Постанова № 69117203, 07.09.2017, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1150/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2017 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Мички І.М.

при секретарі Босик О.В.

за участю сторін по справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа- Головне управління ДФС України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, в с т а н о в и в:

30 березня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та просить зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки за період з вересня 2009 року по серпень 2011 року.

Ухвалою Здолбунівського районного суду від 26 червня 2017 року до участі у справі було залучено Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області і якості третьої особи на стороні відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала і просила визнати відмову Головного управління ПФУ в Рівненській області щодо перерахунку пенсії протиправною та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок з 01 березня 2014 року. Представник відповідача проти задоволення позову заперечила і просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління ПФУ у Рівненській області призначило пенсію позивачу на підставі тих документів, які були подані уповноваженим струтрукним підрозділом для їх формування та відповідно до норм чинного законодавства. Наголосила, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні носять тимчасовий характер, а не постійний,а тому відсутні законні підстави для їх включення в обрахунок пенсії.

Представник третьої особи Головного управління ДФС в Рівненській області просила ухвалити постанову на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 13.08.2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно дост. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в розмірі 50% грошового забезпечення.

Позивач під час проходження служби протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби отримував грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні.

02 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідки Головного управління ДФС в Рівненській області, в яких зазначено про отримання позивачем серед інших видів грошового забезпечення, також матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому на всі виплати, включені в довідку, нараховано внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Головне управління ПФУ в Рівненській області на заяву позивача надіслало 17.03.2017 року відповідь за №М-179\02-4-15, в якій повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії, так як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні не включаються у грошове забезпечення, адже мають компенсаційний характер.

Відповідно до ч. 3ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) - пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частиною 1статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієїпостанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбаченийстаттею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина першастатті 10-1 цього Закону)

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 10.03.2015 року у справі №21-70а15 та від 20.10.2015 року у справі №21-2942а15.

Відповідно до першої частинистатті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також, зазначене підтверджується і судовою практикою, зокрема, ухвалами Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року (справа № К/800/75/16) та від 28 лютого 2017 року (справа № К/800/31546/16).

Що стосується позовних вимог за період з 01.03.2014 р. по 29.09.2016 р., то згідно з ч.2ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС Українивстановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частина 2 цієї статті передбачає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із вказаним позовом 30 березня 2017 року, а в позові просить відновити йому виплату пенсії з 01 березня 2014 року.

Тобто, позивач з позовною вимогою за період з 01 березня 2014 року по 29 вересня 2016 року звернувся з пропуском 6 місячного строку.

Причин пропуску процесуального строку позивач не зазначив та не вказав їх поважність, відповідного клопотання до суду не подавав. Тому, підстав для поновлення строку звернення до суду не вбачається, а отже позовні вимоги про відновлення раніше призначеної пенсії з 01.03.2014 року по 29.09.2016 року, слід залишити без розгляду.

Відповідно дост. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,12,71,158-163,167,171,186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з служби.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30 вересня 2016 року, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з служби.

Позовні вимоги, в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, за період з 01 березня 2014 року по 29 вересня 2016 року, залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя: І.М.Мичка