Рішення № 69118903, 12.09.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13775/17

Провадження № 2/752/4577/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

12.09.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Конельської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на в"їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на в"їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї неповнолітніх дітей.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що сторони у справі перебували в шлюбі з 16 вересня 2000 року. Рішенням Гагаринського районного суду м. Севастополя від 20.10.2011 р. шлюб розірвано. Від шлюбу вони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зазначає, що з 2011 року син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 проживали разом з ним, а син ОСОБА_5 з відповідачем. Після анексії Криму, з квітня 2014 р. позивач переїхав на постійне проживання з тимчасово окупованої території АР Крим до м Києва, де продовжив адвокатську діяльність.За взаємною згодою діти стали проживати разом з матір"ю в м. Сімферополь, де вони навчались.

У серпні 2016 року позивач перевіз з тимчасово окупованої території АР Крим свого сина ОСОБА_3 на постійне проживання в м. Київ. Вивезення дитини з тимчасово окупованої території на постійне проживання було здійснено за згодою його матері ОСОБА_2, яка для перетину адміністративного кордону з боку окупаційної влади надала письмовий дозвіл.

Син ОСОБА_3 отримав статус тимчасово переміщеної особи, на дитину надавалась соціальна допомога. Дитина постійно проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1, навчається в Гімназії № 59 ім. Бойченка м. Київ. Син отримав ідентифікаційний код НОМЕР_1, ідентифікаційну карту, біометричний паспорт для виїзду за кордон (копії додаються).

З метою нормального психологічного розвитку дитина повинна безпосередньо спілкуватись із своїм братом та сестрою, а також і з матір'ю. Однак, це на даний час ускладнено, оскільки відповідач не виїжджає з тимчасово окупованої території для оформлення нотаріальної згоди на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї. Відповідач це пояснює своїм станом здоров'я та необхідністю значних матеріальних витрат. Легітимні органи нотаріату України на території АР Крим не діють. Таким чином, позивач не може організувати спілкування всіх дітей між собою та їх сумісний відпочинок та оздоровлення на території АР Крим в період осінніх, зимових та весняних канікул і не може це зробити в період літніх канікул.

Зазначені обставини вимушують позивача звернутись до суду з метою отримання дозволу на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї всіх дітей на весь період до досягнення дітьми 16-річного віку, оскільки відповідач не має наміру виїжджати з тимчасово окупованої території АР Крим. При цьому інших спірних питань з приводу спілкування з дітьми, місця їх проживання, утримання та інших між сторонами не має.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена судом.

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, свідка та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ст. 3 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою ВР України від 27.02.91 р. N 798-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 3 статі 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57 "Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України" виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57, виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.

Пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України встановлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, здійснюється за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що у разі відсутності згоди одного з батьків питання про виїзд неповнолітнього за кордон вирішується судом за позовом іншого з батьків зі з'ясуванням питання про країну виїзду, строку та мети виїзду.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Особа, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до ч.3 ст.313 ЦК має право на вільний самостійний виїзд за межі України, а до досягнення шістнадцяти років має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Частина 2 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачає, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 16 вересня 2000 року.

Від шлюбу сторони у справі мають трьох неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Рішенням Гагаринського районного суду м. Севастополя від 20.10.2011 р. шлюб між сторонами у справі розірвано.

Як встановлено судом, після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, узгодити питання в"їзду на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим та виїзд з неї всіх дітей на весь період до досягнення дітьми 16-ти річного віку вони не можуть.

Позивач, звертаючись у суд з даним позовом, зазначає, що з метою нормального психологічного розвитку дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинна безпосередньо спілкуватись із своїм братом та сестрою, а також і з матір'ю. Однак, це на даний час ускладнено, оскільки відповідач не виїжджає з тимчасово окупованої території для оформлення нотаріальної згоди на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї. Таким чином, позивач має бажання, проте не може організувати спілкування всіх дітей між собою та їх сумісний відпочинок та оздоровлення на території АР Крим в період осінніх, зимових та весняних канікул і не може це зробити в період літніх канікул.

А мати дітей, яка не заперечуючи проти в"їзду та виїзду дітей на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, не вчиняє передбачених законом та п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України відповідних дій, а саме не надає нотаріально посвідченої згоди на виїзд за межі України, чим фактично створює перешкоди.

Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що батько неповнолітніх дітей діє не в їх інтересах або на шкоду їм, суду, у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку, не надано.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає чітке визначення періоду перебування дітей на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим, що відповідає вимогам закону.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обгрунтовані.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 212, 213, 223 - 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце народження: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, ІПН НОМЕР_1), дозвіл на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї, у супроводі батька ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження: Чернігів, ІПН НОМЕР_2), з правом оформлення батьком відповідних документів, необхідних для в'їзду та виїзду, без згоди та супроводу матері ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце народження: м. Єйськ, Краснодарського краю, ІПН НОМЕР_3) на період:

-з 15.10.2017 року по 15.11.2017 року;

-з 15.12.2017 року по 01.02.2018 року;

-з 15.03.2018 року по 15.04.2018 року;

-з 25.05.2018 року по 01.09.2018 року;

-з 15.10.2018 року по 15.11.2018 року;

-з 15.12.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_9.

Надати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце народження: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, ІПН НОМЕР_4), дозвіл на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї, у супроводі батька ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження: Чернігів, ІПН НОМЕР_2), з правом оформлення батьком відповідних документів, необхідних для в'їзду та виїзду, без згоди та супроводу матері ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце народження: м. Єйськ, Краснодарського краю, ІПН НОМЕР_3) на період:

-з 15.10.2017 року по 15.11.2017 року;

-з 15.12.2017 року по 01.02.2018 року;

-з 15.03.2018 року по 15.04.2018 року;

-з 25.05.2018 року по 01.09.2018 року;

-з 15.10.2018 року по 15.11.2018 року;

-з 15.12.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_9.

Надати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце народження: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, ІПН НОМЕР_5), дозвіл на в'їзд на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим, та виїзд з неї, у супроводі батька ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження: Чернігів, ІПН НОМЕР_2), з правом оформлення батьком відповідних документів необхідних для в'їзду та виїзду, без згоди та супроводу матері ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце народження: м. Єйськ, Краснодарського краю, ІПН НОМЕР_3) на період:

-з 15.10.2017 року по 15.11.2017 року;

-з 15.12.2017 року по 01.02.2018 року;

-з 15.03.2018 року по 15.04.2018 року;

-з 25.05.2018 року по 01.09.2018 року;

-з 15.10.2018 року по 15.11.2018 року;

-з 15.12.2018 року по 28.01.2019 року;

-з 15.03.2019 року по 15.04.2019 року;

-з 25.05.2019 року по 01.09.2019 року;

-з 15.10.2019 року по 15.11.2019 року;

-з 15.12.2019 року по 01.02.2020 року;

-з 15.03.2020 року по 15.04.2020 року;

-з 25.05.2020 року по 01.09.2020 року;

-з 15.10.2020 року по 15.11.2020 року;

-з 15.12.2020 року по 01.02.2021 року;

-з 15.03.2021 року по 15.04.2021 року;

-з 25.05.2021 року по 01.09.2021 року;

-з 15.03.2021 року по 15.04.2021 року;

-з 25.05.2021 року по 01.09.2021 року;

-з 15.10.2021 року по 15.11.2021 року;

-з 15.12.2021 року по 01.02.2022 року;

-з 15.03.2022 року по 15.04.2022 року;

-з 25.05.2022 року по 01.09.2022 року;

-з 15.10.2022 року по 15.11.2022 року;

-з 15.12.2022 року по 01.02.2023 року;

-з 15.03.2023 року по 15.04.2023 року;

-з 25.05.2023 року по 01.09.2023 року;

-з 15.10.2023 року по 15.11.2023 року;

-з 15.12.2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_10.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Єйськ Краснодарського краю, іден. номер НОМЕР_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: