов до її розгляду в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем на підставі проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 роки було складено Акт ревізії від 31 березня 2016 року № 07-30/394.

На підставі висновків, зафіксованих в такому Акті ревізії, відповідачем 06 травня 2016 року були складені вимога № 26-07-14-14/4167 щодо усунення порушень законодавства та попередження про неналежне використання бюджетного законодавства № 26-07-14-14/4168 (далі також – оскаржувані рішення).

Вказаною вимогою позивач зобов’язувався: опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлене порушення законодавства у встановленому законодавством порядку; розглянути питання щодо притягнення осіб, винних у допущеному порушенні, до встановленої законом відповідальності.

Своїм ж попередженням № 26-07-14-14/4168 від позивача вимагалось: прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на суму 6 005 162, 87 грн.; забезпечити дотримання вимог бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

В основу оскаржуваних рішень відповідачем було покладено виключно висновок про те, що об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» був безпідставно включений до титульною списку за КПKB 1002120 «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону» через невідповідність такого об’єкту вимогам паспорту бюджетної програми по КПКВ 1002120 на 2015 рік та Плану. Відповідачем встановлено, що вказане є порушенням п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, Плану та відповідно до вимог статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів.

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваних рішень відповідача, суд враховує наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 117 Бюджетного кодексу України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764, фінансування будівництва здійснюється на підставі титулу будови (об'єкта) та паспорту бюджетної програми.

При цьому, паспортом бюджетної програми є документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Водночас, титул (титульний список), це перелік передбачених планом капітального будівництва об'єктів, що мають бути збудовані або реконструйовані. Містить найважливішу інформацію про майбутню будову: її призначення (виробниче чи житлово-комунальне), найменування й місцезнаходження, час початку й закінчення будівництва, проектна потужність, кошторисну вартість, обсяги капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт, завдання щодо введення в дію основних фондів та виробничих потужностей тощо.

Згідно з п. 2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 «Про паспорти бюджетних програм», головні розпорядники коштів державного бюджету є відповідальними за розробку і затвердження спільно з Міністерством фінансів паспортів бюджетних програм згідно з Правилами, затвердженими цим наказом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, паспорт бюджетної програми КПКВ 1002120 було затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України № 181/169 від 19 лютого 2015 року.

Водночас, як вже було зазначено вище, План заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського і українсько-молдовського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 439, тобто після затвердження паспорту відповідної бюджетної програми.

Згідно з витягами зі скорегованого титульного списку від 26 червня 2015 року, 13 серпня 2015 року, 16 вересня 2015 року, 26 жовтня 2015 року, 25 листопада 2015 року, 28 грудня 2015 року, які надійшли до позивача від Адміністрації Державної прикордонної служби України та копії яких наявні в матеріалах справи, передбачено виконання заходів з інженерно-технічного облаштування кордону за КПКВ 1002120, зокрема реконструкція приміщень Харківського прикордонного загону (інв. .№ 10310029) по вул. Стартовій 11, у м. Харкові.

Відповідно до вказаних скорегованих титульних списків було внесено зміни до паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120, які затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України № 1522/1102 від 30 листопада 2015 року.

Необхідно зазначити, що наведені коригування титульного списку та паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 здійснювались на виконання вимог Плану.

Беручи до уваги наведене вбачається, що фактичні видатки бюджетних коштів по об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» позивачем у 2015 році здійснено у відповідності до титульного списку та паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 (з урахуванням їх коригування) згідно з фактично виділеним фінансуванням.

Окремо щодо здійснення фінансування вказаного об’єкту в розрізі вимог власне Плану, суд зазначає наступне.

Друга черга Плану передбачає скорочення ділянок відповідальності та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури державного кордону на цих напрямках шляхом виконання, в тому числі, наступних завдань:

- пункт 7 – безоплатна передача будівель та земельних ділянок для розміщення військових містечок, у тому числі на ділянці відповідальності Харківської облдержадміністрації - 4 підрозділи (вис. Глибоке, Колодязне, Охримівка, Стариця);

- пункт 8 - зменшення ділянок відповідальності до 30-40 км та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури на цих напрямах, у чому числі Харківський прикордонний загін - 7 підрозділів;

- пункт 9 - облаштування розгорнутих підрозділів, у тому числі Харківський прикордонний загін - 7 підрозділів.

Відповідачем в акті ревізії, на висновках якого ґрунтуються оскаржувані рішення, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства саме за необґрунтованість включення об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» до титульною списку за КПKB 1002120 в розрізі п.п. 7 та 8 Плану (стор. 19 акту ревізії).

Водночас, оскільки друга черга Плану заходів передбачає скорочення ділянок відповідальності та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури державного кордону на цих напрямках, у тому числі Харківського прикордонного загону (п. 9 Плану), 12 червня 2015 року при Адміністрації Державної прикордонної служби України було проведено засідання Технічно-експертної комісії з питань сумісного реагування та впливу на обстановку на лінії державного кордону між Харківським прикордонним загоном та Харківською окремою авіаційною ескадрилью.

Рішенням цієї комісії, зафіксованим протоколом № 8, копія якого наявна в матеріалах справи, вирішено включити до титульного списку по КПКВ 1002120 об'єкт з реконструкції нежитлових приміщень під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові. Зазначене рішення обґрунтовується необхідністю обладнати частину приміщень сучасними засобами обробки інформації моніторингу кордону ділянки Харківського прикордонного загону, який здійснює особовий склад авіаційної ескадрильї під час польотів.

Таким чином, враховуючи наведене та встановлені вище судом обставини, в розрізі відповідних положень нормативно-правових актів, суд вважає, що фактичні видатки бюджетних коштів по об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» позивачем у 2015 році здійснено у відповідності не лише до титульного списку, паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 (з урахуванням їх коригування), а й Плану, а саме його п. 9, підтвердженням чого є протокол № 8 Технічно-експертної комісії при Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Щодо наведеного у письмових запереченнях відповідача посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену ним у рішеннях від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-462а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-442а14 та від 23 червня 2015 року у справі № 826/10350/14, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У наведених рішеннях Верховний Суд України дійшов наступних висновків: «Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов’язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов’язки.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред’явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».

Отже, наведена у таких рішеннях правова позиція Верховного Суду України стосується лише випадків, коли своєю вимогою орган фінансового контролю визначає конкретний розмір збитку та його стягнення.

Разом з тим, оскаржувана вимога відповідача від 06 травня 2016 року № 26-07-14-14/4167 не вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення, а лише зобов’язує позивача: опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлене порушення законодавства у встановленому законодавством порядку; розглянути питання щодо притягнення осіб, винних у допущеному порушенні, до встановленої законом відповідальності.

Відповідно, наведена правова позиція Верховного Суду України не підлягає застосуванню при вирішенні даної адміністративної справи.

Таким чином, оскільки судом було встановлено необґрунтованість висновку акту ревізії в частині, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних вимоги та попередження, та безпідставність наданих відповідачем заперечень на адміністративний позов, вбачається, що позовні вимоги 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню в судовому порядку.

При цьому суд враховує положення п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», відповідно до якого вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання недійсними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в місті Києві від 06 травня 2016 року № 26-07-14-14/4167 щодо усунення порушень законодавства.

Визнати протиправним та скасувати попередження Державної фінансової інспекції в місті Києві від 06 травня 2016 року № 26-07-14-14/4168 про неналежне використання бюджетного законодавства.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа