Постанова № 69135573, 26.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2017 року № 826/2761/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу та додані до неї матеріали:

за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

до відповідача Державного підприємства «Радіовимірювач»,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Радіовимірювач» в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за квітень - вересень 2016 року в розмірі 86 528,19 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2017 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/2761/17 та запропоновано відповідачу у строк до 15.03.2017 р. або у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

09.03.2017 р. відповідачем подано до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких йдеться про безпідставність та невмотивованість заявлених позовних вимог Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2017 р. призначено судове засідання з розгляду адміністративної справи № 826/2761/17.

У судовому засіданні представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у адміністративному позові.

Натомість представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечив повністю з підстав, наведених у письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи, а саме зазначивши, що заявлена до стягнення сума боргу нарахована позивачем протиправно, адже, на його переконання, до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2) за спірний період позивачем безпідставно включено осіб, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій з Державного підприємства «Радіовимірювач» відшкодуванню не підлягають.

Судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Радіовимірювач» зареєстроване в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві за номером 01-01805, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виявлено у Державного підприємства «Радіовимірювач» заборгованість за період з квітня 2016 року по вересень 2016 року (за квітень 2016 р. відповідачем борг сплачено частково, залишок боргу складає 12 633,94 грн., травень 2016 р. - 123 415,00 грн) з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини " Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві згідно особового рахунку, яка становить 136 048,94 грн.

На підтвердження даної заборгованості позивач додав до позовної заяви копії направлених відповідачу розрахунків від 12.05.2016 р. № 893/12, від 02.06.2016 р. № 2680/12, від 02.07.2016 р. № 6453/12, від 01.08.2016 р. № 8108/12, від 02.09.2016 р. № 6272/12, в яких Державне підприємство «Радіовимірювач» повідомляється про суми необхідних до сплати місячних (травень 2016, червень 2016, липень 2016, серпень 2016, вересень 2016) відшкодувань за Списком №2, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких розраховувалися щомісячні платежі, а саме:

- розрахунок за Списком №2 за травень 2016 р. всього на суму 25 143,25 грн.

- розрахунок Списком №2 за червень 2016 р. всього на суму 25 585,26 грн.

- розрахунок Списком №2 за липень 2016 р. всього на суму 25 057,37 грн.

- розрахунок Списком №2 за серпень 2016 р. всього на суму 23 331,05 грн.

- розрахунок Списком №2 за вересень 2016 р. всього на суму 24 298,07 грн.

Доказів оскарження відповідачем зазначених повідомлень (розрахунків) в адміністративному чи судовому порядку під час розгляду справи до суду не надано.

Щодо підтвердження страхового стажу осіб, визначених у розрахунках, позивачем надано до матеріалів справи копії довідок про підтвердження стажу.

Водночас, як встановлено судом під час розгляду справи, Державне підприємство «Радіовимірювач», стверджуючи про відсутність у нього обов'язку з відшкодування фактичних витрат щодо виплати та доставки пільгових пенсій за списком №2 та безпідставність включення відповідачем до розрахунків сум фактичних витрат таких громадян, як: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилається на наступні обставини.

Так, зокрема, на думку відповідача, довідка про підтвердження пільгового стажу колишніх працівників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 є підставою для отримання зазначеними особами пільгових пенсій від позивача без відшкодування їх відповідачем позивачу.

В письмових запереченнях відповідач зазначає, що він не повинен відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам Державного підприємства «Радіовимірювач» відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ.

Водночас з приводу наведеного у письмових поясненнях від 26.06.2017 р. позивачем, зокрема, зауважено, стосовно колишнього працівника ОСОБА_3, якому 23.06.2014 р. відповідачем була видана довідка (копія довідки міститься в матеріалах справи) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.06.2014 р. № 16/9, що він працював повний робочий день на ДП «Радіовимірювач» з 22.08.1983 р. по 03.06.1993 р., а період з 22.08.1983 року по 31.12.1991 рік займав посаду випробувач деталей та приладів електронної техніки.

Професія випробувач деталей та приладів електронної техніки передбачена Списком № 2 розділ ХХХІІ затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків, виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Таким чином, зайнятість ОСОБА_3, згідно уточнюючої довідки, на роботах по Списку № 2 складає 8 років 11 місяців 29 днів.

Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва було відмовлено в призначенні пенсії за віком по Списку №2.

Відмову Управління ОСОБА_3 було оскаржено в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на ДП «Радіовимірювач» у період з 22.08.1983 р. по 03.06.1993 р. на посаді випробувача деталей та приладів електронної техніки, що включається до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 р., позов ОСОБА_3 задоволено, та зобов'язано управління призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.06.2014 року.

На виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2015 р. та на підставі інших необхідних документів (в т. ч. трудової книжки) ОСОБА_3 управлінням з 26.06.2014 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне», з урахування пільгового стажу роботи з 22.08.1983 р. по 20.08.1992 р.

Разом з тим, позивач зазначає, що період пільгового стажу з 21.08.1992 р. по 03.06.1993 рік управлінням не враховано при обчисленні пенсії ОСОБА_3, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 з 21.08.1992 року період роботи по Списку №2 зараховується до пільгового стажу за результатами атестації робочих місць.

Таким чином, ОСОБА_3 працював до і після 01.01.1992 року на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (період пільгової роботи з 22.08.1983 року по 20.08.1992 рік - відповідно до рішення суду), а тому ОСОБА_3 правомірно призначено пенсію на пільгових умовах по списку №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, позивачем також зазначено про колишнього працівника ОСОБА_2, якому 26.05.2014 року відповідачем була видана довідка (копія довідки міститься в матеріалах справи) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.05.2014 р. № 16/7, що він працював повний робочий день на ДП «Радіовимірювач» з 28.06.1977 р. по 10.05.1978 р. та з 11.08.1980 р. по 31.12.1991 р., та займав посаду регулювальника радіоелектронної апаратури та приладів.

Професія регулювальника радіоелектронної апаратури та приладів передбачена Списком № 2 розділу ХХХІІ затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків, виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва було відмовлено в призначенні пенсії за віком по Списку № 2, оскільки період роботи ОСОБА_2 на ДП «Радіовимірювач» з 28.06.1977 р. по 10.05.1978 р. та з 11.08.1980 р. по 07.03.1995 р. згідно трудової книжки не відображенні у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої 26.05.2014 року.

Відмову Управління ОСОБА_2 було оскаржено в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на ДП «Радіовимірювач» у період з 28.06.1977 р. по 10.05.1978 р. та з 11.08.1980 р. по 07.03.1995 р., час проходження строкової військової служби зараховується з 14.05.1978 р. по 23.05.1980 р. зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу громадянин навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі або займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Законів «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить більше 17 років роботи регулювальником радіоапаратури.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25.09.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р., позов ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано управління призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 08.06.2014 р.

На виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 25.09.2014 р. та на підставі інших необхідних документів (в т. ч. трудової книжки), ОСОБА_2 управлінням з 08.06.2014 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне», з урахування пільгового стажу роботи з 28.06.1977 р. по 10.05.1978 р., військової служби з 14.05.1978 р. по 23.05.1980 р., та з 11.08.1980 р. по 21.08.1992 р.

Позивач зазначає, що період пільгового стажу з 21.08.1992 р. по 07.03.1995 р. не враховано управлінням при обчисленні пенсії ОСОБА_2, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 з 21.08.1992 р. період роботи по списку № 2 зараховується до пільгового стажу за результатами атестації робочих місць.

