Постанова № 69135762, 26.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дочинець С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року справа №223/487/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року у справі № 223/487/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області, в якому з урахуванням уточнення просив, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії № 243 від 14.04.2016 року; зобовязати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи в пільгових умовах з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «ДВЕК»; призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року, сплативши недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення (а.с.2-4, 23-24, 138).

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасувати рішення заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про відмову в призначенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії №243 від 14.04.2016 року; зобовязав Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області зарахувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII, період роботи в пільгових умовах з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»; зобовязав Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII, з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року та сплатити недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення (а.с.142-145).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю (а.с.148-150).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) до пільгового та страхового стажу позивача не включені період роботи з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року, оскільки підприємством ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія не сплачено суми єдиного внеску за цей період. Апелянт також зазначає, що наявність заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року підтверджується постановою Донецького окружного суду від 03.02.2011 року у справі № 2а-24875/10/0570 та постанови від 23.05.2011 року у справі №2а/0570/6161/2011. Станом на 10.01.2017 року заборгованість становила 6335640,28 грн. Рішенням суду було відстрочено суму заборгованості до 01.01.2021 року. Також відповідно до даних системи персоніфікованого обліку відомостей відсутня позначка про сплату внесків за період з 01.11.2015 року по 01.04.2016 року. Відповідно до приписів законодавства, якщо підприємство має заборгованості по сплаті ЄСВ на суму недоїмки нараховується пеня та застосовуються штрафні санкції. При цьому, погашення недоїмки, пені та штрафів здійснюється в календарній черговості, а тому не залежить від вказаного призначення платежу в платіжних дорученнях. Тобто, підприємством не було сплачено страхові внески за вказні періоди.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області з заявою від 08.04.2016 року про призначення пенсії за віком, згідно статті 14 Закону № 1788-XII (а.с.6).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області від 14.04.2016 року № 243 відмовлено позивачу в призначені пенсії, оскільки заявнику на момент звернення виповнилося 52 роки та він не має необхідних 8 років стажу роботи за частиною 2 статті 14. Заявник набуде право на пенсію у 53 роки, з 22.10.2016 року, за умови продовження роботи по даній спеціальності без відпусток без збереження заробітної плати та відмови від участі у страйках, а також сплати підприємством внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до рішення до загального та пільгового стажу не зараховано період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2015 року по 22.03.2016 року в звязку з несплатою підприємством внесків до Пенсійного фонду України. Загальний стаж складає 30 років 4 дня, стаж роботи за ст..14- 7 років 03 місяці 5дні(а.с.7).

Згідно протоколу 243 від 14.04.2016 року позивач на момент звернення до відповідача 08.04.2016 року мав загальний стаж роботи 30 років 4 дні розрахований по 31.10.2015 року включно, а стаж на підземних роботах 7 років 3 місяці 5 днів (а.с. 7).

Відповідно записів копії трудової книжки серії ГТ-І №2500085 та довідки уточнюючої особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, позвач у період з 19.03.2008 року по теперішній час працює на ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» за підземною професією з повним робочим днем зайнятим під землею, у виробництві гірничі роботи, в особливих умовах праці підземні роботи в шахтах з добування вугілля, передбаченою Списком №1 (а.с.8-12).

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу станом ОСОБА_2 на 08.04.2016 року, ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» (ЄДРПОУ 33577404) за період з березня 2008 року по жовтень 2015 року включно сплачено страхові внески. Починаючи з 01.11.2015 року по 01.04.2016 року єдиний соціальний внесок сплачено не було (а.с.13-17).

При цьому, інший витяг з індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_2 станом на 08.04.2016 року, містить відмітку про те, що внески за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року не сплачено (а.с.82-84).

Відповідно до довідки №1364 від 13.05.2016 року та довідки про нарахування заробітної плати позивачу під час роботи на ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» в період з 19 березня 2008 року по 01 квітня 2016 року з заробітної плати постійно утримувались страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в тому числі за періоди роботи з 01.09.2010 року по 01.12.2010 року та з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року останньому нараховувалась заробітна плата, з якої було утримано страхові внески та на яку нараховувались відрахування до Пенсійного фонду (а.с.18,86).

Згідно листів ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» №227 від 10.05.2016 року, ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» №343 від 29.03.2017 року та №289 від 07.04.2017 року, перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі здійснено фінансовим відділом ДП «ДВЕК» за заявами ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» в повному обсязі. Єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року перераховується підприємством до ОДПІ ДФС України у повному обсязі при сплаті заробітної плати (а.с 19,70, 85).

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області №9899/06 від 28.12.2016 року, станом на 28.12.2016 року підприємством ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» (ЄДРПОУ 33577404) за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року страхові внески не сплачено (а.с.60).

Відповідно до листа Марїнської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №2564/10/17-13 від 14.11.2016 року страхувальником ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» (ЄДРПОУ 33577404) сплачено нараховані суми єдиного внеску за: листопад 2015 року, грудень 2015 року; не сплачено нараховані суми єдиного внеску за січень-червень 2016 року. Страхувальником ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (ЄДРПОУ 40695853) сплачено нараховані суми єдиного внеску за липень та серпень 2016 року, не сплачено за вересень та жовтень 2016 року. Також повідомлено, що ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» є правонаступником зобовязань ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» (а.с. 72).

Як вбачається з відомостей розшифрування руху грошових коштів ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая», виписки по рахунку ДП «Шахта «Південнодобаська №3» та ДП «ДВЕК», підприємством було перераховано та відповідно сплачено єдиний соціальний внесок за періоди: з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року (а.с.87-135).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право для зарахування періоду роботи в загальний та пільговий стаж роботи.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується частково, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі Список)

Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до пунктів 2, 3, 20 даного Порядку, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідний пільговий стаж роботи позивача підтверджено записом в трудовій книжці, в якій посада позивача відповідає посаді передбаченій Списком, та уточнюючою довідкою.

Стосовно не зарахування до пільгового та страхового стажу періоду роботи на підприємстві через відсутність сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1 статті 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, у частині 10 статті 20 Закону № 1058-IV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п.2 ч.1 ст.4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.

Отже, з 01.01.2016 року позивач не є платником єдиного соціального внеску та фактично позбавлений можливості забезпечення сплати сум єдиного внеску.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підприємством із заробітної плати позивача щомісячно утримувались суми страхових внесків. При цьому, підприємством заборгованість погашалась та погашається, шляхом сплати Пенсійному фонду України, що підтверджується відповідними довідками підприємства та Індивідуальними відомостями.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно позовних вимог в частині зобовязання відповідача призначити позивачу пенсію, колегія суддів зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте лише на підставі без повного зясування обставин та інших документів наданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, з урахуванням висновку суду.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п. 4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 р. у справі № 223/487/16-а, - скасувати в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року та сплатити недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення

Прийняти нову постанову в цій частині, якою зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08 квітня 2016 року про призначення пенсії за віком, згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в пільгових умовах з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

В іншій частині постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року у справі № 223/487/16-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3