Ухвала суду № 69123569, 22.09.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11264/17 1-кс/335/7512/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., прокурорів Біжко С.В., Ніколенко О.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області юриста 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, неодружений, неповнолітніх дітей не має, обіймає посаду Генерального директора ТОВ «ВКФ «ГЮСС», зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080010000484 від 10.10.2014 року щодо заволодіння службовими особами ПрАТ «Запоріжзвязоксервіс» та ТОВ «ВКФ «ГЮСС» грошовими коштами комунальних підприємств міста Запоріжжя в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно установчих документів ОСОБА_2 є засновником та керівником ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», тобто службовою особою, яка має право вчиняти дії від імені вищезазначених юридичних осіб.

Відповідно 9 розділу статуту ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» ОСОБА_2 як голова наглядової ради вказаного товариства має право здійснювати наступні повноваження: представляти інтереси Товариства у відносинах з українськими та іноземними громадянами, особами без громадянства. Товариствами, підприємствами, установами та організаціями, державними та недержавними органами та будь-якими іншими суб'єктами; відкривати і закривати рахунки в банківських установах, розпоряджатись майном та коштами Товариства згідно з законодавством та цим Статутом; без обмежень (окрім визначених законодавством України та цим Статутом) укладати угоди (договори, контракти та додаткові угоди до них), в т.ч. підписувати документи про вчинення значних правочинів, рішення щодо вчинення яких прийнято в установленому законодавством або цим Статутом порядку, забезпечувати участь Товариства в інших цивільно-правових відносинах, підписувати фінансові, платіжні га звітні документи; приймати рішення про підписання або підписувати власноруч договори, ринкова вартість майна або послуг, що є їх предметом, яких дорівнює або становить більше 100 (Ста) тисяч грн. (рішення у такому випадку оформлюється у вигляді листа, підписаного головою наглядової ради), але складає менше 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; погоджувати умови та порядок оплати праці працівників Товариства, затверджувати штатний розклад, погоджувати посадові та функціональні обов'язки працівників Товариства; делегувати повноваження з представництва Товариства та підписання фінансових, платіжних, звітних та інших документів, за довіреностями.

Зазначені дії голова наглядової ради може здійснювати незалежно від директора Товариства.

Голова наглядової ради підписує усі документи власноруч. Будь-яке відтворення підпису голови наглядової ради будь-якими засобами не допускається. Документи, у яких використане факсимільне (або інше) відтворення підпису голови наглядової ради, не визнаються Товариством дійсними.

Згідно із установчими та статутними документами ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» основною сферою діяльності товариства є переказ грошових коштів, надання гарантій та поручительств, фінансовий лізинг, факторинг, надання фінансових кредитів (за рахунок власних коштів), обслуговуваня платіжних карток, дорожніх чеків, обмін валют, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків.

Відповідно до 9 розділу статуту ТОВ «ВКФ «ГЮСС» ОСОБА_2 як генеральний директор вказаного товариства здійснює загальне керівництво роботою дирекції, скликає та веде засідання дирекції, призначає секретаря засідання, формує порядок денний засідань, підписує протоколи засідань, організує контроль за виконанням прийнятих рішень, здійснює інші дії по керівництву роботою дирекції.

Генеральний директор організує господарську діяльність Товариства, фінансування, ведення обліку та складання звітності, визначає напрями поточної діяльності Товариства, затверджує оперативні плани роботи, організаційну структуру Товариства, створює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи, затверджує штатний розклад, визначає відповідні посадові та функціональні обовязки працівників Товариства, умови та порядок оплати їх праці.

Генеральний директор без довіреності має право чинити дії від імені Товариства (з урахуванням обмежень, визначених цим Статутом), в тому числі: представляти інтереси Товариства у відносинах з українськими та іноземними громадянами, підприємствами, установами та організаціями, державними та судовими органами та будь-якими іншими субєктами; відкривати і закривати рахунки в банківських установах, розпоряджатись майном та коштами Товариства згідно з чинним законодавством та цим Статутом; укладати угоди (договори, контракти), забезпечувати участь Товариства в інших цивільно-правових відносинах; видавати довіреності на право представництва від імені Товариства (у тому числі з правом передоручення), накази, розпорядження і давати вказівки, обовязкові для виконання всіма працівниками Товариства; приймати рішення щодо розпорядження належними Товариству корпоративними правами - акціями, частками, паями в статутних капіталах (капіталах) інших юридичних осіб та/або реалізації будь-яких прав, що передбачені належними Товариству корпоративними правами; приймати рішення про вступ Товариства засновником і учасником інших юридичних осіб, у тому числі господарських товариств, підприємств, асоціацій та інших об'єднань підприємств, промислово-фінансових груп, холдингових компаній та ін., а також про вихід із зазначених суб'єктів; призначати повноважних представників Товариства для участі в діяльності органів управління господарських товариств, підприємств, об'єднань, акціями (частками, паями) яких володіє Товариство, або учасником (членом) яких є Товариство; здійснювати керівництво роботою філій, представництв і дочірніх підприємств, створених Товариством, структурних підрозділів; призначати на посади, переводити і звільняти працівників Товариства, застосовувати заходи заохочення та дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; здійснювати інші дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень, визначених законодавством і цим статутом.

Генеральний директор має право передати частину своїх повноважень на підставі довіреності іншим членам дирекції.

Підписання усіх документів здійснюється Генеральним директором виключно власноруч. Не пускається застосування машинного, факсимільного чи будь-якого іншого відтворення підпису Генерального директора. Документи Товариства, на яких використане машинне, факсимільне чи будь-яке інше відтворення підпису Генерального директора, не визнаються Товариством дійсними.

Згідно із установчими та статутними документами ТОВ «ВКФ «ГЮСС» основною сферою діяльності товариства є: компютерне програмування; будівництво, монтаж, налагодження та технічне обслуговування засобів, споруд та мереж зв'язку, передачі даних усіх видів, крім технічного обслуговування первинних мереж (виняток не поширюється на місцеві мережі) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (виняток не поширюється на супутникові системи телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів); розробка, проектування, виробництво, монтаж, налагодження, технічне обслуговування (у тому числі сервісне) і реалізація електротехнічного, енергогенеруючого та енергозберігаючого промислового та побутового устаткування та обладнання, компютерної та офісної оргтехніки; виконання робіт та надання послуг з будівництва, монтажу, налагодження та експлуатації засобів телекомунікації, радіозвязку (з використанням радіочастот); технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації; надання послуг провайдера Інтернет; використання, експлуатація засобів криптографічного захисту інформації та криптосистем; прийом комунальних платежів; пересилання грошових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок; надання послугу галузі криптографічного захисту інформації; виробництво, реалізація, монтаж та сервісне обслуговування систем та засобів, виконання робіт, надання послуг, що забезпечують технічний та криптографічний захист інформації, зокрема діяльність, пов'язана з розробкою, виробництвом, використанням, експлуатацією, сертифікаційним випробуванням, тематичним дослідженням, експертизою, виготовленням, ввезенням, вивезенням та реалізацією криптосистем і засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографічного та технічного захисту інформації, оптова торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації; інформаційно-обчислювальне обслуговування, розробка, реалізація та супроводження програмного забезпечення, створення та обслуговування баз даних, проектування та впровадження автоматизованих робочих місць, створення та обслуговування комп'ютерних мереж; виконання робіт та надання послуг, повязаних з розробкою, використанням та впровадженням компютерно-інформаційних технологій; здійснення банківських операцій, за винятком таких, що можуть здійснюватись тільки банками; створення та участь у платіжних системах.

03.09.1993 року зареєстровано КП «Водоканал». Відповідно до установчих і статутних документів КП «Водоканал» є комунальним підприємством, створеним за кошти територіальної громади м. Запоріжжя, основними видами діяльності якого є: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; забір, очищення та постачання води (основний).

26.07.2002 року зареєстровано Концерн «Міські теплові мережі». Відповідно до установчих і статутних документів Концерн «Міські теплові мережі»є комунальним підприємством, створеним за кошти територіальної громади м. Запоріжжя, основними видами діяльності якого є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; технічні випробування та дослідження; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); будівництво трубопроводів.

19.02.1992 року зареєстровано МКП «Основаніє». Відповідно до установчих і статутних документів МКП «Основаніє» є комунальним підприємством, створеним за кошти територіальної громади м. Запоріжжя, основними видами діяльності якого є: будівництво інших споруд, н. в. і. у.; інші будівельно-монтажні роботи; комплексне обслуговування об'єктів (основний); збирання безпечних відходів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, як службова особа ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» уклав ряд договорів з КП «Водоканал», а саме: договори №048/11-98 від 03.11.98р., №060/04-14 від 02.04.14р., №0049/12-2007 від 20.12.2007, №017/01-09 від 30.01.09, №12/02-2007 від 12.02.2007, №018/01-09 від 30.01.09.

Відповідно до п.п. 1.1 вищезазначених договорів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», прийняло на себе обовязок надавати своїми силами та засобами послуги з переказу коштів на користь зазначених комунальних підприємств за надані населенню житлово-комунальні послуги.

У 2008 році у ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами КП «Водоканал» виник умисел на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем невстановлених службових осіб комунального підприємства майном грошовими коштами комунального підприємства КП «Водоканал».

Реалізуючи вказаний спільний злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами комунального підприємства м. Запоріжжя, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, діючи узгоджено, за попередньою змовою із невстановленими особами КП «Водоканал», достовірно розуміючи, що ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» має необхідну технічну можливість зараховувати на рахунки КП «Водоканал» загальні суми прийнятих платежів від населення із наданням даних про кожного платника комунальних послуг, уклав договори №010 від 01.06.2008, №011 від 01.06.2008 між ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та КП «Водоканал», відповідно до яких ТОВ «ВКФ «ГЮСС» зобовязувалося надавати КП «Водоканал» послуги з надання інформації про платників комунальних послуг.

Таким чином, відповідно до вищевказаних договорів, укладених між КП «Водоканал» та ТОВ «ВКФ «ГЮСС», а також між КП «Водоканал» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», вказаним комунальним підприємством до сплати двічі включались однакові послуги, а саме роботи Єдиного процесінгового центру, роботи по обслуговуванню програмного забезпечення, роботи по адмініструванню розподілених баз даних та обслуговуванню системи безпеки програмного продукту. Тобто, вказані послуги були включені як до тарифів ТОВ «ВКФ «ГЮСС» так і до тарифів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс».

Відповідно до висновку експертів науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №134/15 від 24.09.2015 за результатами проведення комплексної судово-економічної та компютерно-технічної експертизи, збитки нанесені КП «Водоканал» за період 01.01.2013 по 01.05.2015, враховуючи однаковість функціонального призначення програмного забезпечення (послуг) ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», документально підтверджуються на суму 1515695,53 гривень.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами КП «Водоканал» заволоділи грошовими коштами КП «Водоканал», чим завдали матеріальну шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі КП «Водоканал» у розмірі 1515695,53 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_2 як службова особа ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», уклав ряд договорів з Концерном «Міські теплові мережі», а саме: договори №0049/12-2007 від 20.12.2007, №017/01-09 від 30.01.09, №018/01-09 від 30.01.09, №057/1-14 від 03.03.14, №12/02-2007 від 12.02.2007, №057/1-14 від 03.03.14, №364/15 від 24.03.15, №125 від 27.01.2015.

Відповідно до п.п. 1.1 вищезазначених договорів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», прийняло на себе обовязок надавати своїми силами та засобами послуги з переказу коштів на користь зазначених комунальних підприємств за надані населенню житлово-комунальні послуги.

У 2009 році у ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами Концерну «Міські теплові мережі» виник умисел на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем невстановлених службових осіб комунального підприємства майном грошовими коштами комунального підприємства Концерну «Міські теплові мережі».

Реалізуючи вказаний спільний злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами комунального підприємства м. Запоріжжя, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, діючи узгоджено, за попередньою змовою із невстановленими особами Концерну «Міські теплові мережі», достовірно розуміючи, що ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» має необхідну технічну можливість зараховувати на рахунки Концерну «Міські теплові мережі» загальні суми прийнятих платежів від населення із наданням даних про кожного платника комунальних послуг, уклав договір № 077 від 01.10.2009 між ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та Концерном «Міські теплові мережі», відповідно до якого ТОВ «ВКФ «ГЮСС» зобовязувалося надавати Концерну «Міські теплові мережі» послуги з надання інформації про платників комунальних послуг.

Таким чином, відповідно до вищевказаних договорів, укладених між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «ВКФ «ГЮСС», а також між Концерном «Міські теплові мережі» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», вказаному комунальному підприємству до сплати двічі включались однакові послуги, а саме роботи Єдиного процесінгового центру, роботи по обслуговуванню програмного забезпечення, роботи по адмініструванню розподілених баз даних та обслуговуванню системи безпеки програмного продукту. Тобто, вказані послуги були включені як до тарифів ТОВ «ВКФ «ГЮСС» так і до тарифів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс».

Відповідно до висновку експертів науково дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №134/15 від 24.09.2015 за результатами проведення комплексної судово-економічної та компютерно-технічної експертизи, збитки нанесені Концерну «Міські теплові мережі» за період 01.01.2013 по 01.05.2015, враховуючи однаковість функціонального призначення програмного забезпечення (послуг) ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», документально підтверджуються на 4812531,81 гривень.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами Концерну «Міські теплові мережі» заволоділи грошовими коштами Концерну «Міські теплові мережі», чим завдали матеріальну шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі Концерну «Міські теплові мережі» у розмірі 4812531,81 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_2 як службова особа ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» уклав ряд договорів МКП «Основаніє», а саме: договори №060-1/10-00 від 29.10.2000, №26-1/12-99 від 01.12.1999р, №002/01-2001 від №18.11.2000р., №003/01-2001 від 01.01.2001р., №049/04-2000 від 09.06.2000р., №006-1/03-2000 від 20.03.2000р., №024/04-2001 від 24.09.2009р., №025/04-2001 від 10.04.2001р., №047/09-2002 від 03.09.2002р., №060-1/10-00 від 29.10.2000, №26-1/12-99, №002/01-2001, №003/01-2001, №049/04-2000, №006-1/03-2000, №024/04-2001, №025/04-2001, №047/09-2002, №060-1/10-00 від 29.10.2000, №26-1/12-99, №002/01-2001, №003/01-2001, №049/04-2000, №006-1/03-2000, №024/04-2001, №025/04-2001, №047/09-2002.

Відповідно до п.п. 1.1 вищезазначених договорів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», прийняло на себе обовязок надавати своїми силами та засобами послуги з переказу коштів на користь зазначених комунальних підприємств за надані населенню житлово-комунальні послуги.

У 2009 році у ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами МКП «Основаніє» виник умисел на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем невстановлених службових осіб комунального підприємства майном грошовими коштами комунального підприємства МКП «Основаніє».

Реалізуючи вказаний спільний злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами комунального підприємства м. Запоріжжя, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, діючи узгоджено, за попередньою змовою із невстановленими особами МКП «Основаніє» достовірно розуміючи, що ПАТ «Запоріжзвязоксервіс» має необхідну технічну можливість зараховувати на рахунки МКП «Основаніє» загальні суми прийнятих платежів від населення із наданням даних про кожного платника комунальних послуг, уклав договори №00/01-05; №00/02-05; №00/03-05; №00/04-05; №00/06-05; №00/09-05; №00/10-05; №00/11-05; №00/12-05 між ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та МКП «Основаніє», відповідно до якого ТОВ «ВКФ «ГЮСС» зобовязувалося надавати МКП «Основаніє» послуги з надання інформації про платників комунальних послуг.

Таким чином, відповідно до вищевказаних договорів, укладених між МКП «Основаніє» та ТОВ «ВКФ «ГЮСС», а також між МКП «Основаніє» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», вказаному комунальному підприємству до сплати двічі включались однакові послуги, а саме роботи Єдиного процесінгового центру, роботи по обслуговуванню програмного забезпечення, роботи по адмініструванню розподілених баз даних та обслуговуванню системи безпеки програмного продукту. Тобто, вказані послуги були включені як до тарифів ТОВ «ВКФ «ГЮСС» так і до тарифів ПАТ «Запоріжзвязоксервіс».

Відповідно до висновку експертів Науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №134/15 від 24.09.2015 за результатами проведення комплексної судово-економічної та компютерно-технічної експертизи, збитки нанесені МКП «Основаніє» за період 01.01.2013 по 01.05.2015, враховуючи однаковість функціонального призначення програмного забезпечення (послуг) ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», документально підтверджуються на 2667633,24 гривень.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 спільно із невстановленими службовими особами МКП «Основаніє» заволоділи грошовими коштами МКП «Основаніє» чим завдали матеріальну шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі МКП «Основаніє» у сумі 2667633,24 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

20.09.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 із застосуванням застави, що дорівнює 5000 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8000000 гривень.

В судовому засіданні прокурори клопотання про застосування запобіжного заходу підтримали та просять його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Просили відмовити у задоволенні клопотання, а у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили врахувати заяви, які надійшли на адресу суду, та застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді особистої поруки громадян.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080010000484 від 10.10.2014 року щодо заволодіння службовими особами ПрАТ «Запоріжзвязоксервіс» та ТОВ «ВКФ «ГЮСС» грошовими коштами комунальних підприємств міста Запоріжжя в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України.

20.09.2017 року у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 складено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке вручено з дотриманням вимог ст. 136 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України. Доводи сторони захисту в частині необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних на даній стадії досудового розслідування для висновку про причетність ОСОБА_2 до скоєння кримінального правопорушення, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішені «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено у судовому засіданні прокурорами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_2 та дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоровя, міцність соціальних звязків, який раніше не засуджений, має постійне місце проживання, не одружений, неповнолітніх дітей не має, працевлаштований. Також слідчий суддя враховує наданий стороною захисту консультативний висновок лікаря від 20.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 має захворювання, повязане із ураженням тазостегнового суглобу, та потребує оперативного лікування.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свобод и не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Так, органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України, як пособництво у заволодінні майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_2 злочину, розмір спричиненої шкоди, усвідомлення підозрюваним вчинених дій. Слідчий суддя бере до уваги посилання захисника на те, що підозрюваний має позитивну характеристику, однак з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, наведені захисником у судовому засіданні обставини, не є достатніми для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосування більш мякого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо встановлення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, з урахуванням характеру та предмету злочину, розміру спричиненої шкоди у особливо великих розмірах, а також враховуючи соціальне становище підозрюваного ОСОБА_2 відповідно займаній посаді керівника ТОВ «ВКФ «ГЮСС» та ПАТ «Запоріжзвязоксервіс», який є службовою особою, ту обставину, що кримінальне правопорушення вчинено з використанням свого службового становища, яке він займає, можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та доступ до документів, слідчий суддя, приходить до висновку про виключність випадку, що дає підстави визначити заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, слідчий суддя вважає необґрунтованим розмір застави, зазначений у клопотанні слідчого у розмірі 8000000 гривень, оскільки, як вбачається з повідомлення про підозру та доданих до клопотання матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою з іншими особами, коло яких на час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу слідством не встановлено. Крім того, органом досудового розслідування не встановлено ступінь участі ОСОБА_2В у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також не підтверджено майнового стану підозрюваного щодо можливості внесення застави у такому розмірі.

За викладених обставин, виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості злочину та розміру завданої шкоди, з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 року складає 1600 грн., слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, є необхідним визначити заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 800000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обовязки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, до 20.11.2017 року, який обчислювати з 22.09.2017 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.11.2017 року включно.

Встановити заставу 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_2 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця увязнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обовязки, що покладаються у звязку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою до 20.11.2017 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна