Постанова № 69135604, 27.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2017 року письмове провадження № 826/7451/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Першої Київської державної нотаріальної контори

треті особи Головне управління державної фіскальної служби, Прокуратура м.Києва

про зобов'язання вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Першої Київської державної нотаріальної контори (далі також - відповідач), за участю третіх осіб - Головного управління державної фіскальної служби (далі також - третя особа-1), Прокуратури м.Києва (далі також - третя особа-2) в якому просить зобов'язати нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяжень всього нерухомого майна (арештів нерухомого майна), що зареєстровані за № 11581760 за заявою слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві та за № 12201991 за заявою слідчого прокуратури м. Києва О.Ф.Смітюх; на невизначене майно, все майно власника : ОСОБА_1, реєстратором : Перша Київська державна нотаріальна контора, 01135, м.Київ, просп. Перемоги, 11.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Від представника відповідача надійшов лист в якому він просив суд розглядати справу за його відсутності та прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Представники третіх осіб заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Письмових заперечень/пояснень по суті позову не надали.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2011 на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 накладено арешт постановою слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Діденко Ю.М. від 07.09.2011 в рамках кримінальної справи № 51-3429. Арешт майна зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.09.2011 11:01:50 за № 11581760 реєстратором : Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 11, що підтверджується витягом з реєстру.

Також 23.02.2012 на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 накладено арешт постановою старшого слідчого Прокуратури м. Києва Смітюха О.Ф. від 21.02.2012 в рамках кримінальної справи № 51-3429. Арешт майна зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.02.2012 14:56:10 за № 12201991 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 11, що підтверджується витягом з реєстру.

Кримінальна справа № 51-3429 була порушена 23.06.2011 постановою заступника прокурора Голосіївського району м. Києва Федорчука О.В. відносно директора ПП «Ельба-Інвест» ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Постанову про порушення кримінальної справи № 51-3429 скасовано постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2013, що набрала законної сили.

Представник позивача неодноразово звертався з адвокатськими запитами до начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Г.І.Рибці, заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м.Києва В.С.Сотніченку, Головного управління ДФС у м.Києві, Прокуратури м.Києва, реєстраційної служби, завідувача Першої київської державної нотаріальної контори.

В свою чергу Головне управління повідомило заявника, що відповідно до статистичних даних слідчого відділу податкової міліції у м.Києві, 23.12.2011 кримінальна справа № 51-3429 скерована до прокуратури м.Києва. На даний час у СУФР ГУ ДФС у м.Києві відсутні правові підстави для прийняття процесуальних рішень у вказаній кримінальній справі, у тому числі щодо скасування арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 Зазначили також, що питання щодо скасування обтяження на майно ОСОБА_1 потребує вирішення у судовому порядку.

Прокуратурою м.Києва надано відповіді на адвокатські запити, в яких зокрема повідомлено, що відповідно до положень статті 236-8 КПК України (в редакції 1960 року), набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Таким чином, законні підстави для винесення постанови про скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 в рамках кримінальної справи, постанову про порушення якої скасовано судом, відсутні. З приводу зняття арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 запропоновано звернутися до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

В подальшому за зверненням позивача до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором прав на нерухоме майно Коломієць Є.Ю. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято рішення № 28062480 від 03.02.2016 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У рішенні зокрема вказано, що згідно пошуку в Єдиному державному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна підставою арешту є постанова про накладення арешту від 07.09.2011 № к/с 51-3429, СВ ПМ ДПА у м. Києві, що суперечить резолютивній частині постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2013 у справі № 752/10304/13-к.

Також державним реєстратором прав на нерухоме майно Кузьмик М.В. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято рішення № 28075711 від 04.02.2016 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Як на підставу для відмови у державній реєстрації державний реєстратор вказує, що у поданій постанові Голосіївського районного суду м.Києва у справі № 752/10304/13-к від 05.08.2013 відсутні відомості щодо припинення заявленого обтяження. Таким чином неможливо встановити підстави для припинення вказаного обтяження.

Також було скеровано адвокатський запит до завідувача Першої київської державної нотаріальної контори з проханням припинити арешти на майно ОСОБА_1, які накладені згідно реєстраційних номерів обтяження 11581760; 12201991: внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про припинення обтяження речового права на нерухоме майно, зареєстровані за № 11581760 за заявою слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Ю.М. Діденко та за № 12201991 за заявою слідчого прокуратури м.Києва О.Ф. Смітюх; на невизначене майно, все майно власника : Смітюх Вячеслава Івановича, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 11.

В свою чергу, листом № 3981/01-16 від 17.05.2016 в.о. завідувача Першої київської державної нотаріальної контори В.М. Кузьмич повідомив, що для вилучення обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі постанови суду, ОСОБА_1 необхідно звернутися до державного виконавця, на якого покладено примусове виконання рішень згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Незгода з протиправною бездіяльністю відповідача стала підставою звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом застосовано ч. 1 ст. 1176 ЦК України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а також Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41 (надалі Положення), «Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачу речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 (надалі за текстом - Інструкція про речові докази).