Отже, ОСОБА_2 працював до і після 01.01.1992 року на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (період пільгової роботи відповідно до рішення суду), а тому ОСОБА_2 правомірно призначено пенсію на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, позивачем також зазначено про колишнього працівника ОСОБА_4, якій 06.06.2013 р. відповідачем була видана довідка (копія довідки міститься в матеріалах справи) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.06.2013 р. № 16/38, що вона працювала повний робочий день на ДП «Радіовимірювач» з 02.09.1980 р. по 29.05.1995 р., а в період з 01.03.1982 р. по 29.05.1989 р. та з 21.08.1989 р. по 31.12.1991 р. займала посаду випробувач деталей електронної техніки.

Професія випробувач деталей та приладів електронної техніки передбачена Списком № 2 розділ ХХХІІ затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків, виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Тобто, як зазначає позивач, зайнятість ОСОБА_4, згідно уточнюючої довідки, на роботах по Списку № 2 складає лише 9 років 7 місяців 8 днів.

Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Києва було відмовлено в призначенні пенсії за віком по Списку №2.

Проте, відмову управління ОСОБА_4 було оскаржено в судовому порядку. Судом було встановлено, що ОСОБА_4 працювала на ДП «Радіовимірювач» у

період з 01.03.1982 р. по 29.05.1995 р. на посаді випробувача деталей та приладів електронної техніки по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 р., позов ОСОБА_4 задоволено, зобов'язано управління призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з 04.07.2015 р.

На виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2015 р. та інших необхідних документів (в т. ч. трудової книжки) ОСОБА_4 управлінням з 04.07.2015 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового стажу з 01.03.1983 р. по 29.05.1995 р.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_4 працювала до і після 01.01.1992 р. на посадах із шкідливими і важкими умовами праці (період пільгової роботи з 01.03.1983 р. по 29.05.1995 р. - відповідно до рішення суду), тому ОСОБА_4 правомірно призначено пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначає позивач в уточненнях до позовної заяви, відповідачем станом на 01.05.2017 р. частково сплачено борг в сумі 49 520,75 грн.

Заборгованість ДП «Радіовимірювач» перед управлінням, за період з квітня 2016 р. по вересень 2016 р., становить 86 528,19 грн., в т. ч:

- червень 2016 р. - 13 841,70 грн.;

- липень 2016 р. - 25 057,37 грн.;

- серпень 2016 р. - 23 331,05 грн.;

- вересень 2016 р. - 24 298,07 грн.

Відповідно до вищевказаних уточнень до позовної заяви позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ДП «Радіовимірювач» заборгованість в розмірі 86 528,19 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно п.1 ст.2 Закон №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (в чинній редакції) визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день ведення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується прапорційно наявного стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. (дата набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявність атестації робочих місць не вимагається.

Порядок проведення атестації робочих місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442. Атестація проводиться в строки, передбаченим колективним договором, але не раніше одного разу на 5 років. Це означає, що при призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу певного 5-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Разом з тим, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 254 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням передбачені статтею 255 КАС України.

Так, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як передбачено у статті 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов'язковість судового рішення забезпечується можливістю його примусового виконання та юридичною відповідальністю за невиконання судового рішення.

При цьому, набрання постановою суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно призначено пенсії на пільгових умовах колишнім працівникам ДП «Радіовимірювач», а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на підставі постанови суду та відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, згідно п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону Закон №1058-ІV та Закону №400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з абзацом першим пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць

Крім того, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Між тим облік платежів (нарахованих, сплачених) по фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється спеціалістом відділу обліку надходження платежів органів Пенсійного фонду здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-2, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283.

З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство «Радіовимірювач», перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як платник страхових внесків.

Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві направлялись розрахунки згідно з якими визначено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» на період з червня по вересень 2016 року, за списком №2 в сумі 86 528,19 грн.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позовні вимоги Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 71, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Радіовимірювач» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 24/26, ЄДРПОУ 14308109) заборгованість у розмірі 86 528,19 грн. (вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім грн. 19 коп.) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на р/р 25607301234875 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 40379527.

Постанова набирає законної сили у порядку та в строк, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ч.8 ст.182-3, ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська