Постанова № 69135359, 19.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 р. справа № 820/6957/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Боднар І.Ю.,

представника позивача -ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про доповнення до адміністративного позову, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 04.11.2016, № НОМЕР_3 від 04.11.2016 року та № НОМЕР_4 від 04.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 2014 року підприємством виконано роботи з реконструкції нежитлових приміщень, однак кошти на оплату виконаних робіт надішли на рахунок лише після 01.01.2015 року. Таким чином позивач зазначив, з огляду на вищезазначені обставини підприємством було правомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування згідно підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму погашеної заборгованості з податку на прибуток за 2015 рік та за 1 квартал 2016 року-сума собівартості (її частини, визначеної пропорційно сумі погашеної заборгованості) робіт та сума погашеної заборгованості була включена до п. 4.2.9 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік. З приводу висновків контролюючого органу щодо порушення підприємством термінів сплати податку на додану вартість, військового збору та податку на доходи фізичних осіб, то представник позивача вказав, що підприємство було позбавлено фінансової можливості на сплату вищезазначених зобовязань, з огляду на відсутність грошових коштів на рахунках. Тому підприємство сплачувало вищезазначені податки лише тоді, коли отримувало відповідне фінансування, що, в свою чергу на думку позивача, вказує на неправомірність податкових повідомлень рішень, а тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що підприємством не надано до перевірки документів, які підтверджують правомірність формування показника за п. 4.2.9 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік відповідно до підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Також, відповідач звернув увагу, що позивачем жодним чином не обґрунтовано неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень щодо нарахування податку на додану вартість, військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представники сторін представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2202 від 18.08.2016, згідно до статті 77, п. 82.1, ст. 82 Податкового Кодексу України проведена планова виїзна перевірка КСП Харківгорліфт» (код ЄДРПОУ 34754617) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., валютного законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р., за результатами чого складено акт від 17.10.2016р. № 641/20- 40-14-01-об/34754617.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, з урахуванням п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139, пункту 17 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 2 322 495 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 37 938 грн., а саме за серпень 2014 року у суму вересень 2014 року у сумі 340 грн. та за листопад 2014 року у сумі 340 грн.;

- пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового Кодексу України за жовтень 2013року, грудень 2013року, січень - вересень 2014року, листопад - грудень 2014року, січень серпень 2015 року податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів співробітникам підприємства га з порушенням встановлених строків (для місячного податкового періоду);

-пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового Кодексу України за період листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2015 року серпень 2015 року та за жовтень 2015 року військовий збір при виплаті доходів співробітникам підприємства перераховувався з порушенням встановлених строків.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 04.11.2016, № НОМЕР_3 від 04.11.2016 року та № НОМЕР_4 від 04.11.2016 року.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення № № НОМЕР_2 від 04.11.2016, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств, організацій в сумі 2424258,00 грн., то суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти, достовірності та правильності формування показників в Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік, на які зменшується фінансовий результат контролюючим органом встановлено, що рядок 2.2.3 Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 ст. 139 ПКУ) (п.2.2.3) 2 335 993 грн.

З пояснень представника позивача вбачається, що у цьому рядку відображено суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів за рахунок відшкодування раніше списаних активів Дт 38 Кт 716. у сумі 2335993 грн.

Для визначення вищевказаної суми було проведено порівняння залишку по бухгалтерському рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» на 31.12.2015 з кредитовим сальдо рахунку 38 на 01.10.2010 р. На кінець звітного періоду кредитове сальдо по рахунку 38 було менше і складало - 2657667,27 грн.

Станом на 01.01.2015 сальдо кредитове за бухгалтерським рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів» становить 2 861 797,67 грн. За період з 01.01.2015 гіо 31.12.2015 сальдо зменшено на 204 130,40 грн., за рахунок погашення заборгованості на розрахунковий рахунок КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» в сумі 204 130,40 грн. В бухгалтерському обліку здійснена проводка Дт38Кт716 в сумі 204 130,40 грн. Станом на 31.12.2015 р. сальдо кредитове за бухгалтерським рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів» становить 2 657 667.27 грн.

Підприємству надано лист за № 5380/10/20-40-14-01-17 від 21.09.2016 з проханням надати пояснення щодо відображення в додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік показників за рядками 2.2.3, 4.2.8, 4.2.9. Підприємством надано відповідь за №1533/0 від 29.09.2016 р. (вх. №9486/10 від 29.09.2016 р.).

Згідно відповіді в п.2.2.3 підприємством відображено зменшення резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду у порівнянні з сальдо по кредиту бухгалтерського рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Сума зменшення склала 2 335 992.54 грн. В бухгалтерському обліку проведено: Дт38Кт716 на суму надходження платежів від споживачів, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно договору №21 про відступлення права вимоги від 14.06.2010 р. з КП «Жилкомсервіс». До пояснень надано журнал-ордер і відомість по рахунку 38 за період з з 01.01.2010 по 31.12.2015.

В бухгалтерському обліку підприємства формування резерву сумнівних боргів було відображено станом на 31 грудня 2009 року у сумі - 5128415 грн. Дт 944 Кт 38, у звязку з чим до податкових різниць , на які було зменшено фінансовий результат за 2015 рік по рядку 2.2.3 необхідно віднести суму зменшення резерву сумнівних боргів за період з 01.01.2010 по 31.12.2015 р.

Також, в рядку 4.2.8 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік відображена сума погашеної платником - покупцем заборгованості (її частини) (абзац перший підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) (п.4.2.8) у розмірі 2 894 292 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2015 рік у загальній сумі 2 894 292 грн. Контролюючим органом встановлено його завищення в сумі 2 894 292 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача, згідно підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ у цьому рядку відображено погашення заборгованості за 2015 рік перед кредиторами на загальну суму - 2894292 грн. у тому числі по бухгалтерському рахунку 631 - 2745698 грн.; по рахунку 685/1 - 148594 грн. Дт 631,685 Кт 311.

Так, за звітний період визнана заборгованість сплачувалась на виконання ухвал Господарського суду Харківської області за позовом ТОВ «Укрліфтсервіс» - 1263740 грн.; ПП Ліфт електро-виробництво» - 707710 грн.; ПАТ«Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» м. Харків - 40186 грн.; за позовом ОСОБА_3 - 90000 грн. Податковий період, на який припадають дні набрання законної сили рішень суду про визнання вищевказаної заборгованості відносяться до 2015 року. Загальна сума визнаної заборгованості за 2015 рік склала - 2011636 грн. Решта суми 882656 грн. була сплачена продавцям самостійно, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Зменшення витрат відповідно підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 розділу III Податкового кодексу України ( в редакції що діяла до 1 січня 2015 року) на вартість заборгованості, визнану судом у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішень суду, підприємство не проводило.

У зв'язку з вищевикладеним представник позивача зазначив, що зменшення фінансового результату до оподаткування згідно підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України на суму погашеної заборгованості за 2015 рік - 2894292 грн.. за 1 квартал 2016 року-1023807 грн. та за 1 півріччя 2016 року - 2261391 є правомірним,

Також, в рядку 4.2.9 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік зазначена сума собівартості (її частини, визначеної пропорційно сумі погашеної заборгованості) товарів, робіт, послуг (абзац другий підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) (п. 4.2.9) у розмірі 5615 206 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2015 рік у загальній сумі 5 615 206 грн. контролюючим органом встановлено його завищення в сумі 5 615 206 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача, в п. 4.2.9 відображено погашення заборгованості Департаменту житлового господарства, яка утворилася у зв'язку з недофінансуванням бюджетних коштів в межах індивідуальних планових показників 2014 року, визначених планами використання. Сума заборгованості склала - 2082167 грн. У тому числі за виконані роботи з реконструкції нежитлових приміщень під гуртожиток за адресами: пр. Московський, 140 та вул. Танкопія. 8В - 1013573 грн. та капітального ремонту гуртожитку за адресою вул. Сімнадцятого Партз'їзду,8А - 1068594 грн. Кошти надійшли на бюджетний рахунок після 01 січня 2015 року.

Окрім того, в п. 4.2.9 відображена сума заборгованості Департаменту житлового господарства за виконані роботи у 2014 році з капітального ремонту ліфтів та систем диспетчеризації у житлових будинках м. Харкова на суму - 3529972 грн. та виконані роботи з поточного ремонту житлових будинків на суму - 3067 грн. Загальна сума коштів у розмірі 3533039 грн. перерахована на поточний рахунок після 01 січня 2015 року.

Таким чином, позивач звернув увагу суду, що підприємство не зменшувало доходи звітного періоду на вартість виконаних робіт відповідно до підпункту 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року та, одночасно, зазначив, що порядок врегулювання сумнівної заборгованості встановлений попереднім п.п. 159.1.1 Податкового кодексу України не носив обов 'язкового характеру.

Тому сума у розмірі 5615206 грн. була включена до п. 4.2.9 Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік для зменшення фінансового результату до оподаткування на собівартість виконаних робіт за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення (абзац другий підпунктуі.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, статтею 4 цього Закону визначено принцип нарахування та відповідність доходів і витрат незалежно від виду суб'єкту господарювання. Цей принцип означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

За приписами п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П (С)БО 16 "Витрати" Положення №318).

Пунктом 7 П(С)БО "Витрати" вказано, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

За визначенням, наведеним у пункті 3.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до пункту 3.6 Положення №88 форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція № 291).

У відповідності абз. 4 вказаної Інструкції субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів ведеться на субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки".

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати"

На субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями", а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (учбовими та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

Таким чином, боржник за першою з подій - визнанні штрафу, пені, неустойки, відновить ці витрати відповідно до П(С)БО 16 на субрахунок 948 і у звітному періоді відображає в р. 2180 «Інші операційні витрати» форми 2 Звіту про фінансові результати за відповідний період.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є рибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Приписами пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас, п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України унормовано, що з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку: кщо в наступних податкових періодах після 1 січня 2015 року покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення) та віднесеної на зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, такий покупець зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Водночас продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до підпункту 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму заборгованості (її частини) за такі товари, роботи, послуги, погашену покупцем, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі погашеної заборгованості) цих товарів, робіт, послуг за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Відповідно до пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Відповідно до п. "г" пп. 138.10.6 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: г) витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. "а" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість за зобовязаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як пояснив суду позивач, що витрати відображені в тому періоді, в якому вони відбулись, а дохід отриманий в наступному році, зокрема в 2015 році, тобто кошти за надання ремонтних та будівельних послуг були перераховані замовниками не у звітний період, а в наступному календарному році.

Отже, позивачем у 2015 рокці був отриманий дохід від надання ремонтних та будівельних послуг, що здійснені у 2014 році відповідно, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що чинне законодавство України не містить вимоги заборони вносити витрати в деклараціях у звітні періоди, коли доходи за надані послуги у ці періоди не надійшли, на підставі чого підприємством сума погашеної заборгованості включена до доданку РІ декларації з податку на прибуток за 2015 рік для зменшення фінансового результату до оподаткування на собівартість виконаних робіт за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення, що узгоджується з вимогами абз. 2 підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а відтак суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 04.11.2016 вимогам чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

З приводу збільшення підприємству сум грошових зобовязань по ПДВ, з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які були нараховані податковими податковими рішеннями № НОМЕР_1 від 04.11.2016, № НОМЕР_3 від 04.11.2016 року та № НОМЕР_4 від 04.11.2016 року, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 встановлено його завищення у сумі 37 938 грн., а саме за серпень 2014 у сумі 37 258 грн., за вересень 2014 - 340 грн., за листопад 2014 - 340 грн.

Так, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ», податкову накладну № 78 від 18.08.2014р. на суму ПДВ 33 250.80 грн.. отриману від ТОВ «СВЕТОТЕХНІКА-ПІВДЕНЬ», ІПН 377445621038, двічі віднесено до складу податкового кредиту, а саме: вперше по рядку 53 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за березень 2015 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_5 від 20.04.2015р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «серпень 2014 року», вдруге по рядку 35 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за липень 2015 року, поданим до ДІII у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_6 від 17.08.2015р.. з зазначенням періоду податкової накладної «серпень 2014 року».

