Рішення № 69122261, 20.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/393/2017(м)

263/8788/16-ц

Головуючий у 1-й інстанції Ковтуненко В.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

головуючого Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А, ОСОБА_2,

за участю секретаря Сидельнікової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77», Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс», Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям нерухомого майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»

на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

В липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» (далі - ОСББ «Еркер 77»), Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» (далі ЖКП «Жилкомплекс», Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «МВУ ВКГ») про відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої залиттям її власного нежитлового приміщення № 52 літ. А-4, розташованого в будинку № 77 по проспекту Миру (колишня - Леніна) в місті Маріуполі, яке сталося 01.07.2016р.

Зазначала, що належне їй нежиле приміщення перебуває нижче рамки управління будинку (це приміщення, в якому зібрані всі важливі комунікації будинку для подачі холодної і гарячої води тепловий пункт) та має загальний вхід з рамкою управління будинку. Ключі від загального входу знаходяться у ЖКП «Жилкомплекс» та ОСББ «Еркер 77». 01.07.2016р. у її приміщення № 52 почала надходити вода з рамки управління будинку. 02.07.2016р. приблизно об 11:00 годині її повідомив співробітник ЖКП «Жилкомплекс» про залиття її нежитлового приміщення, що розпочалося 01.07.2-16р., а через півгодини це повідомлення продублював і голова ОСББ «Еркер 77». Вона одразу звернулась на гарячу лінію до чергового міськради. Коли позивачка прийшла до приміщення, то побачила, що з рамки управління будинку тече вода і стікає в її приміщення. На вулиці знаходилися майстер ЖКП «Жилкомплекс» та голова ОСББ «Еркер 77», які жодних заходів щодо недопущення затоплення приміщення протягом двох діб не вживали. 02.07.2016р. о 12:30 годині аварійна бригада КП «МВУВКГ» усунула порив труби у колодязі холодного водопостачання, з якого вода потрапляла в рамку управління, а потім до належного позивачеві приміщення. Аварійна машина приїхала о 19:00 годині та відкачала значну частину води. Частину води в районі 5-7 см під підлогою за допомогою машини відкачати виявилося неможливим, в звязку з чим залишки води довелося прибирати вручну. Приміщення було замулене брудом, цей бруд надходив з водою з рамки, оскільки в ній земляна підлога зі шлаком. Меблі, речі, швейна машинка стояли у воді, був залитий каналізаційно-насосний двигун скидання стічних вод, пошкоджено лінолеум на підлозі, двері перекошені. Вважає, що це солідарна провина відповідачів, яка полягає у халатному відношенні до своїх обовязків: ОСББ «Еркер 77», як юридичної особи, що прийняла на баланс будинок зі всіма комунікаціями; ЖКП «Жилкомплекс», як такого, що уклав договір із ОСББ на обслуговування будинку; КП «МВУ ВКГ», як таке, що повинно було своєчасно усунути причини аварії. Всі ці відповідачі в досудовому порядку відмовились відшкодувати їй спричинену шкоду.

Уточнивши позовні вимоги, просила суд в кінцевій редакції вимог (а.с. 53, 91 і 122, 150-152, 169) стягнути солідарно з відповідачів з ЖКП «Жилкомплекс» та КП «МВУВКГ» майнову шкоду у розмірі 11770грн., необхідних для відновлювальних робіт приміщення, що визначив експерт ОСОБА_4 у висновку № 16, та 13086грн., необхідних для придбання нової аналогічної каналізаційної установки «Грундфос» взамін тієї, що прийшла в повну непридатність через залиття і вже знята з виробництва, а всього 24856грн. А також просила компенсувати за рахунок цих же відповідачів в солідарному порядку заподіяну моральну шкоду, оцінену в 2000грн., що полягає у душевному стражданні від змушеної зміни життя внаслідок залиття, що потребує від неї додаткових зусиль для відновлення первісного стану. Також просила зобовязати ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління будинку (тепловий пункт) відповідно до будівельних норм та правил згідно експертного висновку: призвести примусову вентиляцію, організувати приямок або трап для збору води з подальшим її скиданням у каналізацію, провести герметику і утеплення вводів труб, які заходять до рамки управління будинку через стіну будинку - бо без цього вона не може розпочати ремонт без ризику бути знову затопленою. За наслідками розгляду справи просила відшкодувати за рахунок відповідачів ЖКП «Жилкомплекс» і КП «МВУ ВКГ» витрати на проведення експертного дослідження у сумі 3000грн., оплату виклику експерта в судове засідання 200грн., витрати з оплати судового збору, квитанції з відправлення позову і пояснень до суду в розмірі 16грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з КП «МВУВКГ» на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 22095,91грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000грн., витрати на проведення судової експертизи у сумі 3000грн., витрати на виклик експерта у розмірі 200грн., судовий збір у сумі 1102,40грн., а всього 28095,91грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулась позивач ОСОБА_3, в якій, посилаючись на порушення матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду в частині відмови в зобовязанні ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління будинку у відповідність з нормами будівництва.

Не погодившись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся відповідач КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», в якій, посилаючись на неповне зясування обставин у справі, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права і процесуального закону, просив скасувати рішення суду і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, яка підтримала доводи своєї скарги і заперечувала проти скарги КП «МВУ ВКГ», пояснення представника ОСББ «Еркер 77» - ОСОБА_5 і представника КП «МВУ ВКГ» - ОСОБА_6, які заперечували проти скарги позивача і підтримали скаргу відповідача, розглянувши справу згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи ЖКП «Житлокомплекс», представник якого жодного разу не прибув в судове засідання, дослідивши письмові матеріали справи і матеріали інвентаризаційної справи № 20474 на будинок № 77 по проспекту Миру, обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню, за таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 на праві власності належить нежитлове приміщення № 52 літ. А-4, розташованого в будинку № 77 по проспекту Миру (колишня - Леніна) в місті Маріуполі. Це приміщення перебуває нижче рамки управління будинку (теплового пункту), в якому зібрані комунікації будинку для подачі холодної і гарячої води.

Згідно з актом обстеження житлової організації 01.07.2016р. сталося залиття техпідпілля, в якому знаходиться приміщення позивача. За актом КП «МВУ ВКГ» залиття відбулось зі стін рамки управління будинку.

КП «МВУ ВКГ» 02.07.2016р. замінило зірвану муфту у колодязі біля будинку № 77, а в 19год. була відкачана вода з приміщень.

Згідно із висновком будівельно-технічного дослідження вартість ремонтно-будівельних робіт в приміщенні позивача складає 11770грн.

Внаслідок залиття каналізаційної установки «Грундфос», належної позивачу вийшли з ладу її запчастини, які необхідно змінити: конденсатор вартістю 904,67грн., електричний двигун вартістю 5285грн., к-т реле тиску вартістю 4136,24грн., а загалом 10325,91грн.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що залиття сталося через розгерметизацію (зрив муфти) системи центрального холодного водопостачання в колодязі (колекторі) біля будинку № 77 по проспекту Миру, що знаходиться на балансі і утриманні КП «МВУ ВКГ», який, як винувата особа, має відшкодувати завдану залиттям шкоду, розмір якої доведено неспростованими висновками дослідження спеціаліста: за позицією ремонтно-відновлювальних робіт в розмірі 11770грн., за позицією відшкодування вартості пошкоджених в залитті частин каналізаційної насосної установки і «Грандфос» згідно із дефектним актом в розмірі 10325,91грн. У звязку з доведенням факту спричинення позивачу діями КП «МВУ ВКГ» немайнової шкоди, що полягає у душевних стражданнях від змушеного пошкодження майна ОСОБА_3, суд стягнув заявлену суму вимог по цій позиції в розмірі 2000грн. саме з цього відповідача. Відмовляючи в задоволенні вимог про зобовязання ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління будинку у відповідність з нормами будівництва згідно із експертним дослідженням, суд першої інстанції вказав на відсутність технічної документації для проведення цих дій.

З такими висновками суду в частині розвязання вимог про відшкодування майнової і моральної шкоди колегія суддів не може погодитись, тому що суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права та у звязку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 47 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення, які порушили законодавство у сфері питної води, питного водопостачання та централізованого водовідведення, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, тривалої або тимчасової втрати працездатності, зобовязані відшкодувати збитки споживачам та компенсувати додаткові витрати органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі санітарного законодавства, на проведення санітарних заходів і витрати закладам охорони здоровя на надання медичної допомоги потерпілим.

Як з'ясовано, залиття належного на праві власності позивачеві нежитлового приміщення № 52 сталося 01.07.2016р. Течія почалась з розташованої вище рамки управління будинку (тепловий пункту).

КП «МВУ ВКГ» був вперше поінформований про течію у внутрішньодомовому колодязі біля будинку № 77 01.07.2016р. через диспетчерську службу.

Виїзд бригади КП «МВУ ВКГ» на місце аварії з перекриттям води і усуненням першопричини - заміною зірваної муфти - стався на наступний день після початку залиття 02.07.2016р. о 13.40год., що відзначено в акті ЖКП «Жилкомплекс» від 02.02.2017р. і наведено в поясненнях позивача (т. 1 а.с. 130, 147, 151-152). Відкачка води з приміщень позивача констатована в 19.00год. 02.07.2016р. в акті ЖКП від 04.06.2016р. (т. 1 а.с. 47).

Проведеною по справі в ході апеляційного перегляду справи судовою будівельно-технічною експертизою (висновок № 10/с від 31.07.2017р.) встановлено механізм залиття: при аварії на водопроводі (в т.ч. колодязі), який подає воду на будинок № 77 по проспекту Миру та знаходиться біля цього будинку, вода, напитуючи підземну частину та, рухаючись по підземних лотках, потрапила в тепловий пункт (рамку управління будинком) і як причина цього могла бути відсутньою належна гідроізоляція стіни підвалу та фундаменту, а також відсутність герметизації труб в стіні підвалу. В подальшому вода потрапила через сходини, на які виходить приміщення позивача, розташоване нижче теплового пункту, оскільки тепловий пункт не має трапу для скидання води з наступним спрямуванням її в мережу каналізації (т. 2 а.с. 109-117).

Згідно зі ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із термінами, які вживаються в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17.05.2005р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N 927/11207 (далі Правила № 76): точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

В даному випадку, як повідомили сторони, засоби обліку і регулювання (прилад обліку водопостачання) і запорна арматура (вентиль) знаходяться на вводі в будинку. Саме це і є точкою розподілу/відобмеження відповідальності: в будинку мережі віднесені до ЖКП «Жилкомплекс», поза приладами обліку, що ведуть на вулицю, в тому числі і колодязь, який знаходиться на прибудинковій території за 15-20 метрів від будинку (за поясненнями сторін) віднесений до сфери обслуговування КП «МВУ ВКГ».

Враховуючи положення Правил № 76, суд першої інстанції, базуючись на письмових матеріалах справи, фототаблиці, правильно визначив знаходження колодязя, де стався зрив муфти і почалось залиття, на ділянці відповідальності КП «МВУ ВКГ».

Згідно експертного висновку № 10/с від 31.07.2017р. встановлено причини залиття нежитлового приміщення № 52 в будинку № 77 по проспекту Миру: аварія на водопроводі і перевищення нормативного строку її усунення; вірогідно відсутність гідроізоляції стіни підвалу і фундаменту; відсутність герметизації труб в стіні підвалу в тепловому пункті; відсутність трапа в тепловому пункті (рамці управління) для скидання води з подальшим її направленням до мережі каналізації (т. 2 а.с. 113).

Оскаржуючи судове рішення, КП «МВУ ВКГ» вважає сумнівним акт від 04.07.2016р. (т. 1 а.с. 47) і таким, що не можна взяти за доказ, бо такий було складено житловою організацією у відсутність представника водоканалу та в цьому акті не зазначену адресу огляду, переліку пошкодженого майна, обсяги робіт, не зазначену причину залиття, а також безпідставно вказано, що порив відбувся в колодязі ГВК. Однак, колегія суддів не може з цим погодитись.

Так, судовим розглядом встановлено, що розгерметизація (порив муфти) водопроводної труби сталася в колодязі до засобів обліку і регулювання балансоутримувача ЖКП «Жилкомплекс», тобто на ділянці, що знаходиться в обслуговуванні і на балансі відповідача КП «МВУ ВКГ», як виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (т.1 а.с. 28, 46). Цього факту КП «МВУ ВКГ» не спростував, не надав технічної документації, яка б відобмежувала сферу його відповідальності, виключаючи з неї ділянку, на якій розташованій колодязь (колектор), де трапився зрив муфти на трубі (фототаблиця т. 1 а.с. 130).

