Постанова № 69134318, 22.09.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 вересня 2017 р. Справа № 802/1445/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача:ОСОБА_1,

представника відповідача:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії.

На обґрунтування позову зазначено, 21.02.2011 року позивач отримав посвідчення потерпілого категорії 4 серії В-П№344354, яке діє на час проживання та роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 АЛЛ №564786 від 15.06.2016 року, виданої Вінницькою обласною МСЕК №1, йому присвоєно третю групу інвалідності за загальним захворюванням. Причина захворювання пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС. Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороби, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на засіданні №33 від 29 лютого 2016 року було встановлено, причинний зв'язок хвороби позивача з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується листом №7391 від 11.03.2016 року.

Після отримання вказаної довідки ОСОБА_3 звернувся до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації з приводу встановлення йому статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, на що отримав відповідь за №1087/0107 від 18.04.2017 року про те, що причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено у 2016 році, але враховуючи норми чинного законодавства з 01.01.2015 року він не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому, на сьогоднішній день, законних підстав для надання йому статусу потерпілого аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 не має.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся в Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації для вирішення питання видачі йому посвідчення категорії 1, як інваліду, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. 13.04.2017 року листом №22-К Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації відмовив йому у видачі посвідчення категорії 1 як інваліду, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи у зв'язку з тим, що з 01.01.2015 року він не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а відповідно на даний час не являється потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Не погодившись із відмовою, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 13.04.2017 року у встановленні йому статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації вчинити дії стосовно видачі йому посвідчення потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, у яких зазначено, що видача посвідчень громадянам, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю здійснюється на підставі подання місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, однак таке подання не надходило до Вінницької обласної державної адміністрації, а тому підстав для розгляду заяви позивача у Департаменту не було.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 звернувся до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації щодо встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Листом від 18.04.2017 року № 1087/0107 Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації повідомило позивача, що відповідно до п.4 ст. 11 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до постраждалих 4 категорії відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Законом України від 28.12.2014 року № 76-V111 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, у ст. 2 Закону України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" абзац п'ятий частини другої, у якому надається визначення зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Зону посиленого радіоекологічного контролю відмінено, систему пільг та компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи реформовано, зокрема, виключено ст. 23 Закону, якою передбачалося надання відповідних пільг та компенсацій для осіб, віднесених до категорії 4.

Відповідно до ст. 14 вищевказаного Закону, до 1 категорії належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою позивачу, встановлено у 2016 році, але враховуючи норми чинного законодавства, з 01.01.2015 року ОСОБА_3 не проживаєте в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Тому, на сьогоднішній день, законних підстав для надання позивачу статусу потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 не має.

Крім того повідомили, що заміну чорнобильського посвідчення на категорію 1 здійснює Департамент соціальної політики Вінницької облдержадміністрації, а Управління соціального захисту населення приймає необхідний пакет документів (а.с. 20).

Крім того, ОСОБА_3 звернувся до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної адміністрації для вирішення питання видачі йому посвідчення категорії 1, як інваліду, інвалідність якого повязана з наслідками Чорнобильської катастрофи.

13.04.2017 року Департамент своїм листом №22-К відмовив позивачу у видачі посвідчення, у звязку з тим, що з 01.01.2015 року він не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а відповідно да даний час не являється потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Вподальшому, позивач повторно звернувся до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної адміністрації з проханням надати йому посвідчення категорії 1, як інваліду, інвалідність якого повязана з наслідками Чорнобильської катастрофи та отримав лист-відповідь від 08.06.2017 року №22-К-1046-1, з якого слідує, що відповідно до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) до 1 категорії належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.10,11), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Пунктами 3 та 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, передбачено, що посвідчення 1 категорії видається особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

В пункті 4 статті 11 Закону зазначено, що до 4 категорій потерпілих від аварії на ЧАЕС належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон 76-VІІІ ) в статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення зони посиленого радіоекологічного контролю виключено. З 01.01.2015 року в переліку зон радіоактивного забруднення зона посиленого радіоекологічного контролю відсутня. Оскільки інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3 встановлено після набуття чинності Закону 76-VІІІ підстави для визначення йому статусу постраждалого від аварії на ЧАЕС категорії 1 відсутні.

Додатково повідомили, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.03.2016 року №1036-VІІІ (далі - Закон №1036-VIII), яким гарантувалися пільги постраждалим громадянам, які проживали на територіях, що до 01.01.2015 року належали до зони посиленого радіоекологічного контролю. У звязку з ветуванням Президентом України Закону №1036-VІІІ Міністерством соціальної політики України проводиться робота щодо опрацювання питань внесення змін до Закону, зокрема стосовно визначення статусу особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 громадянам, які проживали на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с. 9).

Не погодившись із відмовою відповідача, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними. Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентується Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (далі Порядок №51) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, в розумінні пункту 2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку №51, видача посвідчень провадиться народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці; іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Посвідчення видаються:

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

- інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

- хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми N Н-1;

- потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки N 3 або N 4);

- особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 5);

- особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 6);

- особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7);

- особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 1);

- дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки N 3-10);

- громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну - відповідно до законодавства;

- дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Дружині (чоловіку) (якщо вони не одружилися вдруге) померлого громадянина, смерть якого повязана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, видається посвідчення на підставі документів про участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного звязку смерті з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення (пункт 10 Порядку №51).

Таким чином, функції видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, покладені на Вінницьку обласну державну адміністрацію.

Як вказує у своїх запереченнях відповідач, та не спростовується матеріалами справи, подання на видачу відповідного посвідчення ОСОБА_3 від Тульчинської районної державної адміністрації до Вінницької обласної державної адміністрації не надходило.

ОСОБА_3 звернувся із заявою до Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації щодо видачі йому посвідчення особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС категорії 1, на що відповідачем, йому надано роз'яснення щодо підстав видачі такого посвідчення. (Згідно з пп.38 п.4 Положення про Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови облдержадміністрації від 03 грудня 2015 №739 Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.)

Отже, із аналізу наведених норм видно, що посвідчення особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС видається обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 необхідно було надати заяву та копії документів, у тому рахунку й довідки встановленого зразка (додаток N 7 до Порядку № 51) до Тульчинської районної державної адміністрації, в свою чергу Тульчинська районна державна адміністрація на підставі поданих позивачем документів мала направити подання до Вінницької обласної державної адміністрації, на підставі якого остання мала прийняти рішення про видачу (або відмову у видачі) посвідчення особи, постраждалої від аварії на ЧАЕС.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що із відповідною заявою та необхідними документами для отримання посвідчення особи, постраждалої від аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3 до Тульчинської районної державної адміністрації (за місцем проживання позивача) не звертався. А тому, Тульчинська районна державна адміністрація не мала підстав направляти відповідне подання до Вінницької обласної державної адміністрації.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави отримання посвідчення, а також неподання позивачем заяви та необхідних документів до місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання, відсутні підстави визнавати протиправною відмову відповідача від 13.04.2017 року у встановленні йому статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Крім того, відсутні підстави, без дотримання встановленої процедури зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган. Відтак, позовні вимоги в частині зобовязання відповідача вчинити дії стосовно видачі ОСОБА_3 посвідчення потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 також не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, особі, що не є субєктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяДончик Віталій Володимирович