Ухвала суду № 69128113, 21.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

3 липня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Офісу про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2016 року.

Цією ухвалою Вищий адміністративний суд України на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року, якою скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 1 липня 2016 року і задоволено позовні вимоги.

5 липня 2017 року суддя Верховного Суду України постановив ухвалу про залишення заяви без руху через її недоліки та надав Офісу строк для їх усунення до 4 серпня 2017 року.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшло клопотання Офісу про продовження строку на усунення недоліків через недостатність часу для вирішення питання про сплату судового збору, у зв'язку із чим строк було продовжено до 11 вересня 2017 року.

13 вересня 2017 року Офіс подав до Верховного Суду України платіжне доручення про сплату судового збору.

У заяві Офіс посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини восьмої статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), на обґрунтування чого додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року (№ К/800/34724/16).

Проте проведений аналіз оскаржуваної ухвали та долученого судового рішення не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. Прийняття різних за змістом рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

Так, у кожному з цих рішень висновки суду щодо правомірності прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності, і в наданому для порівняння рішенні були визнані як такі, що підтверджують висновки податкового органу, а в оскаржуваному рішенні - як такі, що не дають для цього підстав.

Зокрема, в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України погодився із висновком суду апеляційної інстанції, який виходив із того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено вчинення позивачем необхідних дій для повного та своєчасного виконання податкового обов'язку, а помилкове зазначення рахунку отримувача суми податкового зобов'язання не є достатньою підставою для висновку про несплату суми грошового зобов'язання з єдиного внеску.

Тоді як в долученій постанові суд виходив із того, що законодавством про державний бюджет <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_330/ed_2015_12_31/pravo1/T140080.html?pravo=1>закріплено, що медичні заклади, яким є позивач (лікарня) повинні фінансуватися з місцевих бюджетів, але кошти з обласного бюджету на фінансування лікарні не надходили, внаслідок чого у неї склалось важке фінансове становище, зумовлене недостатністю фінансування, що спричинило заборгованість з виплати заробітної плати з квітня 2015 року та несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі. Проте Законом № 2464-VI чітко передбачено обов'язок позивача своєчасно сплачувати єдиний внесок, незалежно від фінансового стану, та не передбачено можливості чи умов звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності, установленої за невиконання відповідного обов'язку.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Офісом заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко