Ухвала суду № 69134960, 25.09.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 вересня 2017 року № 810/3205/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 5 частини 1 цієї ж статті закріплено обов’язок суду з’ясувати, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, а якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу у процедурі бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлюється спеціальний строк звернення тривалістю 1095 днів з дня виникнення у платника податків права на отримання суми бюджетного відшкодування.

За приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, у даному випадку, обов’язок контролюючого органу вчинити дії, спрямовані на проведення бюджетного відшкодування ПДВ шляхом направлення відповідного висновку до органу казначейства, законодавцем пов’язується з закінченням процедури адміністративного або судового оскарження рішення, що було прийняте за наслідками перевірки сум податку, заявлених до відшкодування.

Зі спливом визначеного у пункті 200.15 статті 200 Податкового кодексу України п’ятиденного строку настає протиправна бездіяльність контролюючого органу як суб'єкта владних повноважень, а відповідні суми ПДВ вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2007 року, у якій до відшкодування з бюджету було заявлено ПДВ у розмірі 335543,00 грн.

З позовної заяви судом з’ясовано, що у червні 2007 року контролюючий орган провів позапланову виїзну перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами якої контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.07.2007 №0001232301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 163361,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.07.2007 №0001232301/0.

Отже, матеріалами, доданим до позовної заяви, підтверджується, що процедура узгодження розміру ПДВ, заявленого до відшкодування, була завершена 05.12.2012 – з набранням чинності ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012.

Таким чином у грудні 2012 року у контролюючого органу виник обов’язок завершити процедуру бюджетного відшкодування ПДВ, і саме з цією обставиною пов’язується початок перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах.

З урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, процесуальний строк звернення з позовом про оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючого органу, пов’язаних з процедурою бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року, сплинув у грудні 2015 року.

З даним позовом позивач звернувся до суду лише у вересні 2017 року.

Водночас позовна заява та додані до неї матеріали жодних доказів та/або пояснень, які б свідчили про існування істотних та вагомих причин, які непереборно перешкоджали позивачеві починаючи з грудня 2012 року реалізувати право на звернення до суду, не містять.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об’єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини у зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні ЄСПЛ у справі рішення у справі Pеrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 зазначено, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Хоча висновки ЄСПЛ у згаданих справах стосувались питання поновлення строків на апеляційне (касаційне) оскарження остаточного судового рішення, суд не вбачає підстав, що виключали б можливість застосування вказаних підходів під час вирішення питання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу доказів, поданих позивачем, а також того, чи мав позивач за обставин, що склались у спірних правовідносинах, можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Беручи до уваги, що позивач не навів доказів, які б свідчили про існування обставин, що об’єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Залишення адміністративного позову без розгляду на даній стадії не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, зокрема, шляхом повідомлення суд про наявність поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з наданням відповідних доказів.

Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.