Постанова № 69120070, 15.08.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15102/16-а

Провадження № 2-а/761/14/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Салаті В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу № 761/15102/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду війни другої групи, -

в с т а н о в и в :

У квітня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - виплату одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи.

Позивач зазначив, що він перебував на обліку в Деснянському районному в м. Києві військовому комісаріаті як учасник бойових дій в Афганістані з 16.05.1988 по 06.02.1989 роках, що підтверджується довідкою, виданою Деснянським районним в м. Києві військовим комісаріатом № 3660 від 01.09.2015 року.

02.07.2008 року Позивачу первинно було встановлено третю групу інвалідності з 01.07. 2008 року, з подальшим повторним оглядом. Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 58/В від 29.03.2011 року, надано висновок, що описаний рубець є наслідком загоєння рани, що могла утворитися внаслідок осколкового поранення, яке могло бути спричинене під час участі в бойових діях ДР Афганістан в 1988 році. У витязі із протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 604 від 05.04.2011 року, зазначається, що вищезазначене поранення, контузія і їх наслідки дійсно пов'язані з виконанням ОСОБА_1 обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Інвалідність було також підтверджено з 21.06.2011 року, що підтверджується виписками із акта огляду МСЕК.

З 03.06.2014 року. ОСОБА_1, було довічно встановлено другу групу інвалідності.

З метою реалізації соціального та правового захисту військовослужбовців, передбаченого Конституцією України. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач звернувся із заявою та доданими документами до Військового комісаріату КМВК про направлення їх до Департаменту фінансів МОУ на комісію для розгляду питання, щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи. Натомість КМВК в своєму листі № ВСЗ/197 від 04.02.2016 року, зазначив, що стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього не поширюється, а також Департаментом фінансів МОУ, № 248/3/6/743 від 19.02.2016 року, було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим документи повернено без реалізації. Відповідь була мотивована тим, що інвалідність заявнику встановлено у 2011 року, тобто до набрання чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого прийнято постанову КМУ від 25.12.2013 року № 975. Отже, він не має права па призначення одноразової грошової допомоги відповідно до норм вищезгаданого Закону та постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд: 1) Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату га Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової доігомоги; 2) Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року визнано неналежним відповідачем Департамент фінансів Міністерства оборони України. Замінено неналежного відповідача Департамент фінансів Міністерства оборони України на належного відповідача Міністерство оборони України.

В судовому засіданні представник позивача у зв'язку заміною відповідача, усно уточнила позовні вимоги та просила суду; - визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату га Міністерства оборони України; - зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

В судовому засіданні представники відповідача Київського міського військового комісаріату та Міністерство оборони України підтримали свої письмові заперечення просили суд відмовити у позовних вимогах позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан.

02.07.2008 позивачеві при первинному огляді, було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, що засвідчується випискою із акта огляду МСЕК від 02.07.2008 року серії №КА-1 №000021.

03.06.2014 року позивачу ОСОБА_1, було довічно встановлено другу групу інвалідності.

28 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з вимогою направити його документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Відповідач Київський міський військовий комісаріат, враховуючи те, що позивачу ОСОБА_1 було встановлено інвалідність в 2008 році, тобто до набрання чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, на той час діяла постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року року № 499, та на виконання п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 надіслав головному розпоряднику коштів, яким є Департамент фінансів Міністерства оборони України, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та документи, щодо передбачені п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб". Після опрацювання документів Департаментом фінансів Міністерства оборони України вони були повернуті без реалізації.

Суд важає такі дії відповідачів правомірними з огляду на наступне з 10 травня 2006 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 04 квітня 2006 року № 3597-ІУ, яким Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено у новій редакції та визначено нові умови державного страхування і виплати в разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання чи інвалідності військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та призваних на збори військовозобов'язаних.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 41 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року №3597-ІУ) у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності. Військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання чи інвалідності за умов, передбачених частиною третьою цієї статті, виплачується одноразова грошова допомога в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України від 03 листопада 2006 року № 328-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" ч. 2 ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в такій редакції: "у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України". Зазначена норма набрала чинності з 01 січня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі у (смерті), поранення (контузії, травм або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних чи резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб., що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюються згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Підпункт 4 пункту 2 постанови № 499 передбачено, що військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Оскільки редакція ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набрала чинності лише 01 січня 2007 року і немає зворотної дії, тому її положення не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачами до цієї дати. Висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги від 04.02.2016 № ВСЗ/197, є негативним оскільки дія постанови КМУ № 975 та нової редакції статті 16 Закону України на позивача не поширюється.

З огляду на зазначені законодавчі норми, зважаючи на те, що позивач звільнений зі строкової військової служби у 1989 році, суд вважає він не має законних підстав для отримання одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене та на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 41 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року №3597-ІУ), ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набрала чинності лише 01 січня 2007 року, ч. 1 ст. 58 Конституції України та керуючись ст.ст. 2, 9, 11,71, 86, 99, 160, 161, 162,163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У адміністративному позові ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: О.Ф. Малинников.