Отже, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» у серпні 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму ГІДВ у розмірі 33 250,80 грн. без наявності податкових накладних та інших розрахункових документів.

Податкову накладну № 58 від 31.08.2014р. на суму ГІДВ 2 073.28 грн . отриману від ПРАТ РТМК «ТОНІС-ЦЕНТР», ІПН 140595920302, двічі віднесено до складу податкового кредиту, а саме: вперше по рядку 55 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за серпень 2014 року, поданим до ДНІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_7 від 18.09.2014р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «серпень 2014 року», вдруге по рядку 69 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за грудень 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_8 від 19.01.2015р.. з зазначенням періоду виписки податкової накладної «серпень 2014 року».

Отже, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» у серпні 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 073,28 грн. без наявності податкових накладних та інших розрахункових документів.

Податкову накладну № б/н від 14.08.2014р. на суму ПДВ 1 933.85 грн., отриману від ТОВ «ІМТЕК УКРАЇНА», ІПН 342406526557. двічі віднесено до складу податкового кредиту, а саме: вперше по рядку 28 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за серпень 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_7 від 18.09.2014р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «серпень 2014 року», вдруге по рядку 33 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за жовтень 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_9 від 20.11.2014р.. з зазначенням періоду виписки податкової накладної «серпень 2014 року».

Отже, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» у серпні 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 933,85 грн. без наявності податкових накладних та інших розрахункових документів.

Податкову накладну № 11 від 26.09.2014р. на суму ПДВ 340,00 грн., отриману від ПФ «АМПЕР», ІПН 303608520307. двічі віднесено до складу податкового кредиту, а саме: вперше по рядку 4 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2014 року, поданим до ДГІІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_10 від 20.10.2014р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «вересень 2014 року», вдруге по рядку 8 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за жовтень 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_9 від 20.11.2014р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «вересень 2014 року».

Отже, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» у вересні 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 340,00 грн. без наявності податкових накладних та інших розрахункових документів.

Податкову накладну № 10 від 27.11.2014р. на суму ПДВ 340,00 грн., отриману від ПФ «АМПЕР», ІПН 303608520307, двічі віднесено до складу податкового кредиту, а саме: вперше по рядку 4 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за листопад 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_11 від 22.12.2014р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «листопад 2014 року», вдруге по рядку 10 у додатку 5 до податкової декларації по податку на додану вартість за грудень 2014 року, поданим до ДПІ у Київського району м. Харкова за № НОМЕР_8 від 19.01.2015р., з зазначенням періоду виписки податкової накладної «листопад 2014 року».

Отже, КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» у листопаді 2014 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 340,00 грн. без наявності податкових накладних та інших розрахункових документів.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимогами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, підприємство всупереч вимогам вищезазначених норм права безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість всього у розмірі 37938 грн., доказів на спростування чого позивачем не надано як під час подання даного адміністративного позову, так і в ході судових засідань.

Окрім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 фактично не заперечувала проти виявлених контролюючим органом вказаних порушень.

Також, контролюючим органом встановлено, та не заперечувалось позивачем, що підприємством проведено сплату ПДФО з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України, зокрема:

- у жовтні 2013 року у сумі 371531,12грн. строк сплати ПДФО - 30.11.2013р. (по строку до 30.11.2013 року сплачено у сумі 271742,87грн.), (сплачено до бюджету затримкою до 30 календарних днів у сумі 32320,34грн.), (сплачено до бюджету затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 67467,91грн.);

- у грудні 2013р. у сумі 387192,66грн строк сплати ПДФО 30.01.2014 р. (по строку до 30.01.2014 року сплачено у сумі 349171,66грн.); (сплачено до бюджету з затримкою до 30 календарних днів у сумі 323,40грн.);(сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 37697,60грн.);

-у січні 2014року у сумі 362385,88грн. строк сплати ПДФО - 28.02.2014р. (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 27407,00грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 295963,03грн.);