За своїм змістом вказаний акт містить привязку до затоплених нежитлових приміщень ОСОБА_3, до дати аварії 01.07.2016р., до переліку залитих водою стін, підлоги і обладнання, стелажів, що узгоджується із констатованими пошкодженнями в акті, що складався безпосередньо комісією КП «МВУ ВКГ» (а.с. 48), і дає можливість ідентифікувати цей документ, як безпосередньо відносний до даної справи.

Судом першої інстанції вжито заходів до використання всіма учасниками судового розгляду, в тому числі КП «МВУ ВКГ», можливості скласти спільний акт з відображенням причин і обставин залиття. Так, за ухвалою суду від 10.01.2017р. (т. 1 а.с. 137) зобовязано ЖКП «Жилкомплекс» організувати комісію для дослідження причини аварії за участю позивача і інших відповідачів, в тому числі КП «МВУ ВКГ».

Дійсно, як вказує в апеляційній скарзі відповідач, ця ухвала суду за ст. 137 ЦПК України не є бездоганною з процесуальної точки зору. Але в конкретних обставинах справи, при відсутності спільного акту комунальних служб і організацій, гіпотетично причетних до аварії, суд першої інстанції вжив слушний захід, направлений на зясування обставин у справі.

Втім, адміністрацією відповідача - КП «МВУ ВКГ» не висловлено бажання делегувати представника для участі в комісійному дослідженні причин аварійної ситуації, з можливістю заперечувати і наводити власні аргументи щодо обставин залиття нежитлових приміщень позивача.

Не намагаючись прийняти участь в жодному спільному заході з дослідження обставин залиття, відповідач КП «МВУ ВКГ» вдався лише до процесуальної критики ухвали суду від 10.01.2017р., що підкреслює деструктивну позицію відповідача щодо зясування істинних причин заподіяння шкоди.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача щодо неналежності як доказу акту від 02.02.2017р. (т. 1 а.с. 147), зведеного на постановленій судом ухвалі від 10.01.2017р., оскільки викладені в акті відомості узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами і не спростовують виявлених в ході експертного дослідження причин залиття, до яких є причетними КП «МВУ ВКГ» і ЖКП «Жилкомплекс», як наведено вище.

В ході дослідження матеріалів інвентаризаційної справи на нежилі приміщення літ. А-4 і цокольний поверх, де розташована рамка управління, в будинку 77 по проспекту Миру (колишня - Леніна) в місті Маріуполі, зясовано, що в приміщеннях ОСОБА_3 № 52 (52-3,52-4) згідно поверхового плану 1958р. первісно передбачався лоток для приймання води (а.с. 21 інвентаризаційної справи, т. 2 а.с. 93-94).

Представник ОСББ в судовому засіданні пояснив, що в приміщенні позивача за первісною документацією передбачався резервуар з водою, що було повязано з раніше існуючим в будинку пічним опаленням, що згодом втратило технічний сенс.

З метою дослідження, чи потягли подальші переобладнання приміщення ОСОБА_3, а також ліквідація лотка з водою (до придбання нею цих приміщень у власність) збільшенню обсягу пошкоджень під час залиття 01.07.2016р., судом на розвязання експертизи було постановлено відповідне запитання.

За змістом експертного висновку: зображені в первісній технічній документації 1958 року на плані приміщення ІХ (4) ємності або резервуари з рідиною (водою), не є приймальними лотками для відводу або скидання води. В причинному звязку із заподіяною майновою шкодою у даній справі не перебувають такі переобладнання (т. 2 а.с. 114).

Допитаний в суді першої інстанції у якості спеціаліста експерт ОСОБА_7 пояснив, що ці резервуари для води, зображені на плані, були для протипожежної безпеки, а не для скидання води або скидання системи опалення (матеріали журналу судового засідання - т. 1 а.с. 132 і аудіозапису).

Тим самим підкреслюється неслушність з технічної точки зору доводів апеляційної скарги КП «МВУ ВКГ» щодо сприяння діями позивача збільшенню обсягу заподіяної шкоди.

Колегія суддів не може погодитись із доводами КП «МВУ ВКГ», що належний стан гідроізоляції стін в приміщенні позивача усунув б взагалі течію, оскільки згідно із експертним дослідженням встановлено відсутність гідроізоляції місця вводу труб в приміщення рамки управління, а не приміщенні позивача. В даній частині водоканалом в ході судового розгляду не доведено експертним шляхом, що належна гідроізоляція стін будинку повністю зашкодила б (або виключила) потраплянню води з підземних лотків до будинку.

За змістом відповіді КП «МВУ ВКГ» (т. 1 а.с. 28) підприємством замінено зірвану муфту у колодязі біля будинку позивача на трубі діаметром 63мм. З урахуванням прокладання труби на глибині менше 2 метрів, чого не спростовували сторони, швидкість усунення аварії, що трапилась 01.07.2016р. не могла перевищувати 8 годин.

Однак, як встановлено, 02.07.2016р. о 13.40 год., тобто вже з перевищенням розрахункового часу 8-годинного часу ліквідації аварії на трубопроводі була замінена муфта, а відкачка води трапилась в 19.00год., тобто вже за перебігом понад однієї доби (24год) зі значним перевищенням передбаченого технічними нормами часу п. 12.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» (т. 2 а.с. 113).

Отже, судовим розглядом доведена вина КП «МВУ ВКГ», протиправна бездіяльність щодо належного технічного утримання комунікацій, що знаходяться на балансі відповідача, та щодо усунення аварії у передбачений законодавством строк.

Також експертом визначено дві інші причини (за виключенням вірогідної причини «відсутність гідроізоляції стіни підвалу і фундаменту», яка не підтверджена іншими безумовними доказами): відсутність герметизації труб в стіні підвалу в тепловому пункті; відсутність трапа в тепловому пункті (рамці управління) для скидання води з подальшим її направленням до мережі каналізації.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється сторонами, станом на момент залиття нежитлових приміщень позивача 01.07.2016р. будинок № 77 знаходився на балансі ЖКП «Жилкомплекс» (до створення ОСББ «Еркер 77» і передання будинку на баланс обєднання з грудня 2016 року). До грудня 2016 року договірних відносин між ОСББ і ЖКП з розподілення обовязків з утримання комунікацій будинку, в т.ч. теплового пункту не було.

За змістом положень п. 2.1.1, 2.1.2 Правил № 76 до функцій виконавця послуг належить вчинення планових (загальних, профілактичних) оглядів житлових будинків, що включає комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період.

Забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів обовязкове під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період в силу п. 2.8.2 вищевказаних Правил № 76.

В ході судового розгляду справи відповідачем ЖКП не надано доказів, визначених п. 2.2. Правил № 76 щодо зведення відомостей за наслідками планових/позапланових оглядів про технічний стан стін, виявлення дефектів стіні підвалу в тепловому пункті, відсутність засобів для скидання води в будинку, а також учинених з усунення цих порушень виконавцем послуг.

За змістом цієї норми виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для попередження подальшого розвитку деформацій.

Зважаючи на вищевикладені положення Правил № 76, дві інші причини, внаслідок яких виникла шкоди в приміщенні позивача, відносяться до сфери відповідальності балансоутримувача ЖКП «Жилкомплекс».

Впродовж перебування будинку № 77 по проспекту Миру до грудня 2016 року на балансі ЖКП «Жилкомплекс» балансоутримувачем не передбачались і не вживались дії для убезпечення потрапляння води в аварійних ситуаціях в приміщення, що знаходяться нижче рамки управління.

Експертними висновками спростовуються твердження ЖКП «Жилкомплекс» в запереченнях (т. 1 а.с. 97), що неможливе влаштування приямка (в контексті відповідача: як способу спуску води) в іншому місці, окрім приміщення позивача. А також проведена по справі експертиза спростувала і твердження ЖКП про наявність в тепловому пункті примусової вентиляції (на відміну від наявної природної вентиляції), як необхідному атрибуту для цього допоміжного приміщення. До того ж, експертним висновком спростовується твердження в запереченнях ЖКП щодо наявної герметизації на трубопроводі на вводі до будинку цементна замазка герметизуючим засобом не є.

Саме на фактичній наявності зазорів в стінах технічного підпілля і відсутності гідроізоляції вводів труб в будинок наголошувала позивач у своєму зверненні до суду (т. 1 а.с. 34).

До того ж, такі причини, що супроводжували залиття, як відсутність гідроізоляції стін рамки управління на вводі труб (3шт.), відображені в акті комісійного обстеження КП «МВУ ВКГ» від 27.07.2016р.

З урахуванням експертних відомостей про відсутність гідроізоляції стін на місцях введення до будинку труб, повідомлень позивача про такі несправності, ЖКП (не усунуло цих несправностей ані в день аварії, ані згодом (аж до списання будинку зі свого балансу у грудні 2016 року), що в сенсі п. 2.3.6 Правил № 76 кваліфікується як невиконання робіт щодо надійної гідроізоляції стін підвалу, що перебуває, поряд з іншими причинами, в причинному звязку із залиттям і свідчить про винні дії, протиправну бездіяльність цього відповідача.

Відсутність договору з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між ЖКП та ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 112) не звільняє цього балансоутримувача будинку (станом на момент залиття) від майнової відповідальності у виниклих по справі деліктних відносинах (що виникають із заподіяння шкоди).

Враховуючи сукупність кількох причин залиття приміщень позивача, не можна погодитись із рішенням суду першої інстанції, яким покладено повний обсяг відповідальності на КП «МВУ ВКГ». Доводи апеляційної скарги відповідача в частині наявної вини житлової організації-балансоутримувача є частково обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 1190 ЦК України за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Зважаючи на те, що головною причиною залиття є зрив муфти системи центрального холодного водопостачання в колодязі на ділянці КП «МВУ ВКГ» і цим відповідачем були порушені строки усунення аварії, а супутніми причинами подальшої течії в приміщення позивача стали відсутність герметизації труб в стіні підвалу в тепловому пункті і відсутність там трапа для скидання води, організація чого була у віданні ЖКП «Жилкомплекс», то за доведенням протиправної поведінки цих відповідачів, їх матеріально-правова відповідальність за спричинену шкоду, склад якої доведено, має бути розподілена в частках відповідно до ступеня їхньої вини, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1190 ЦК України: КП «МВУ ВКГ» - 80%, ЖКП «Жилкомплекс» - 20%.

У звязку з неспростуванням цими винними відповідачами факту неналежного виконання послуг, що призвело до спричинення шкоди, ненадання відомостей про наявність підстав для зменшення відповідальності у визначеній апеляційним судом пропорції, підстав для зміни обсягу відповідальності не вбачається.

За змістом вищезгаданих актів ЖКП «Жилкомплекс», КП «МВУ ВКГ», висновком спеціаліста, фототаблицею в нежитловому приміщенні ОСОБА_3 виявлені пошкодження від сильного залиття: намокання і підняття лінолеуму на підлозі, залиття стін, по короблення і деформація дверей, а також каналізаційно-насосна установка «Грандфос», працездатність якої не виявлена. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт в приміщенні і необхідних матеріалів складає 11770грн. (т. 1 а.с. 15, 47, 48).

В кінцевій редакції позовних вимог позивачем заявлено до стягнення розмір вартості ремонтно-будівельних робіт 11770грн. Беручи до уваги принцип диспозитивності, закладений в положеннях ст.ст. 11, 303 ЦПК України, саме такий розмір компенсації майнової шкоди підлягає відшкодуванню позивачеві, на відміну від визначеного експертним висновком розмірі 12148грн., що перевищує заявлений у позові грошовий вираз обсяг шкоди по цій позиції.

Крім того, внаслідок залиття каналізаційної-насосної установки «Грундфос» («GRUNDFOS» типу Sololift+WC3) належної позивачу, вийшли з ладу її запчастини, що встановлено дефектним актом, які необхідно змінити: конденсатор вартістю 904,67грн., електричний двигун вартістю 5285грн., к-т реле тиску вартістю 4136,24грн., а загалом 10325,91грн. (т. 1 а.с. 54-57).

Суд правильно відмовив в задоволенні вимог позивача про відшкодування аналогу пошкодженої установки повною вартістю 13086грн., бо та знята з виробництва, і дефектним актом не встановлено повного знищення існуючої у позивача насосної установки «Грундфос».

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на невідповідність наданих позивачем документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не спростовує доведеного факту пошкодженого при залитті майна позивача, що вбачається з зібраних по справі доказів в їх сукупності.

Загалом обсяг спричиненої шкоди становить - 22095,91грн. (11770+10325,91).

Вказані збитки, як спричинені в комплексі відповідачами КП «МВУ ВКГ» і ЖКП «Жилкомплекс» у визначеній апеляційним судом пропорції відповідальності підлягають стягненню на користь позивача в такому розмірі: з КП «МВУ ВКГ» - 17676,73грн. (22095,91х80%:100), з ЖКП «Жилкомплекс» - 4419,18грн. (22095,91х20%:100).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» заподіяна споживачеві моральна (немайнова) шкода, що є порушенням його законних прав, відшкодовується підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення у порядку, встановленому законом.

Суд врахував спричинені позивачеві душевні страждання, повязані з пошкодженням її майна при залитті (нежитлового приміщення, устаткування, намокання товару) з вини інших осіб, і колегія суддів погоджується, що безумовно, спричинена шкода потягла зміну звичного укладу життя ОСОБА_3, що супроводжувалася необхідністю ремонту приміщення, усунення наслідків, визначених в дослідженні спеціаліста, найскорішого ремонту каналізаційної установки аби упереджувати власними силами подібне залиття на майбутнє, вживати заходів до остаточного осушення приміщення, а також терпіти довготривале незадоволення її майнових вимог, висунутих нею до відповідачів в позасудовому порядку.

Колегія суддів, з урахуванням розяснень у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р., погоджуючись із адекватністю і співмірністю визначеного судом до стягнення грошового розміру спричиненої шкоди в сумі 2000грн., не може схвалити рішення про її стягнення суто з відповідача КП «МВУ ВКГ». Оскільки в ході апеляційного розгляду справи із урахуванням експертного дослідження встановлено заподіяння шкоди з вини двох відповідачів, то саме у вищевизначеній пропорції і має бути покладено на них майновий обовязок відшкодувати заподіяну шкоду: з КП «МВУ ВКГ» - 1600грн. (2000х80%:100), з ЖКП «Жилкомплекс» - 400грн. (2000х20%:100).

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо невмотивованості судового рішення в частині розвязання вимог з відшкодування моральної шкоди не є слушними.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_8 про зобовязання ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління (тепловий пункт) у відповідність з будівельними нормами і правилами, суд першої інстанції, як вбачає колегія суддів, дотримався вимог закону, в достатньому обсязі встановив характер виниклих правовідносин і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача зобовязань окресленого характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» є юридичною особою з моменту його реєстрації 15.06.2016р. (т. 2 а.с. 51). Метою створення обєднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обовязків, належне утримання та використання спільного майна будинку тощо.

ОСББ «Еркер 77» діє відповідно до Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства та Статуту, затвердженого рішенням установчих зборів членів ОСББ від 23.03.2016р. в протоколі № 1 (т. 2 а.с. 23-44).

За актом від 01.12.2016р. багатоквартирний будинок № 77 по вулиці Миру в місті Маріуполі списаний з балансу ЖКП «Жилкомплекс» (т. 2 а.с. 45). З цього часу даний будинок знаходиться на балансі ОСББ «Еркер 77», яке відповідає за своїми зобовязаннями коштами і майном обєднання, набуває права та обовязки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

За п. 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Еркер 77» до виключної компетенції загальних зборів обєднання віднесено питання про використання спільного майна, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників тощо.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом першої інстанції і апеляційним судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 ставилось перед правлінням обєднання «Еркер 77» питання про скликання загальних зборів з вирішення питання порядку денного: про реконструкцію (переобладнання) теплового пункту і приведення його до належного будівельного стану (призведення примусової вентиляції, організації приямку або трапу для збору води з подальшим її скиданням у каналізацію, проведення герметики і утеплення вводів труб, які заходять до рамки управління будинку через стіну будинку). Загальними зборами такого рішення з технічного переобладнання теплового пункту, що мало б супроводжуватись зведенням проектної технічної документації, оплаченої обєднанням, не приймалось досі.

Поряд із цим, відсутні відомості про відмову ОСББ «Еркер 77» влаштувати тепловий пункт у відповідності з державними будівельними нормами згідно висновку дослідження спеціаліста (т. 1 а.с. 59-69). Тобто по справі не встановлено порушення, не визнання або оспорення прав позивача відповідачем ОСББ «Еркер 77» в даній частині вимог.

Відтак, у апеляційного суду немає підстав згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України для покладення на ОСББ обовязку облаштування теплового пункту у відповідності з державними будівельними нормами в обхід повноважного в цьому питанні рішення загальних зборів обєднання. Не можна в даному випадку віддати перевагу вимогам позивача, як власника залитих приміщень, обґрунтованим ч. 2 ст. 386 ЦК України щодо запобігання ушкоджень майна в майбутньому.

Колегія суддів, крім того, погоджується із твердженням в рішенні суду першої інстанції про відсутність проектно-технічної документації на переобладнання теплового пункту, як однієї з завад для ухвалення позитивного рішення в цій частині вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо відповідальності ОСББ «Еркер 77» за неналежний технічний стан теплового пункту, що сприяв залиттю, не ґрунтуються на вимогах закону і наведені без врахування статутних норм щодо виключної компетенції загальних зборів членів обєднання.

В наведеній частині рішення підлягає залишенню без змін.

В порядку відшкодування позивачеві майнових витрат згідно із ст. 1166 ЦК України, понесених нею по справі у звязку з проведенням експертного дослідження у сумі 3000грн., необхідного для предявлення позову (т. 1 а.с. 53а), а також згідно із п. 4 ч. 3 ст. 79, ст.ст. 86, 88 ЦПК України в порядку компенсації понесених судових витрат з виклику спеціаліста ОСОБА_7 в судове засідання 200грн. (т. 1 а.с. 117) і витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи 2000грн. (т. 2 а.с. 130), підлягає стягненню з відповідачів загалом в розмірі 5200грн., з них в частковому розмірі - в пропорційному обсязі щодо вини кожного з них у заподіянні шкоди ОСОБА_3: з КП «МВУ ВКГ» - 4160грн. (5200х80%:100), з ЖКП «Жилкомплекс» - 1040грн. (5200х20%:100).

На користь позивача також в порядку ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню сплачений судовий збір при поданні позову майнового і немайнового характеру в загальному розмірі 1102,40грн. (т. 1 а.с. 2, 83), в частковому порядку, пропорційному до вище визначеному обсягу відповідальності відповідачів: з КП «МВУ ВКГ» - 881,92грн. (1102,40х80%:100), з ЖКП «Жилкомплекс» - 220,48грн. (1102,40х20%:100).

Посилання КП «МВУ ВКГ» на таке процесуальне порушення, як не проведення попереднього засідання по справі, не вплинуло на реалізацію відповідачем своїх процесуальних прав, оскільки суд не вчинив дій з перешкод в долученні відповідачем доказів, витребуванні доказів, що мають відношення до справи, тощо.

Підсумовуючи викладене, рішення суду в порядку ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відшкодування майнової і моральної шкоди згідно вищенаведеного мотивування, із залишенням без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України рішення в частині відмови в зобовязанні ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління (тепловий пункт) у відповідність з будівельними нормами.

Керуючись ст.ст. 11, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2017 року в частині відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої залиттям нерухомого майна, скасувати і ухвалити в даній частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до «Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» і Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, спричиненої залиттям нежитлових приміщень, 22095 (двадцять дві тисячі девяносто пять) гривень 91 копійку, з яких:

- з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 17676 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 73 копійки;

- з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 4419 (чотири тисячі чотириста девятнадцять) гривень 18 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої залиттям нежитлових приміщень, 2000 (дві тисячі) гривень, з яких:

- з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 1600 (одна тисяча шістсот) гривень;

- з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 400 (чотириста) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_3 в порядку компенсації понесених витрат з оплати судового збору 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок, з яких:

- з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривню 92 копійки;

- з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 220 (двісті двадцять) гривень 48 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_3 в порядку компенсації понесених витрат на проведення експертного дослідження в сумі 3000грн., виклик експерта в судове засідання 200грн., проведення судової будівельно-технічної експертизи 2000грн., а всього - 5200 (пять тисяч двісті) гривень, з яких:

- з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) гривень;

- з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 1040 (одна тисяча сорок) гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий С.А. Попова

Судді: С.А.Зайцева

ОСОБА_2