Частиною 2 статті 1176 ЦК України передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 7 ст. 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1, статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі Закону №266/94-ВР) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати( пункт 2 частини 1 статті 2 Закону №266/94-ВР).

У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт(пункт 2 частини 1 статті 3 Закону №266/94-ВР).

Майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі (частина 2 статті 4 Закону №266/94-ВР).

У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди. (частина 1 статті 11 Закону №266/94-ВР).

Частиною 1 статті 14 Положення передбачено, що відповідно до частини 2 ст. 4 Закону майно, зазначене в п. 2 ст. 3 Закону№266/94-ВР (конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт), повертається в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться, у місячний термін з дня звернення громадянина або його спадкоємців, якщо воно сталося протягом шести місяців після направлення їм повідомлення.

Частиною 16 статті 14 Положення передбачено, що якщо вимога про повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згодний з прийнятим рішенням, він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Матеріали справи підтверджують, що 07.09.2011 та 23.02.2012 в межах кримінальної справи № 51-3429 порушеної постановою заступника прокурора Голосіївського району м. Києва Федорчука О.В. відносно директора ПП «Ельба-Інвест» ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України було накладено арешт на невизначене майно, все майно ОСОБА_1; арешт зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.09.2011 11:01:50 за № 11581760 реєстратором : Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м.Київ, пр.-т. Перемоги, 11, що підтверджується витягом з реєстру та зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.02.2012 14:56:10 за № 12201991 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 11, що підтверджується витягом з реєстру.

В свою чергу постанову про порушення кримінальної справи № 51-3429 скасовано постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2013, що набрала законної сили.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача неодноразово звертався з адвокатськими запитами до начальника першого СВ СУ прокуратури м.Києва Г.І.Рибці, заступника начальника першого СВ СУ прокуратури м.Києва В.С.Сотніченка, Головного управління ДФС у м.Києві, Прокуратури м.Києва, реєстраційної служби, завідувача Першої київської державної нотаріальної контори, з приводу скасування арешту, накладеного на майно позивача в рамках кримінальної справи. Проте, за наслідками вказаних звернень відповідачем не було вчинено жодних дій щодо припинення обтяжень (арештів) всього нерухомого майна ОСОБА_1

В свою чергу, суд зазначає, запобіжні заходи, арешт майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності КПК 2012 року, продовжують свою дію у порядку КПК 1960 року. Зміна, скасування чи припинення таких запобіжних заходів, арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим КПК, згідно п. 9 Перехідних положень, відбувається у порядку, що встановлений КПК 1960 р.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України 1960 року набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

В даному випадку, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2013 про скасування постанови про порушення кримінальної справи № 51-3429, що набрало законної сили, є підставою для скасування арештів нерухомого майна ОСОБА_1, які були накладені в рамках даної кримінальної справи.

Однак, позивач, будучи власником нерухомого майна, арештованого в рамках кримінальної справи № 51-3429, як на час звернення до суду з даним позовом, так і на час вирішення даного спору по суті заявлених позовних вимог, позбавлений можливості в повній мірі реалізувати право власності на нерухоме майно, адже у відповідних державних реєстрах міститься інформація про обтяження (арешт) такого нерухомого майна в рамках кримінальної справи №51-3429.

Відповідно до вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ в рішенні у справі «Зінченко проти України», стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

При цьому, відповідно до судової практики Верховного Суду України, наведеної, зокрема, в його постанові від 31 травня 2016 року по справі № 21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Враховуючи те, що скасування районним судом постанови про порушення кримінальної справи є беззаперечною підставою для скасування запобіжних заходів, приймаючи до уваги те, що вказана постанова Голосіївського районного суду міста Києва набрала законної сили, однак відповідачем самостійно у передбачений законом спосіб прав позивача не відновлено, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяжень всього нерухомого майна (арештів нерухомого майна), що зареєстровані за № 11581760 за заявою слідчого СВ ПМ ДПА у м.Києві та за № 12201991 за заявою слідчого прокуратури м. Києва О.Ф.Смітюх; на невизначене майно, все майно власника : ОСОБА_1, реєстратором : Перша Київська державна нотаріальна контора, 01135, м.Київ, просп.Перемоги, 11, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 21, 69-71, 94, 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяжень всього нерухомого майна (арештів нерухомого майна), що зареєстровані за № 11581760 за заявою слідчого СВ ПМ ДПА у м.Києві та за № 12201991 за заявою слідчого прокуратури м.Києва О.Ф.Смітюх; на невизначене майно, все майно власника : ОСОБА_1, реєстратором : Перша Київська державна нотаріальна контора, 01135, м.Київ, просп.Перемоги, 11.

Стягнути судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом їх безспірного списання з рахунків Першої Київської державної нотаріальної контори за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій