Рішення № 69118008, 19.09.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5430/16-ц

Номер провадження 2/570/461/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників сторін - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог (в редакції заяви від 25 листопада 2016 року) зазначає, що сторони є батьками неповнолітньої дитини, яка перебуває на утриманні позивачки. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини. Також відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Так, в даному випадку відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки займається підприємницькою діяльністю і отримує доходи щомісячно в сумі 20000 - 30 000 гривень. Також позивачка несе додаткові витрати на дитину, що повязані з лікуванням дитини. За наведеного позивачка звернулася до суду з позовом; та просить суд задоволити позов про стягнення аліментів з відповідача на її користь: на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; на користь ОСОБА_5 одноразово додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_7 у розмірі 376,02 грн.; на користь ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років; витрати по справі покласти на відповідача.

Надалі подала до суду додаткові пояснення (в редакції від 14 лютого 2017 року). Зазначає, що 04 лютого 2017 року отримала заперечення відповідача на позовну заяву про стягнення аліментів. У зв'язку з цим виникла необхідність подання додаткових пояснень та доказів. Так, відповідач стверджує, що надає матеріальну допомогу сину. Однак, матеріально відповідач почав допомагати після подання позивачкою позовної заяви про стягнення аліментів. При цьому його допомога не забезпечує навіть малої частини потреб сина. Напередодні звернення з позовною заявою про стягнення аліментів позивачка намагалася домовитись з відповідачем про суму, яку він міг би давати на утримання сина, пропонувала укласти договір про сплату аліментів та посвідчити його у нотаріуса. Він повідомив, що 2500-3000 грн. в місяць - це є нормальна сума. Проте неодноразово наголошував, що буде сплачувати кошти на утримання сина тільки тоді і в тому розмірі, в якому вирішить суд. Позивачка просила придбати для дитини деякий одяг, надсилала йому адреси посилань інтернет-магазину із зазначенням розмірів, проте ОСОБА_6 вказане проігнорував. Тому змушена була самостійно купувати сину одяг. Окрім того, матеріальне утримання ОСОБА_6, про яке йде мова у запереченні на позов, часто є непідходящим для дитини. Потреби маленького організму ОСОБА_7 є нестабільними, його раціон харчування і смакові вподобання часто змінюється. Тому вважає за неможливе надання відповідачем утримання сину в натурі, адже він абсолютно не розуміється та не цікавиться потребами та уподобаннями свого сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи (п. 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). Як було зазначено у позовній заяві, ОСОБА_6 - приватний підприємець, займається виготовленням та продажем дитячих меблів з дерева, його місячний дохід, як відомо позивачці, справді є мінливим, але через постійну народжуваність та величезний попит на товари, які виготовляє та продає відповідач, становить не менше 20-30 тисяч гривень в місяць чистого доходу (прибутку). Вказане підтверджується наступними доказами. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт МЮ197943, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 13 лютого 2009 року) належить на праві приватної власності наступний об'єкт нерухомого майна: будівля гаража автомашин загальною площею 267,7 кв.м за адресою: с. Нова Українка, вулиця Приходька, будинок 1/1 В-б, Рівненського району Рівненської області. Вказаний об'єкт нерухомого майна належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 31081041, виданий 16.12.2014 року Реєстраційною службою Рівненського районного управління юстиції, реєстратор ОСОБА_8 ОСОБА_9 у вказаному приміщенні ОСОБА_6 здійснює свою підприємницьку діяльність за наступними видами діяльності (згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів (основний); КВЕД 31.03 Виробництво матраців; КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів; КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. Зокрема, ОСОБА_6 займається виробництвом дитячих меблів та меблів для спальні за назвою RoyalRoom, про що свідчать створені ним для торгівлі група в відомій соціальній мережі Вконтакті. Один із інтернет-магазинів містить інформацію про кількість меблів, що виготовляється ОСОБА_6, а саме: 1) 20 видів дитячих ліжечок вартістю від 3200 грн. до 7200 грн.; 2) два види дитячих матраців вартістю 1100-1200 грн.; 3) кілька видів дитячої постільної білизни вартістю 2500 грн.; 4) 12 видів пеленальних комодів вартістю від 3000 грн. до 6000 грн.; 5) 3 види дитячих шаф вартістю від 5000 грн. до 6200 грн. Як відомо позивачці, у ОСОБА_6 чимало оптових покупців продукції. Такий висновок також можна зробити, ознайомившись з просторами Інтернет, який рясніє від оголошень з продажу дитячих меблів RoyalRoom. Зокрема, вказана продукція доступна для придбання за наступними посиланнями (наводиться невичерпний перелік). Є ще чимало інтернет-ресурсів, які здійснюють оптову закупівлю продукції RoyalRoom, яку виготовляє та розповсюджує відповідач. Окрім того, ОСОБА_6 здійснює торгівлю меблями власного виробництва за допомогою мережі "ОLХ" (фото оголошень додаються). Вищенаведене дає можливість уявити, якою є величина оборотів виробництва, яке належить відповідачу, та який прибуток таке виробництво приносить. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12.02.2017 року) ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт МЮ197943, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 13 лютого 2009 року) належить на праві приватної власності наступний об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5624687000:05:015:0350, площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області. Вказаний об'єкт нерухомості також може приносити ОСОБА_6 додатковий дохід. Окрім того, є необхідним аргументувати позовні вимоги щодо розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, 3000 гривень - це необхідний мінімум, який складається з наступного (вартість продуктів та орієнтовна їх кількість підтверджується доданими товарними чеками): 2 упаковки дитячого молока на 3 дні (близько 23 грн. за уп.); щодня йогурт або сирочки (близько 10 грн. за од.); щодня пюре з фруктів, які мають послаблюючу дію, на підставі рекомендації лікаря (близько 12 грн. за од.); 2 упаковки підгузків на місяць (420 грн. за уп.); поглинаючі пелюшки (1 шт. вартістю близько 10 грн.). Окрім того, протягом 2013-2015 р.р. ОСОБА_6 проходив навчання на кафедрі військової підготовки Університету Державної фіскальної служби України та у 2015 році здобув звання молодшого лейтенанта запасу. Згідно правил вступу здобувачі вищої освіти, які виявили бажання проходити військову підготовку, подають до стройової частини кафедри, зокрема, довідку військової лікарської комісії (ВЛК), яку проходять після отримання направлення з кафедри військової підготовки у військових комісаріатах за місцем реєстрації. При проведенні конкурсного відбору відбіркова комісія враховує придатність громадян до військової служби (за результатом медичного огляду військово-лікарської комісії (висновок ВЛК). Вказане свідчить, що ОСОБА_6 мав та має чудовий стан здоров'я, адже, маючи насправді такі порушення, про які він подав відомості, його б не зарахували до вступу на кафедру військової підготовки Університету Державної фіскальної служби України. На підставі наведеного, керуючись ст. 27 ЦПК України, просить: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки одноразово додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі у розмірі 387,33 гривні; стягнути з стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років; витрати по справі покласти на відповідача.

