Ухвала суду № 69116120, 26.09.2017, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/845/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року

Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді:ОСОБА_1при секретаріОСОБА_2 за участю прокурораОСОБА_3 захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого без реєстрації по вул. Ляшівській, 11 в с. Надежда Диканського району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, військовонезобов'язаного, раніше не судимого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 310 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 на початку червня 2017 року за місцем свого фактичного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, незаконно посіяв на присадибній ділянці рослини коноплі, за якими в подальшому доглядав шляхом прополювання та поливання. 03 серпня 2017 року під обшуку у вказаному господарстві працівниками поліції було виявлено та вилучено 32 /тридцять дві/ рослини коноплі.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 згідно висновку судової психіатричної експертизи № 370 від 23.08.2017 року страждає психічним захворюванням у вигляді шизофренії параноїдної, безперервний тип перебігу з дефектом по змішаному типу. Вказана хвороба позбавляла ОСОБА_5 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння, і позбавляє на теперішній час. Перед слідством і судом постати не може. ОСОБА_5 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України, тобто не підлягає кримінальній відповідальності як особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала у стані неосудності. У зв'язку із вказаними обставинами слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку та просив його задоволити, надавши відповідні докази та обгрунтування такого клопотання.

При розгляді клопотання в суді захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_5 з підстав, вказаних у клопотанні та пояснив, що його підзахисний дійсно на теперішній час потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, що підтверджується висновком судової психіатричної експертизи.

Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 310 ч. 1 КК України у вигляді незаконного вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин стверджуєтьс наступною наданою в суді стороною обвинувачення і безпосередньо дослідженою та перевіреною у судовому засіданні судом сукупністю доказів, а саме:

- протоколом обшуку присадибної ділянки за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 по вул Ляшівській, 11 в с. Надежда Диканського району від 03.08.2017 року, в ході якого працівниками поліції було виявлено та вилучено 32 рослини коноплі з протоколом перегляду відеозапису проведеного обшуку господарства ОСОБА_5 від 11.08.2017 року;

-письмовими поясненнями самого ОСОБА_5 з приводу вирощування ним за місцем проживання коноплів, досліджених в судовому засіданні;

- висновком експерта № 2341 від 09.08.2017 року, з якого вбачається, що надані на дослідження 32 /тридцять дві/ рослини мають морфологічні ознаки характерні для рослини коноплі, містять тетрагідроканнабінол.

Кваліфікація суспільно-небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_5, за ст. 310 ч. 1 КК України як незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин, є вірною, оскільки він на початку червня 2017 року за місцем свого фактичного проживання ІНФОРМАЦІЯ_6 незаконно вирощував на присадибній ділянці рослини коноплі, які були вилучені у нього 03 серпня 2017 року працівниками поліції у кількості 32 /тридцяти двох/ рослин.

Згідно висновку судової психіатричної експертизи № 370 від 23.08.2017 року ОСОБА_5 страждає психічним захворюванням у вигляді шизофренії параноїдної, безперервний тип перебігу з дефектом по змішаному типу. Вказана хвороба позбавляла ОСОБА_5 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння, і позбавляє на теперішній час. Перед слідством і судом постати не може. ОСОБА_5 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України. У відповідності до ч. 2 ст. 94 КК України потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Враховуючи те, що наявне у ОСОБА_5 психічне захворювання, позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення ним інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 ч. 1 КК України у стані неосудності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру, зокрема, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищевикладене, те, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 310 ч. 1 КК України у стані неосудності, вказане суспільно небезпечне діяння невеликої тяжкості, на теперішній час за станом психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до вказаної особи примусових заходів медичного характеру підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виходячи з того, що по справі були понесені витрати на проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 593 грн. 22 коп. експертною установою, що фінансується з держбюджету, то відповідно до положень ст. 124 КПК України ці витрати слід віднести на рахунок держави у зв'язку із неосудністю ОСОБА_5

Враховуючи те, що вилучені у ОСОБА_5 32 /тридцять дві/ рослини коноплі є предметом суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 310 ч. 1 КК України, керуючись положеннями ст. ст. 96-1, 96-2 ч. 1 п. 3 КК України, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію, шляхом конфіскації у власність держави 32 /тридцяти двох/ рослин коноплі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 ч. 2, 94 ч.ч. 1, 2, 96-1, 96-2 ч. 1 п. 3, 310 ч. 1 КК України, ст. ст. 31, 124, 369-371, 372, 392, 393, 395, 512, 513, 516 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити. Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого без реєстрації по вул. Ляшівській, 11 в с. Надежда Диканського району Полтавської області, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 310 ч. 1 КК України.

Відповідно до положень ст. ст. 96-1, 96-2 ч. 1 п. 3 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом вчиненого ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 310 ч. 1 КК України, шляхом конфіскації у власність держави 32 /тридцяти двох/ рослин коноплі, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Диканського ВП ГУНП в Полтавській області.

Судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи в сумі 593 /п'ятсот дев'яносто три/ грн. 22 коп. віднести на рахунок держави у зв'язку із неосудністю ОСОБА_5.

Ухвала набирає законної сили через тридцять днів з дня її проголошення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд.

Головуючий: