Постанова № 69125068, 25.09.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5246/17

2-а/465/512/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.09.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого суддіМартьяновій С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львовісправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суду з адміністративним позовом до відповідача Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій. Просить визнати протиправними дії Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. при призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, за заявою останнього від 31.03.2017 року. Зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Львова призначити ОСОБА_1 на підставі заяви останнього від 31.03.2017 року, пенсію по інвалідності із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки. Позовні вимоги мотивує тим, що порушені його конституційні права у сфері соціального забезпечення. Оскільки, у відповідності до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому, як працівнику органу Міністерства внутрішніх справ України була призначена пенсія за вислугу років. При цьому, при обчисленні пенсії за вислугу років, використано розрахунок показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Сума призначеної пенсії за вислугу років становила 1 912,34 грн., що підтверджується довідкою № 5742 від 08.06.2017 року, виданою Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Зазначає, що починаючи з квітня 2015 року йому припинено виплати пенсії за вислугу років, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 09.03.2017 року у звязку із загальним захворюванням позивача визнано інвалідом та встановлено II групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико соціальною-експертною комісією від 09.03.2017 року серія 12ААА № 359556, виданою Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи, обласна МСЕК № 1. Залізничне обєднане управління Пенсійного фонду України міста Львова листом від 12.05.2017 року № 28/П-9/Фр повідомило, що відповідно до заяви про призначення пенсії від 31.03.2017 року позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності згідно із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що у листі від 12.05.2017 року № 28/П-9/Фр заначено, що для обчислення пенсії застосована середньомісячна заробітна плата 5 880,76 грн. за період з 01.07.2000 року по 28.02.20017 року (індивідуальний коефіцієнт заробітку 4,90918) та показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. Вважає рішення відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. при призначенні позивачу пенсії по інвалідності за заявою останнього від 31.03.2017 року протиправним, безпідставним, необґрунтованим, таким, що суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з викладеним у позовній заяві та просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання подала заперечення проти заявлених позивачем вимог, згідно яких пояснила, що позивач звернувся 31.03.2017 року в Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому у заяві зазначив, що йому була призначена пенсія за вислугу років. Відповідно до атестата про зняття з обліку №267 від 04.04.2017 року позивач перебував на обліку як одержувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вказала, що стаття 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника) призначається один з видів пенсії за її вибором. А тому, при переведенні осіб, зокрема, з пенсії за вислугу років, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік - 1197, 91грн. Враховуючи зазначене, відповідно до представлених документів та поданої заяви з 31.03.2017 року позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія по інвалідності обчислена з врахуванням стажу роботи 36 років 03 місяці 12 днів (коефіцієнт стажу з врахуванням кратності 1,35 - 0,54225) та середньомісячної заробітної плати з 01.07.2000 по 28.02.2017 роки (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 4,90918). При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України - 1197,91 грн. Розмір пенсії становить 2918,29 грн. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

За наведених обставин, суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін, відповідно до ст.128 КАСУ та ст. 41 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституція України гарантує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено судом, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику органу Міністерства внутрішніх справ України була з розрахунком показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Як вбачається з довідки № 5742 від 08.06.2017 року виданої Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області сума призначеної позивачу пенсії за вислугу років становила 1 912,34 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», припинена виплата щодо призначеної позивачу пенсії починаючи з квітня 2015 року пенсії за вислугу років, що призначена у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно листа ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.06.2017 року № 1044/П-20 судом встановлено, що документи, які стосуються призначення вищезгаданої пенсії за вислугу років, зокрема такі, як заява про призначення пенсії та розпорядження про призначення пенсії, адже паперова пенсійна справа позивача залишилась у місті Донецьку, який згідно із розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не виконують у повному обсязі свої повноваження.

Вказаним листом також зазначено, що з 01.10.2014 року виплата пенсії позивачу проводилась ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі електронної пенсійної справи та заяви позивача від 16.09.2014 року.

Крім того, як встановлено судом, 09.03.2017 року у звязку із загальним захворюванням позивача визнано інвалідом та встановлено II групу інвалідності, що стверджується довідкою до акта огляду медико соціальною-експертною комісією від 09.03.2017 року серія 12ААА № 359556, виданою Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи, обласна МСЕК № 1.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, як пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Так, 31.03.2017 року, реалізуючи право на отримання пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся із заявою про призначення пенсії по інвалідності до Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова, однак 04.04.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області атестатом про зняття з обліку № 267 припинило виплату пенсії за вислугу років позивачу по причині переходу на пенсію за іншим законом, а також з 01.04.2017 року зняло позивача з обліку.

10.05.2017 року позивач звернувся із заявою до Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова, яка зареєстрована за номером №28/17-9/Фр з метою зясування механізму обчислення пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання, зокрема визначення показника середньої заробітної плати у галузях економіки України, який застосовувано пр и обчисленні пенсії позивачу.

Листом від 12.05.2017 року № 28/П-9/Фр Залізничне обєднане управління Пенсійного фонду України міста Львова у відповідь на вищезгадану заяву позивача повідомило, що відповідно до заяви про призначення пенсії від 31.03.2017 року позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності згідно із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказавши, що для обчислення пенсії застосована середньомісячна заробітна плата 5 880,76 грн. за період з 01.07.2000 року по 28.02.20017 року (індивідуальний коефіцієнт заробітку 4,90918) та показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. Застосування показника за 2007 рік зумовлено тим, що позивача переведено із пенсії за вислугу років, яку призначено у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію по інвалідності, яка встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктами 1, 3 ст. 9 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає також призначення таких пенсійних виплат, як пенсія за віком та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ч.2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч.3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Суд приходить до переконання, що на підставі ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, позивачу попередньо призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше. Крім того, після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Суд, враховуючи правову позицію Верховного Суду України у постанові від 29.11.2016 року у справі № 21-6331а15, постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14 та постанові від 22.12.2015 року у справі № 21-4071а15, приходить до висновку, що для визначення розміру пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання, за призначенням якої із заявою від 31.03.2017 року звернувся позивач, повинні застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом на інший. А тому, відповідач при обрахунку пенсії позивачу на підставі заяви від 31.03.2017 року повинен був застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2015 та 2016 роки, як це передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання про порушення права ОСОБА_1 у сфері соціального забезпечення Залізничним обєднаним управлінням Пенсійного фонду України міста Львова при призначенні такому пенсії за заявою останнього від 31.03.2017 року з показником середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1 197,91 грн. У звязку з чим, такі дії Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова є такими, що підлягають визнанню протиправними, а пенсія по інвалідності призначена, за заявою позивача від 31.03.2017 року, підлягає призначенню із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2014-2016 роки.

Відповідно до п.1 ч.1ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондіву межах суми стягнення за один місяць.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору. Відповідно до частини 1статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає стороною у справі.

Керуючись ст.ст.11,17,18,160,161,163,267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172, ідентифікаційний код 41250271) щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. при призначенні ОСОБА_1 (79053, м. Львів, вул. Перфецького Л., 11/89, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії по інвалідності, за заявою останнього від 31.03.2017 року.

Зобов'язати Залізничне обєднане управління Пенсійного фонду України міста Львова (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172, ідентифікаційний код 41250271) призначити ОСОБА_1 (79053, м. Львів, вул. Перфецького Л., 11/89, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), на підставі заяви останнього від 31.03.2017 року, пенсію по інвалідності із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки.

Стягнути з Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172, ідентифікаційний код 41250271) 640 (шістсот сорок гривень) грн. 00 коп. судового збору в дохід держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10днів з дня її проголошення.

Суддя Мартьянова С.М.