В подальшому позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог (редакція від 14 лютого 2017 року). Просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки одноразово додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 387,33 гривні; стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років; витрати по справі покласти на відповідача.

Надалі позивачка подала додаткові пояснення (редакція від 31 травня 2017 року). Зазначає, що після останнього судового засідання у даній цивільній справі (14.02.2017 року) відбулась низка подій, у зв'язку з якими в позивачки виникла необхідність подання додаткових пояснень та доказів. Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області № 551 від 12.12.2016 року (а.с. 26) ОСОБА_6 визначено графік побачень з сином. На кожне побачення відповідач приїжджає на власному авто марки Шкода СуперБ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, середня вартість якого становить 9 000-10 000 доларів США. Звертає увагу на те, що відстань між с. Котів Рівненського району Рівненської області, де проживає відповідач, та с. Корнин Рівненського району Рівненської області становить 26 км, а також те, що майже кожне побачення він возив сина в м. Рівне. Вказане свідчить про те, що в ОСОБА_6 достатньо коштів на утримання такого недешевого авто, адже маючи, так як він свідчить, невеликий дохід, відповідач не міг би собі дозволити регулярні витраті поїздки, а також дороге сервісне обслуговування, а користувався б громадським транспортом. При цьому кошти, витрачені на пальне зараховує до коштів, які він витрачає на утримання свого сина. 28.02.2017 року лікарем-невропатологом сину було призначено ортопедичне взуття. 04.03.2017 року відповідач придбав ортопедичні сандалі вартістю 1280 грн., але при цьому нарікав на те, що лікар поганий і нічого не розуміє. 05.03.2017 року позивачка зателефонувала до відповідача з проханням поїхати разом придбати для сина весняний одяг, адже в попередній день він відмовився, а в таку теплу погоду дитина не могла гуляти у зимовому одязі. Однак, необхідність витрачатись на дитину відповідача вивела з себе, він в черговий раз погрожував позивачці та її сім'ї розправою. В той день йому довелось витратити на одяг та взуття сина близько 2500 гривень. Під час побачень з сином відповідач неодноразово дозволяв собі вживання кави, що свідчить про те, що його начебто проблеми з серцем і підвищеним тиском, про які він подав відомості, насправді його не турбують. Крім того, коли сторони разом з ним проживали, він регулярно вживав каву, а також періодично дозволяв собі вживання енергетичних напоїв. Неодноразово під час побачень з сином ОСОБА_6 влаштовував обіди в кафе. При цьому замовляв не найдешевшу їжу (суші, піца), що також свідчить про те, що в нього не малий дохід. 13.05.2017 року ОСОБА_6 приїхав до сина у новопридбаній шкіряній куртці, признавшись, що придбав її у магазині "Світ шкіри та хутра". За даними інтернет-магазину, її повна вартість складає 8549 грн. (фото додаються). Вважає за необхідне також зазначити, що за час з минулого судового засідання (14.02.2017 року) позивачкою були понесені наступні витрати на утримання ОСОБА_7 (сума без витрат на м'ясо, рибу, які купуються на ринку): лютий 417,07 грн., березень 2137,37 грн., квітень 2543,08 грн., травень 2883,20 грн. Так як позивачці доводилось розраховуватись за кошти, які відповідач давав безпосередньо біля розрахункової каси, у неї збереглись кілька чеків, копії яких додаються. Окрім того, у зв'язку з тривалими нервовими переживаннями, які постійно завдає відповідач, у позивачки виникло захворювання - гострий гастрит (в стадії загострення, медичні документи додаються), що потребує додаткової дієти. На підставі наведеного, керуючись ст. 27 ЦПК України, просить суд: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки кошти на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років; стягнути з відповідача на користь позивачки одноразово 1/2 понесених додаткових витрат на утримання дитини, а саме у розмірі 835,46 гривень; витрати по справі покласти на відповідача.

Надалі позивачка подала заяву в порядку статті 31 ЦПК України (редакція від 14 серпня 2017 року). Зазначає, що 15 листопада 2014 року між позивачкою ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10) ОСОБА_11 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції 15.11.2014 року було складено відповідний актовий запис № 96 та видано свідоцтво І-ГЮ № 099907. 05 травня 2015 року у їх народився син, ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ГЮ № 236058. Під час спільного проживання чоловік додому грошей майже не приносив, сімї не вистачало навіть на харчування, засоби індивідуальної гігієни та одяг. ОСОБА_6 забирав гроші, які дарували родичі позивачки для сина, та допомогу при народженні дитини, вказавши причину, що в нього закінчилися кошти на проїзд. Останні місяці він вдома не залишав навіть і 20 гривень про всяк випадок. У запереченнях до позову відповідач стверджує, що надає матеріальну допомогу сину. Однак, матеріально відповідач почав допомагати після подання позовної заяви про стягнення аліментів. При цьому його допомога не забезпечує навіть малої частини потреб сина. Відповідач неодноразово говорив, що буде сплачувати кошти на утримання сина тільки тоді і в тому розмірі, якому вирішить суд. Вона просила придбати для ОСОБА_7 деякий одяг, адже з усього домашнього одягу ОСОБА_7 виріс, надсилала йому адреси посилань інтернет-магазину із зазначенням розмірів, проте ОСОБА_6 вказане проігнорував. Тому позивачка змушена була самостійно купувати одяг дитині. Позивачка вважає за неможливе надання відповідачем утримання в натурі, адже він абсолютно не розуміється та не цікавиться потребами та уподобаннями свого сина. На Новорічні та Різдвяні свята відповідач навіть не виявив бажання потішити свого сина подарунком. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно зі ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до п. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить: з 01 січня 2017 по 30 квітня - 1355 грн., з 01 травня по 30 листопада 1426 грн., з 01 грудня - 1492 грн. Отже, в даному випадку розмір аліментів не може становити менше ніж 713,00 гривень на місяць. Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Окрім того, відповідно до п) 4 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України доповнено п. 3-1, згідно якого при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Крім того, 14.07.2017 року позивачкою було подано запит до Головного сервісного центру МВС України про надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС про транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_6, у відповідь на який мені надіслано лист № 31/Ж-900 від 24.07.2017 р. та витяг з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, згідно якого за ОСОБА_6 обліковується автомобіль Skoda SuperB, 2006 р. випуску. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12.02.2017 року) ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 13 лютого 2009 року) належить на праві приватної власності наступний об'єкт нерухомого майна: будівля гаража автомашин, загальною площею 267,7 кв.м, за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, вулиця Приходька, будинок 1/1В-б. Вказаний об'єкт нерухомого майна належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 31081041, виданий 16.12.2014 року Реєстраційною службою Рівненського районного управління юстиції, реєстратор ОСОБА_8 ОСОБА_9 у вказаному приміщенні ОСОБА_6 здійснює свою підприємницьку діяльність за наступними видами діяльності (згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів (основний); КВЕД 31.03 Виробництво матраців; КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів; КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12.02.2017 року) ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт МЮ197943, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 13 лютого 2009 року) належить на праві приватної власності наступний об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5624687000:05:015:0350, площею 0,1 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області. Вказаний об'єкт нерухомості також може приносити ОСОБА_6 прибуток. Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області № 551 від 12.12.2016 року (а.с. 26) ОСОБА_6 визначено графік побачень з сином. На кожне побачення Відповідач приїжджає на вищевказаному авто марки Skoda SuperB 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, а це враховуючи те, що відстань між с. Котів Рівненського району Рівненської області, де проживає відповідач та с. Корнин Рівненського району Рівненської області становить 26 км, а також те, що майже кожне побачення він возив сина в м. Рівне. Вказане свідчить про те, що в ОСОБА_6 достатньо коштів на утримання такого недешевого авто, адже маючи, так як він свідчить, невеликий дохід, відповідач не міг би собі дозволити регулярні витратні поїздки, а користувався б громадським транспортом. При цьому кошти, витрачені на пальне зараховує до коштів, які він витрачає на утримання свого сина. ОСОБА_6 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) - фізична особа-підприємець, займається виготовленням та продажем дитячих меблів з дерева. Але його місячний дохід є не настільки мінливим, щоб він не міг утримувати належним чином сина. Адже через постійну народжуваність та величезний попит на товари, які виготовляє та продає Відповідач, його щомісячний дохід становить не менше 20-30 тисяч гривень. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Зокрема, ОСОБА_6 займається виробництвом дитячих меблів та меблів для спальні за назвою RoyalRoom, про що свідчать створені ним для торгівлі група в відомій соціальній мережі Вконтакті. Також є інформація про кількість меблів, що виготовляється ОСОБА_6, а саме: 20 видів дитячих ліжечок вартістю від 3200 грн. до 7200 грн.; 2 види дитячих матраців вартістю 1100-1200 грн.; кілька видів дитячої постільної білизни вартістю 2500 грн.; 12 видів пеленальних комодів вартістю від 3000 грн. до 6000 грн.; 3 види дитячих шаф вартістю від 5000 грн. до 6200 грн. Як відомо позивачці, у ОСОБА_6 чимало оптових покупців продукції. Такий висновок також можна зробити, ознайомившись з просторами Інтернет, який рясніє від оголошень з продажу дитячих меблів RoyalRoom. Зокрема, вказана продукція доступна для придбання за наступними посиланнями (наводиться невичерпний перелік). А ще чимало інернет-ресурсів, які здійснюють оптову закупівлю продукції RoyalRoom, яку виготовляє та розповсюджує відповідач. Окрім того, ОСОБА_6 здійснює торгівлю меблями власного виробництва за допомогою мережі "ОLХ" (фото оголошень додаються). Вищенаведене дає можливість уявити, якою є величина оборотів виробництва та реалізації продукції господарської діяльності, яку здійснює відповідачу, та який прибуток таке виробництво та реалізація приносять. Окрім того, є необхідним аргументувати позовні вимоги щодо розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, 3000 гривень - це необхідний мінімум, який складається з наступного (вартість продуктів та орієнтовна їх кількість підтверджується доданими товарними чеками): 2 упаковки дитячого молока на 3 дні (близько 23 грн. за уп.); щодня йогурт або сирочки (близько 10 грн. за од.); щодня пюре з фруктів, які мають послаблюючу дію, на підставі рекомендації лікаря (близько 12 грн. за од.); 2 упаковки підгузків на місяць (420 грн. за уп.); поглинаючі пелюшки (1 шт. вартістю близько 10 грн.). Орієнтовна вартість вищевказаного становить 2000 грн. щомісячно. Ця сума не включає в себе інші необхідні продукти харчування, зокрема м'ясо, рибу, крупи, фрукти, овочі тощо; одяг, іграшки, книги, дозвілля тощо. Так, протягом окремого проживання з відповідачем позивачка придбавала лише найнеобхідніше, нею було витрачено грошові кошти в наступних розмірах (підтверджується доданими товарними чеками): частина жовтня - 749,62 грн., листопад - 3357,91 грн., грудень - 3068,49 грн., січень - 1907,23 грн., лютий - 827,49 грн., березень - 2137,37 грн., квітень 1476,46 грн., травень - 2832,24 грн., червень - 2022,83 грн., липень - 1708,47 грн., серпень - 884,11 грн. Решту коштів на утримання дитини витрачали батьки позивачки. Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України). Після народження дитини в позивачки з'явились деякі захворювання. Так, 05.05.2015 року вона народжувала дитину шляхом проведення операції кесаревого розтину за медичними показами. Внаслідок цього у позивачки утворився колоїдний рубець, який потребує тривалого та витратного лікування. Внаслідок тривалого грудного вигодовування, а також після перенесеної операції у позивачки з'явились гормональні порушення та варикоз судин статевої системи, що також необхідно лікувати. Під час вагітності виявлено порушення роботи серця, що також загострюються на фоні постійних конфліктів з відповідачем (копії медичних довідок та обстежень додає). Окрім того, у зв'язку з тривалими нервовими переживаннями, які постійно завдає відповідач, у позивачки виникло захворювання - гострий гастрит (в стадії загострення, медичні документи додаються), що потребує тривалого лікування та дієти. Крім того, відповідач має відмінний стан здоровя; жодних захворювань, які б перешкоджали йому утримувати сина та позивачки до досягнення дитиною трьох років, у відповідача немає. Так, під час спільного проживання у відповідача жодних скарг на підвищення артеріального тиску не було. На даний час під час побачень з сином відповідач неодноразово дозволяв собі вживання кави, що свідчить про те, що його начебто проблеми з серцем і підвищеним тиском, про які він подав відомості, насправді його не турбують. Крім того, коли сторони проживали разом, то відповідач регулярно вживав каву та енергетичні напої. Відповідачем надані до суду довідки багаторічної давності, що не може бути достовірним підтвердженням нинішнього стану його здоров'я. В одній із довідок (а.с.30) містяться відомості про те, що ОСОБА_6 у 2009 році був поставлений діагноз - ВСД. Однак, вказана хвороба навіть відсутня як така у Міжнародній статистичній класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, яка розробляється Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Доданий результат обстежень від 10.01.2017 року (а.с. 32) не містить відомостей про наявність у ОСОБА_6 серйозних хвороб, які не дають можливості йому працювати та заробляти гроші на утримання власного сина та дружини. Окрім того, протягом 2013-2015 р.р. ОСОБА_6 проходив навчання на кафедрі військової підготовки Університету Державної фіскальної служби України та у 2015 році здобув звання молодшого лейтенанта запасу. Згідно правил вступу здобувачі вищої освіти, які виявили бажання проходити військову підготовку подають до стройової частини кафедри, зокрема довідку військової лікарської комісії (ВЛК), яку проходять після отримання направлення з кафедри військової підготовки у військових комісаріатах за місцем реєстрації. При проведенні конкурсного відбору відбіркова комісія враховує придатність громадян до військової служби (за результатом медичного огляду військово-лікарської комісії (висновок ВЛК). Вказане свідчить, що ОСОБА_6 мав та має чудовий стан здоров'я, адже, маючи насправді такі порушення, про які він подав відомості, його б не зарахували до вступу на кафедру військової підготовки Університету Державної фіскальної служби України. Окрім того, ОСОБА_6 має вищу юридичну освіту, що надає йому можливість працювати також і в цій галузі. У зв'язку з тим, що відповідач ніяким чином не утримував сім'ю, то позивачка була залишити свою маленьку дитину на догляд бабусі - своєї мами, ОСОБА_10, та вийти на роботу. Таким чином, внаслідок того, що ОСОБА_6 самоусунувся від матеріального утримання своєї сім'ї, для того щоб цей обов'язок могла виконувати позивачка, її мама ОСОБА_10 залишилась без заробітку. Таким чином, оскільки витрати на утримання дитини є досить значними - це відповідне харчування, догляд, придбання одягу, розвиваючих іграшок, дозвілля, то заробітної плати позивачки на двох критично не вистачає. Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стан здоров'я та значні доходи відповідача дозволяють йому утримувати свою дитину. Більше того, у нього є у приватній власності цінне майно, яке потенційно може приносити і приносить значний дохід, а саме: транспортний засіб автомобіль Skoda SuperB, 2006 р. випуску; нерухоме майно - будівля гаража автомашин, загальною площею 267,7 кв.м за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, вулиця Приходька, будинок 1/1В-б; нерухоме майно - земельна ділянка, кадастровий номер: 5624687000:05:015:0350, площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області. Окрім того, відповідач будь-яких інших осіб на своєму утриманні не має. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо - ч. 1 ст. 185 СК України). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Так, за період розгляду справи мною понесені витрати на лікування сина ОСОБА_7 у розмірі 1670,91 грн. А тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 1/2 частину понесених витрат на лікування дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України). Так, в даному випадку ОСОБА_6 має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу, оскільки є підприємцем. Окрім того, позивачка ознайомлювалась із матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017180180000286, де нею було виявлено у протоколі допиту свідка від 07.03.2017 року те, що ОСОБА_6 сам підтверджує, що має прибуток. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Зважаючи на це, просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 4000 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки кошти на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1500 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років; стягнути з відповідача на користь позивачки одноразово 1/2 частину понесених додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме у розмірі 835,46 гривень; витрати по справі покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги: щодо обґрунтування підстав та предмету позову з урахуванням поданої позовної заяви та всіх заяв про збільшення позовних вимог; щодо прохальної частини позовних вимог просить врахувати позовні вимоги, що викладені в заяві від 14 серпня 2017 року. Надала суду детальні пояснення, що описані вище.

Відповідач позов визнав частково. Зазначає, що надає допомогу на утримання дитини. Він не має таких доходів, про які зазначає позивачка. Згідний сплачувати грошові кошти у розмірі, що визначені в поданій заяві від 15.09.2017 року, в подальшому не виявив бажання приймати участі в останньому судовому засіданні.

Так, згідно до заяви відповідача від 15 вересня 2017 року, зауважує, що вимоги і викладені позивачкою доводи стосовно того, що жодної матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, не відповідають обставинам справи. Наведені ОСОБА_5 доводи і факти не мають ніякого доказового підтвердження та є надуманими. За змістом ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. За ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Позивачка просить стягувати аліменти у розмірі 4 000 грн. на її користь на утримання сина. Однак, позивачка не надала доказів того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в розмірі 4 000 грн. Вважає, що такий розмір аліментів є завищеним враховуючи те, що дохід відповідача є мінливим та нерегулярним. Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність прав та обов'язків батьків, просить визначити розмір аліментів в сумі 1000 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Щодо вимоги про стягнення на користь ОСОБА_5 коштів на її утримання в розмірі 1 500 грн. щомісячно вважає, що дана вимога також є завищеною, оскільки, сама позивачка вказує у заві про збільшення позовних вимог від 14.08.2017 року, що уже працює, а отже не перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Він не заперечує проти призначення коштів на утримання ОСОБА_5 у розмірі 500 грн. Відносно вимоги про стягнення 1/2 частини понесених додаткових витрат на утримання сина у розмірі 835 грн. 46 коп. то вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення. Відповідач надає кожного тижня продукти харчування, кошти на утримання сина. Наведені факти підтвердили свідки по даній справі, які були заявлені позивачкою. У зв'язку з неможливістю бути присутнім просить подальший розгляд справи провести без його участі та врахувати позицію і доводи, викладені у даній заяві.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частина 1 статті 184 СК України визначає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Перелік підстав, за наявності яких суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у законі суворо не визначений. Для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі досить однієї з названих у статті 184 СК України підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони є батьками неповнолітньої дитини сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з мамою.

В ході розгляду справи позивачка не заперечувала той факт, що відповідач купує дитині речі, продукти харчування. Але зауважує, що останній не розуміється на потребах дитини, а тому придбані ним речі та продукти практично не використовуються.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтвердили ту обставину, що відповідач купує дитині одяг, інші речі, продукти харчування. Проте перший свідок додала, що відповідач не завжди розуміється на потребі дитини.

Відповідач також пояснив, що він надає допомогу дитині, купуючи памперси, одяг, взуття, продукти харчування.

За наведеного суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає до часткового задоволення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить: з 01 січня 2017 по 30 квітня - 1355 грн., з 01 травня по 30 листопада 1426 грн., з 01 грудня - 1492 грн.

Отже, в даному випадку розмір аліментів на утримання дитини не може становити менше, ніж 713,00 гривень на місяць, починаючи з 08 липня 2017 року (з часу набрання чинності змін до СК України щодо аліментних правовідносин).

В судовому засіданні встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі. Відповідач зареєстрований як приватний підприємець, має мінливий дохід.

Суд вважає, що на утримання дитини слід стягнути аліменти в розмірі 1200 грн.

СК України не передбачає можливості сплати аліментів шляхом купівлі одягу чи взуття. Законодавець чітко зазначає, що аліменти визначаються: у твердій грошовій сумі, або в частці від усіх видів заробітку (доходів) відповідача.

Але цьому враховується, що відповідач здійснює систематичну допомогу, купуючи памперси, одяг, взуття, продукти харчування, на які витрачає свої кошти. А тому не взяти до уваги цю обставину не є можливим.

Надалі, відповідно до п) 4 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України доповнено п. 3-1, згідно якого при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Так, за відповідачем обліковується автомобіль Skoda SuperB, 2006 року випуску. Відповідно до наданих відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12.02.2017 року) ОСОБА_6 належить на праві приватної власності наступний об'єкт нерухомого майна: будівля гаража автомашин, загальною площею 267,7 кв.м, за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, вулиця Приходька, будинок 1/1В-б.

Також за відповідачем обліковується земельна ділянка розміром 0,1 га, що в селі Нова Українка Рівненського району Рівненської області.

Проте сама по собі наявність у особи нерухомого майна ще не свідчить про те, що ця особа має з даного майна прибутки.

Позивачка зазначає, що у приміщенні за адресою: с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, вулиця Приходька, будинок 1/1В-б ОСОБА_6 здійснює свою підприємницьку діяльність за наступними видами діяльності (згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів (основний); КВЕД 31.03 Виробництво матраців; КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів; КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

Також покликається на те, що відповідач при наданні пояснень працівникам ДФС України говорив про те, що має доходи.

Але відповідач й не заперечував проти того, що він має періодичні доходи, проте не у тих розмірах (20000 30 000 грн. щомісячно), як про це зазначала позивачка.

Свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що його син (відповідач у справі) раніше купував у нього меблі за оптовими цінами та здійснював їх перепродаж. На даний час син не здійснює підприємницьку діяльність.

Позивачка наголошує, що відповідач користується дорогим автомобілем, на цьому автомобілі возить сина до м. Рівне, до купує йому не дешеві обіди; а це свідчить про високий рівень доходів відповідача.

На думку суду, турбота батька про сина, прояв батьківської любові до дитини не може вимірюватися певною грошовою сумою. Адже батько бажає своїй дитині кращого, а тому забезпечує його доїзд до обласного центру автомобілем, забезпечує йому якісне харчування. За логікою позивачки, краще було б скористатися громадським транспортом, щоб заощадити кошти, які надати позивачці. І така думка має право на існування. Проте позивачка не надала пояснень з приводу того, чи надавала вона в дорогу продукти для своєї дитини, якими відповідач мав би годувати дитину. І чи виправдане користування дитиною громадським транспортом, враховуючи схильність дитини до вірусних захворювань, які як загально відомо, добре поширюються у громадському транспорті. З точки зору розсудливого батька дії відповідача в даному випадку не твердять про марнотратство.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд виходить з приписів статті 11 ЦПК України, та приймає до уваги розмір прожиткового мінімуму, який встановлений законодавством України для дитини відповідного віку; та що обовязок з утримання дитини покладений на обох батьків. Зважаючи на покликання позивачки на певні обставини та докази як на підтвердження свої позовних вимог, пояснення відповідача та свідків суд дійшов висновку, що в даному випадку розмір аліментів на утримання дитини слід визначити в розмірі 1200 грн. На думку суду, за вказаних умов визначений розмір аліментів є компромісним, та враховуватиме баланс інтересів сторін.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки.

Позивачка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років; і не заперечує, що на даний час працевлаштована, має доходи.

Суд зважає на положення ч. 4 статті 84 СК України згідно якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд виходить з приписів статті 11 ЦПК України та вважає, що відповідач взмозі надавати допомогу на утримання колишньої дружини до досягнення дитиною трьох років, і в данному випадку розмір аліментів визначається сумою 500 грн.

Щодо стягнення 1/2 частини додаткових витрат, повязаних з утриманням дитини.

За положеннями СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) - ч. 1 ст. 185 СК України.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, за період розгляду справи позивачкою понесені витрати на лікування сина ОСОБА_7 у розмірі 1670,91 грн.

Позивачка не надала суду листок призначень ліків лікуючим лікарем. Проте загальновідомим фактом є те, що не всі медичні препарати призначаються шляхом виписування рецепта; лікар може призначити певне лікування медичними препаратами, зазначаючи їх назву на простому аркуші паперу. А це не означає, що позивачка відмовлялася купувати лікарські препарати, оскільки їх призначення не оформлене належним чином. Окрім того, частина таких препаратів відпускається аптеками без листка призначення (рецепта).

Позивачка надала суду пояснення з приводу купівлі нею препаратів для лікування дитини, надала касові чеки.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивачки 1/2 частину понесених позивачкою витрат на лікування дитини, і ці витрати становлять 835, 16 грн. Тому в даному випадку позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України. Судові витрати (сплата судового збору) повинні бути стягнуті з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, мешканка вул. Весняна, 24, село Корнин Рівненського району Рівненської області) аліменти на утримання дитини:

- сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1200 грн., щомісячно, починаючи з 25.11.2016 р., і до повноліття дитини; та одноразово 835 грн. 46 коп. ? частина додаткових витрат, понесених на утримання дитини.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, мешканка вул. Весняна, 24, село Корнин Рівненського району Рівненської області) аліменти по взаємному утриманню подружжя, в розмірі по 500 грн., щомісячно, починаючи з 25.11.2016 р., і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, трьохрічного віку, а саме до 05.05.2018 року.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума 640 грн. 00 коп. судові витрати (судовий збір).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.