-у лютому 2014року у сумі 329184,86грн. строк сплати ПДФО - 30.03.2014р. (по строку до 30.03.2014 року сплачено у сумі 90520,23грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 31984,53грн.);(сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 206680,10грн.);

-у березні 2014року у сумі 369230,40грн. строк сплати ПДФО - 30.04.2014р., (по строку до 30.04.2014 року сплачено у сумі 41711,61грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 279288,31грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 48230,48грн.);

-у квітні 2014року у сумі 354344,67грн. строк сплати ПДФО - 30.05.2014р., (по строку до 30.05.2014 року сплачено у сумі 60279,94грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 34064,11грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 260000,62грн.);

-у травні 2014року у сумі 358613,63грн. строк сплати ПДФО - 30.06.2014р. ( по строку до 30.06.2014 року сплачено у сумі 63609,01грн.; (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 44996,48грн.); сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 250008,14грн.);

-у червні 2014року у сумі 292415,71грн. строк сплати ПДФО - 30.07.2014р. ( по строку до 30.07.2014 року сплачено у сумі 38832,19 грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 26501,39грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 227082,13грн.);

-у липні 2014року у сумі 323843,91грн. строк сплати ПДФО - 30.08.2014р. ( по строку до 30.08.2014 року сплачено у сумі 21109,17грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 38720,91грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 264013,83грн.);

-у серпні 2014року у сумі 297922,42грн. строк сплати ПДФО - 30.09.2014р. ( по строку до 30.09.2014 року сплачено у сумі 121000,17грн.; (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 30600,91грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 146321,34грн.);

-у вересні 2014року у сумі 313362,64грн. строк сплати ПДФО - 30.10.2014р. (по строку до 30.10.2014 року сплачено у сумі 277582,23грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 35780,41грн.);

-у листопаді 2014р. у сумі 212796,86грн строк сплати ПДФО 30.12.2014 р. (по строку до 30.12.2014 року сплачено у сумі 99330,64грн.); (сплачено до бюджету з затримкою до 30 календарних днів у сумі 11913,08грн.);(сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 101553,14грн.);

-у грудні 2014р. у сумі 218513,30грн строк сплати ПДФО 30.01.2015 р. (по строку до 30.01.2015 року сплачено у сумі 61243,43грн.); (сплачено до бюджету з затримкою до 30 календарних днів у сумі 13699,08грн.);(сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 143570,79грн.);

-у січні 2015року у сумі 199153,92грн. строк сплати ПДФО - 28.02.2015р. . (по строку до 28.02.2015 року сплачено у сумі 147319,51грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 51834,41грн.);

-у лютому 2015року у сумі 183547,44грн. строк сплати ПДФО - 30.03.2015р. (по строку до 30.03.2015 року сплачено у сумі 136644,74грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 46902,70грн.);

-у березні 2015року у сумі 218850,31грн. строк сплати ПДФО - 30.04.2015р„ (по строку до 30.04.2015 року сплачено у сумі 160636,56грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 58213,75грн.);

-у квітні 2015року у сумі 206672,10грн. строк сплати ПДФО - 30.05.2015р., (по строку до 30.05.2015 року сплачено у сумі 166680,74грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 39991,36грн.);

-у травні 2015року у сумі 268822,94грн. строк сплати ПДФО - 30.06.2015р. ( по строку до 30.06.2015 року сплачено у сумі 44936,17грн.; (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 223886,77грн.);

- у червні 2015року у сумі 278664,74грн. строк сплати ПДФО - 30.07.2015р. (- по строку до 30.07.2015 року сплачено у сумі 75310,03 грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 203354,71грн.);

-у липні 2015року у сумі 232856,40грн. строк сплати ПДФО - 30.08.2015р. ( по строку до 30.08.2015 року сплачено у сумі 106642,65грн.); (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 126213,75грн.);

-у серпні 2015року у сумі 241649,94грн. строк сплати ПДФО - 30.09.2015р. ( по строку до 30.09.2015 року сплачено у сумі 114958,64грн.; (сплачено до бюджету з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 126691,30грн.)

