Постанова № 69135310, 25.09.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2017 р.Р і в н е 817/1328/1716год. 22хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не прибув, з мотивів зазначених в адміністративному позові просив позов задовольнити повністю, а справу розглядати без участі представника позивача.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відправлений конверт, який повернувся на адресу суду.

Згідно із ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області №775 від 13.12.2016року про проведення фактичної перевірки та направлень №407, №408 від 13.12.2016року працівниками відділу контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській області, в період з 13.12.2016року терміном 10 діб, проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в магазині "Торба щастя", що знаходиться за адресою: вул. Центральна, с. Федорівка, Сарненський район, Рівненська область(а.с.5).

За результатами перевірки було складено акт №173/17-00-40/НОМЕР_1 від 13.12.2016року(а.с.8-10).

На підставі висновків акта перевірки було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0002104000 від 27.12.2016року, яким встановлено роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням ч.13 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а.с.13).

Крім того, за порушення відповідачем п.1 та п.2, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95 (далі - Закон України від 06.07.1995 року № 265/95), контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002124000 від 27.12.2016 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн., та прийнято податкове повідомлення - рішення №0002114000 від 27.12.2016 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10 277,00 грн.(а.с.14, 15).

В матеріалах справи наявні докази того, що рішення про застосування фінансових санкцій №0002104000 від 27.12.2016року та податкові повідомлення - рішення №0002124000, №0002114000 від 27.12.2016 року були надіслані на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та вручені 13.01.2017 року (а.с.17).

В результаті прийнятих рішень, за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 станом на 28.02.2017 року обліковується заборгованість у сумі 17 000грн., у зв'язку із прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій №0002104000 від 27.12.2016року, та станом на 31.01.2017 року обліковується заборгованість у сумі 10 278грн., у зв'язку із прийняттям податкових повідомлень - рішень №0002124000, №0002114000 від 27.12.2016 року, що підтверджується копією витягів з інтегрованих карток платника податку(а.с.19).

Оскільки, відповідач самостійно не сплатив суму фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон України від 19.12.1995 року № 481/95).

Відповідно до ч.1 ст. 16 цього Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону України від 19.12.1995року № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що абз.5 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95 передбачено, що субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з ч.5 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до п.5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМУ від 02.06.2003 року №790 (далі Порядок від 02.06.2003 року №790) визначено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктами 10, 11 Порядку від 02.06.2003 року №790 встановлено, що у разі невиконання субєктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

За змістом пункту 13 цього Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій у встановленому порядку не оскаржене, не скасоване та не виконане протягом 30 днів після отримання його копії.

Також, у відповідності до п.1 та п.2, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95(далі - Закон України від 06.07.1995 року № 265/95), субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обовязковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Так, у відповідності до п.1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Так, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ст.20 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95).

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, суд підкреслює, що доказів оскарження у встановлений строк Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень - рішень суду не надано.

Більше того, відповідач доказів на спростування наведеної заборгованості або доказів повної сплати, або часткової сплати - суду теж не надав. Натомість, судом встановлено, що згідно із копією витягу з інтегрованих карток платника податку, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 року обліковується заборгованість у загальній сумі 27 278грн.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27 278грн. є обґрунтованими та належать до задоволення.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 17 000грн. до державного бюджету України на р/р 31413561700002, УК у м. Рівному/21081500, код ЄДРПОУ 38012714, ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код платежу 21081500.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 10 278грн. до державного бюджету України на р/р 31113104700338, УК у Сарнен. р-ні/Сарнен. р-н/21080900, код ЄДРПОУ 37907940, ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код платежу 21080900.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д.П.