Ухвала суду № 69126253, 13.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Ларіонова Н.М.

№22-ц/796/9219/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа №758/3846/17

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Антекс» про визнання недійсним договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказував на те, що позивач не є постійним резидентом України, тому судові повістки за його відсутності в Україні повертаються з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання.

Крім того, представник позивача повідомляв суд про причини не з'явлення в судове засідання по справі, в тому числі через необхідність участі у судовому засіданні Деснянському районному суді м. Чернігів та Харківському окружному адміністративному суді, перебування у відрядженні і суд визнавав ці причини поважними.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Позивач та третя особа ТОВ «Антекс» в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що ні позивач, ні його представник у жодне судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи у їх відсутність не направляли.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2016 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа: ТОВ «Антекс» про визнання недійсним договору поруки та призначено вказану справу до розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.07.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, з підстав п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21.07.2016 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.10.2016 року вказану справу призначено до розгляду на 18.11.2016 року на 12:00 год.

В судове засідання 18.11.2016 року позивач та його представник - ОСОБА_2не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Проте, судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання. При цьому 15.11.2017 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.165-172 том 1).

З довідки від 18.11.2016 року складеної секретарем судового засідання вбачається, що відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, розгляд даної справи було відкладено на 01.12.2016 року на 10:00 год.

30.11.2016 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що призначена на 01.12.2016 року на 10:00 год., у зв'язку з передуванням останнього у відрядженні у м. Львові (а.с.186-189 том 1).

Згідно довідки від 01.12.2016 року, складеної секретарем судового засідання, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному дану цивільну справу знято з розгляду та судовий розгляд призначений на 19.12.2016 року на 16:00 год. про, що було повідомлено позивача та його представника судовими повістками (а.с.190-192 том 1).

Як вбачається з журналу судового засідання від 19.12.2016 року в судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені,про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали. Розгляд даної справи було відкладено на 23.01.2017 року для повторного виклику в судове засідання позивача та його представника (а.с.199 том 1).

В судове засідання 23.01.2017 року позивач та його представник ОСОБА_2 нез'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Проте, судові повістки повернулись на адресу суду суду без вручення з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання (а.с.202-208, 210-211 том 1).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.01.2017 року клопотання представника відповідача ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» - Медведя А.В. задоволено. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «Антекс», справу відкладено на 15.02.2017 року на 09:30 год.

Як вбачається з журналу судового засідання від 15.02.2017 року позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Проте, судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання (а.с.217-222). При цьому,13.02.2017 рокуна адресу суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який також представляє інтереси третьої особи ТОВ «Антекс»надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку зтим, що останній бере участь в розгляді іншої справи у Деснянському районному суді м. Чернігова (а.с.226-230 том 1).Розгляд справи відкладено на 13.03.2017 року на 12:00 год. для повторного виклику осіб, які не з'явилися в судове засідання.

З журналу судового засідання від 13.03.2017 року вбачається, що позивач та його представник в судове засідання нез'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Проте, судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою про повернення за закінченням строку (а.с.237-241 том 1). Розгляд справи відкладено на 03.04.2017 року на 12:00 год. для повторного виклику осіб, які не з'явилися в судове засідання.

В судове засідання 03.04.2017 року позивач та його представник не з'явилися про день, час та місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується телефонограмою, складено секретарем судового засідання 13.03.2017 року(а.с.245 том 1) .

При цьому на адресу суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який також представляє інтереси третьої особи ТОВ «Антекс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що останній бере участь в розгляді іншої справи у Харківському окружному адміністративному суді (а.с.47-247б том 1). Розгляд справи відкладено на 29.05.2017 року на 12:30 год. для повторного виклику осіб, які не з'явилися в судове засідання.

В судове засідання 29.05.2017 року позивач та його представник нез'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Проте, судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання (а.с.1-7 том 2) . Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання від 29.05.2017 року відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами у даній справі не здійснювалося, розгляд справи відкладено на 21.06.2017 року на 12:30 год.

В судове засідання 21.06.2017 року позивач та його представник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення судової повістки представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с.15 том 2).

При цьому від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на адресу суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язкухворобою, будь-яких документів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України та положень ст.169 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.207 ЦПК України).

Отже, суд може залишити заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не зважаючи на причини неявки в судове засідання.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, не подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд підставно залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.2017 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції необгрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Статтею 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

В листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватись від використання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду спору, є рішення Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії».

Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандрос С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

Крім того, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, в провадженні суду у м. Харкові перебувають дві цивільні справи за позовом ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, по одній з яких зупинено провадження до розгляду даної цивільної справи.

Аналізуючи поведінку позивача та характер процесу і його значення для позивача, колегія суддів вважає, що позивач та його представник ОСОБА_2 недобросовісно користується своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях: неотримуючи судові повістки направлені судом за адресами зазначеними позивачем та його представником, та подаючи клопотання про відкладення розгляду справи та знаючи про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідну заяву про розгляд справи за відсутності позивача, ні позивач, ні його представник до суду не подавали, чим умисно затягували розгляд справи та позбавили суд першої інстанції можливості розглянути справу по суті заявлених вимог.

Доводи апелянта про те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, оскільки він не є постійним резидентом України, а тому судові повістки, які направлялися судом поверталися з відміткою за закінченням терміну зберігання колегія суддів відхиляє, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом зазначив своє місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так, судом направлялися судові повістки за вказаною адресою позивача, будь-яка інша адреса для листування в матеріалах справи відсутня.

При цьому, положення ч.1 ст.77 ЦПК України зобов'язують позивача повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою не проживає або не знаходиться.

Як вбачається з апеляційної скарги позивач фактично змінив своє місце проживання - зазначив, що він не є постійним резидентом України, проте в матеріалах справи відсутня заява позивача про зміну його місця проживання, при цьому позивач повідомлявся судом про судові засідання за тією адресою, яка міститься в матеріалах справи.

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, оскільки від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді