Вирок № 69118037, 21.06.2017, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/229/17

Провадження № 1-кп/698/75/17

УХВАЛА

21 червня 2017 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Кухаренка О.В.,

при секретарі: Гончар Т.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Науменка Р.П.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014250180000008 від 22.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2017 року до Катеринопільського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, як такий, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2, заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. При цьому посилаючись на те що після відкриття матеріалів кримінального провадження прокурором було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання захисника про надання часу для підготовки зауважень та клопотань щодо предявленого ОСОБА_1 обвинувачення, невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України у якому відсутнє формулювання обвинувачення, який не містить чіткого визначення місця вчинення інкримінованого правопорушення та точних днів і часу такого вчинення, кількості зрубаних дерев, способу яким були зрізані дерева, невизначеність точного місця вчинення інкримінованого правопорушення, що унеможливлює в свою чергу визначити приналежність зрубаних дерев саме до лісового фонду, відсутність обґрунтування у чому ж полягає істотна шкода просили обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні повернути прокурору.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає вимогам ст.291 Кримінально-процесуального Кодексу України по наступним підставам.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, як випливає зі змісту Кримінального процесуального Кодексу, формулюючи обвинувачення слід враховувати вимоги ст.91 вказаного Закону, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити наявність в діях обвинуваченого складу злочину.

Проте, таких вимог Кримінального процесуального Кодексу України в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1, на переконання суду, органом досудового слідства в повній мірі не виконано, оскільки фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є не конкретними, не містять чіткого сформульованого обвинувачення чим порушено один з основних конституційних принципів права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд, тобто позбавлено права обвинуваченого знати, в яких конкретно діях його обвинувачують та за якими фактичними обставинами, подальшій можливості викладення своїх показань, заперечень, в тому числі щодо прийнятих процесуальних рішень, а також позбавляє суд можливості належним чином встановити істину в кримінальному провадженні, розяснити обвинуваченому суть обвинувачення.

З огляду на особливості диспозиції ст.246 КК України, яка є бланкетною і передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку лісу, зі змісту обвинувального акту слідує, що при його складанні органом досудового розслідування належним чином не було враховано положення всіх нормативно-правових актів України, якими встановлено порядок використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, зокрема: Лісового Кодексу України (від 21.01.1994 року, з наступними змінами), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 25.06.1991 року, з наступними змінами), Постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, якою затверджено «Порядок спеціального використання лісових ресурсів. Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів». Відтак, в обвинувальному акті конкретно не зазначено і є незрозумілим до якої категорії лісу - «що перебуває у державній власності чи захисних лісових насаджень, що знаходяться на лівому березі річки Гнилий Тікич в адміністративних межах Єркіської селищної ради за межами населеного пункту, мають відношення зрубані дерева, статус, форма власності, цільове призначення цього лісу чи захисних лісових насаджень, їх точне місце розташування. Не наведено та не конкретизовані, які нормативні акти встановленого порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісу порушив ОСОБА_1 внаслідок вчинення протиправних дій та за допомогою якого знаряддя була здійснена порубка дерев, при цьому посилання в обвинуваченні що така порубка була здійснена за допомогою фізичних осіб, а не знарядь є абсурдною за своїм змістом. Не конкретизоване місце вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.343 КК України, оскільки вказівка про його вчинення на земельній ділянці площею близько 4,4 га., яка розташована на лівому березі річки Гнилий Тікич в адміністративних межах Єрківської селищної ради за межами населеного пункту, є не конкретним.

Крім того, в обвинувальному акті належним чином не розкрито, а відтак не зрозуміло в чому саме полягає і з чого складається шкода державі загальним розміром 1618 887,33 грн., як то вартість зрізаних дерев, чи вартість робіт по відновленню природного середовища, не зазначено окремо вартість зрізаних дерев.

Більше того, правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 протиправного діяння не відповідає змісту кримінального закону. Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 246 КК України, як незаконна порубка захисних насаджень, що заподіяло істотну шкоду, при цьому в обвинувальному аті зазначено, що той здійснив порубку саме берегозахисних та водозахисних насаджень в той час як згідно ст. 246 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та обєктах природного заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Вказані недоліки обвинувального акту, на переконання суду, порушують право обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення та унеможливлюють забезпечення обєктивного, повного і всебічного судового розгляду та ухвалення судом законного рішення, у звязку з чим згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, для усунення викладених за змістом ухвали недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України,- повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Кухаренко