Постанова № 69130883, 12.09.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1824/17

Провадження №2-а/522/1091/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.,

при секретарі Міневич Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2017 року ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення № 6 від 23.01.2016 року про примусове повернення громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі.

Позивач ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби у Одеській області від 23.01.2017 року №6 про його примусове повернення за межі України, із зобов'язанням покинути територію України до 21.02.2017 року.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що він є громадянином ОСОБА_3, прибув в Україну у пошуках захисту. 23.01.2017 року було прийняте рішення про його примусове повернення в країну походження, всупереч вимогам ст.ст.26, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», однак він з ним не згодний.

В судове засідання позивач з'явився, вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, позов не визнав, надав суду заперечення на позов, вважає, що підстави для отримання статусу біженця у позивача відсутні, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, а саме: побоювання повинні бути обґрунтованими., його історія була ретельно проаналізована і було виявлено ряд розбіжностей, він не є біженцем і не має переслідування. На території України він зараз перебуває незаконно.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1ст.18 КАС Українимісцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Справа розглядається з урахуванням приписівст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Суд також враховує те, що у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідност.15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»в'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється, зокрема, іноземцями та особами без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином ОСОБА_3, в Україну прибув в березні 2010 року з метою отримання міжнародного захисту.

02.03.2015 року ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі звернувся з заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до ГУ ДМС України в Одеській області.

Рішенням Державної міграційної служби України від 12.03.2016 року №149-16 позивачу було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Зазначене рішення ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі оскаржив в судовому порядку.

28.07.2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в наданні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем була подана апеляційна скарга.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 року апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року - без змін.

Позивач не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції подав касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2016 року було відмовлено у відкриті касаційного провадження по справі.

При цьому у вказаних рішеннях встановлено наступне.

Позивач є громадянином ОСОБА_3, 13.03.2010 позивач прибув з Росії до України. Після нелегального перебування в Україні позивач звернувсяіз заявою про надання йому захисту до Головного управління ДМС в Одеській області. Рішенням Державної міграційної служби України від 12.03.2016 року №149-16 позивачеві було відмовлено у наданні статусу біженця на підставі абз.5 ч.1ст.6 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», оскільки відсутні умови, передбачені пунктами 1, 13 ч.1ст.1 цього ж Закону.

Під час звернення з заявою до ГУ ДМС України в Одеській області позивач, в якості причини виїзду з країни громадянського походження, зазначив загроза безпеці позивача внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуації внутрішнього збройного конфлікту. В ОСОБА_3 продовжується громадянська війна. Ситуація в ОСОБА_3 характеризується як ситуація загальнопоширеного насильства в умовах внутрішнього збройного конфлікту, що підтверджується інформацією по країні походження. Позивач є громадянином ОСОБА_3, прибув в Україну у пошуках захисту. У разі повернення до ОСОБА_3 йому загрожує небезпека.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки».

Таким чином, суд робить висновок, що рішення про примусове повернення прийнято з порушенням ч.1ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішенняГоловного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 6 від 23.01.2016 року про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі, про примусове повернення в країну походження та зобов'язання ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі покинути територію України у термін до 21.02.2017 року є неправомірним.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 6 від 23.01.2017 про примусове повернення громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 Сахі.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя

12.09.2017