Постанова № 69135051, 21.09.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа № 809/1182/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Савченко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі позивач) звернулася в суду з адміністративним позовом до Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у відкритті виконавчого провадження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012 та зобовязання відкрити виконавче провадження з примусового виконання вказаної постанови.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, просив визнати дії відповідача протиправними щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови за №1099 від 13.12.2012.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі помилкових висновків про пропущення встановленого законом строку предявлення виконавчого документа до виконання, повернув постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012 без прийняття її до виконання. Вважає протиправними відмови відповідача у відкритті виконавчих проваджень з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених у позовній заяві. Просила, з врахуванням зменшення розміру позовних вимог, позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, позивач пропустив трьохмісячний строк предявлення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012, з цих підстав державний виконавець не прийняв до виконання вказаний виконавчий документ. Вважає такі дії відповідача правомірними. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

13.12.2012 посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області винесено постанову за №1099 від 13.12.2012 про накладення на ОСОБА_3 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 5 365 гривень.

ОСОБА_3, у встановлений строк для оскарження постанови про накладення штрафу, звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012.

28.01.2013, за наслідками розгляду справи, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/33/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду за №876/3900/13 від 06.08.2015, в задоволенні позову відмовлено.

02.08.2016, супровідним листом за №1009/1.12/654 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі стягувач) направило для примусового виконання Калуському міськрайонному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012.

18.08.2016 головний державний виконавець Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, керуючись статтями 22, 24, на підставі пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову за ВП №51965655 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012, у звязку з пропущенням строку предявлення даного виконавчого документа.

31.08.2016, 17.01.2017, 13.06.2017 стягувач повторно направляв відповідачу для примусового виконання постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012.

Відповідач, 18.10.2016, 08.02.2017 та 14.07.2017 повідомленнями про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, керуючись пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повертав вказаний виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання, у звязку з пропущенням встановленого законом строку предявлення виконавчого документа до виконання.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України за №244 від 06.04.1995 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (долі Порядок).

Згідно пункту 22 Порядку за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі постанова про накладення штрафу).

Відповідно пункту 26 Порядку постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Згідно пункту 29 даного Порядку оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно пункту 31 Порядку постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Аналогічно, пунктом 34 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення даних правовідносин) встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, частиною 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та пунктом 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №244 від 06.04.1995 визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Однак, у відповідності до пунктів 29, 31, 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що постанова про накладення штрафу набирає законної сили після закінчення строку її оскарження. У випадку оскарження цієї постанови в судовому порядку, така постанова набирає законної сили з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. При цьому, оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду, а строк, протягом якого таке виконання було зупинено до загального строку давності виконання постанови не зараховується

Як наслідок, двохрічний строк предявлення до виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012, після її оскарження в судовому порядку, розпочинається з моменту набрання нею законної сили 06.08.2015. Саме з цієї дати Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області вправі на протязі двох років предявляти до примусового виконання вказаний виконавчий документ.

Таким чином, відповідач безпідставно постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 18.08.2016 за ВП №51965655 відмовив в прийнятті до провадження постанови та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обовязковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та обєктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону, серед іншого, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо пропущено встановлений законом строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частин 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначає строки предявлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності предявлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку.

Виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина 1 статті 12).

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина 2 статті 12).

Строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі предявлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12).

Як встановив суд, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області неодноразово, після відмови, 18.08.2016, в прийнятті до провадження постанови про накладення штрафу та у відкритті виконавчого провадження, предявляло відповідачу до виконання поставу про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012, за наслідками чого відповідач повертав виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання у звязку з пропущенням строку предявлення виконавчих документів до виконання.

Враховуючи встановлені обставини та аналіз норм права, суд зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та пункту 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №244 від 06.04.1995, статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються предявленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто, після переривання строку предявлення вказаного вище виконавчого документа до виконання у звязку з його предявленням до виконання перебіг строку починається знову, з наступного дня після їхнього повернення стягувачу.

Як наслідок, в даних правовідносинах, стягувачем не пропущено двохрічний строк на повторне предявлення зазначеного виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк розпочинається з моменту останнього відправлення відповідачем стягувачу даного виконавчого документа.

Таким чином, висновки відповідача про пропущення стягувачем встановленого законом строку предявлення виконавчого документа до виконання, здійснених у повідомленнях 18.10.2016, 08.02.2017 та 14.07.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, є помилковими.

За таких обставин, є протиправними відмови Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у відкритті виконавчих проваджень з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимоги, а даний адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними відмови Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у відкритті виконавчих проваджень з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1099 від 13.12.2012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38472755) в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.09.2017.