Також, як вбачається з пояснень відповідача, та не заперечувалось представником позивача як в ході судових засідань, так і під час подання даного позову, у періоді, що перевірявся перерахування до бюджету утриманих сум військового збору здійснювалося з порушенням строків сплати військового збору встановлених розділом IV Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р., (додаток №2) а саме:

-у листопаді 2014року у сумі 22119,11грн. строк сплати військового збору - 30.12.2014р. (по строку до 30.12.2014 року військовий збір сплачено у сумі 12169,52грн.); (сплачено до бюджету з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 9949,59грн.);

- у грудні 2014року у сумі 22664,77грн. строк сплати військового збору - 30.01.2015р. (по строку до 30.01.2015 року військовий збір сплачено у сумі 6759,81грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 15904,96грн.);

-у січні 2015року у сумі 20665,60грн. строк сплати військового збору - 28.02.2015р. (по строку до 28.02.2015р. військовий збір сплачено у сумі 13536,13грн.); сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 7129,47грн.);

-у березні 2015року у сумі 22709,74грн. строк сплати військового збору - 30.04.2015р. (по строку до 30.04.2015 року військовий збір сплачено у сумі 19711,52грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 2998,22грн.);

-у квітні 2015року у сумі 21476,82грн. строк сплати військового збору - 30.05.2015р. (по строку до 30.05.2015 року військовий збір сплачено у сумі 19284,74грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 2192,08грн.);

-у травні 2015року у сумі 27662,38грн. строк сплати військового збору - 30.06.2015р. (по строку до 30.06.2015 року військовий збір сплачено у сумі 25228,99грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 2433,39грн.);

-у червні 2015року у сумі 28796,25грн. строк сплати військового збору - 30.07.2015р. (по строку до 30.07.2015 року військовий збір сплачено у сумі 7106,66грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 21689,59грн.);

-у липні 2015року у сумі 24167,43грн. строк сплати військового збору - 30.08.2015р. (по строку до 30.08.2015 року військовий збір сплачено у сумі 10438,83грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 13728,60грн.);

- у серпні 2015року у сумі 25058,34грн. строк сплати військового збору - 30.09.2015р. (по строку до 30.09.2015 року військовий збір сплачено у сумі 11019,64грн.); (сплачено з затримкою більше ніж 30 календарних днів у сумі 14038,70грн.);

- у жовтні 2015року у сумі 26455,01грн. строк сплати військового збору - 30.11.2015р. (по строку до 30.11.2015 року військовий збір сплачено у сумі 6779,39грн.); (сплачено з затримкою менше ніж 30 календарних днів у сумі 19675,62грн.).

У відповідності до п.п. 168.1.1., 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Якщо оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Порядок та строки сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету податковим агентом визначено статтею 168 Кодексу.

Так, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» в порушення ст. 168 п. 168.1 пп. 168.1.2 розділу IV Податкового Кодексу України податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у перевіряємому періоді згідно встановлених строків (для місячного податкового періоду) перераховувався з порушенням строків сплати.

Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду жодних доказів на спростування вищезазначених обставин та доказів на підтвердження своєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Також, як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (бухгалтер підприємства) КСП «ХАРКІВГОРЛІФТ» було позбавлено можливості проведення оплати податкових зобовязань у встановлено законодавством строки, з огляду на скрутне фінансове становище підприємства, відсутність бюджетних асигнувань, що, на думку свідка, є поважною причиною порушення строків сплати, та не було враховано контролюючим органом під час проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що вищезазначені причини порушення платником податків строків сплати своїх грошових зобовязань не передбачені нормами Податкового кодексу України, а з огляду також на те, що із розрахунком нарахованих коштів підприємство погоджується, то суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень № НОМЕР_1 від 04.11.2016, № НОМЕР_3 від 04.11.2016 року та № НОМЕР_4 від 04.11.2016 року, а відтак у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" підлягає задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 04.11.2016, № НОМЕР_3 від 04.11.2016 року та № НОМЕР_4 від 04.11.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.11.2016 року № НОМЕР_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, б. 30, код ЄДРПОУ 34754617) сплачену суму судового збору в розмірі 9304 (дев'ять тисяч триста чотири) грн 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников