Постанова № 69113478, 18.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р.Справа № 909/304/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", вих.№31/05-17(01) від 31.05.2017р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2017р., суддя Фрич М.М.

у справі № 909/304/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", м. Івано-Франківськ

про стягнення суми 50 000 грн.

за участю представників:

від позивача (скаржника) не зявився

від відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 року в справі №909/304/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790/ на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" /49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430/ 43 017, 04 грн. (сорок три тисячі сімнадцять гривень чотири копійки) та судовий збір в розмірі 1 376, 54 грн. (одна тисяча триста сімдесят шість гривень п'ятдесят чотири копійки). В решті позовних вимог - відмовити.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 року в справі №909/304/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог на суму 6 982, 96 грн. та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. При цьому позивач вказує, що згідно з ст.36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів, з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів, з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний в разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму, визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Факт оплати ремонту підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2015 року №1 про оплату страхувальником проведеного ремонту, відповідно до рахунку ТОВ «Вікінг Моторз» від 31.07.2015 року № ВМКС000588.

Відтак, як вказує апелянт у суду були відсутні підстави для зменшення суми відшкодування на суму податку на додану вартість.

Відзивів на дану апеляційну скаргу не надходило.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не зявився, поряд з цим, в апеляційній скарзі скаржник просив у разі неприбуття представника останнього у судове засідання розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 116 зворот, 117).

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 року в справі №909/304/17 слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №K5H0CPS-151G30X від 16.02.2015 року. Предметом вказаного договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом - VOLVO V40 р.н. НОМЕР_1. Відповідно до розділу договору "Додаткові опції" страхування здійснюється з врахуванням зносу деталей застрахованого ТЗ.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

30.07.2015 року о 16:30 в с. Грибівка (Овідіопольського району Одеської області) на вул. Приморській, 20, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_2 (був припаркований, водій ОСОБА_2) та автомобіля НОМЕР_3 від керуванням ОСОБА_3.

Постановою Малинівського районного суду м. Одеси від 01.09.2015 року в справі №521/12794/15-п винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до звіту від 15.08.2015 року №1420/08/15 складає 50 136, 44 грн.

Сума страхового відшкодування до виплати на підставі Страхового акту від 31.08.2015 року №И-944 складає 50 136, 44 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено страхувальнику в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням від 01.09.2015 року №2948.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу з номерним знаком ВН 0487 ВЕ на момент скоєння ДТП була застрахована АТ "Страхова компанія "Галицька" відповідно до Полісу №АЕ/4831443 від 30.07.2015 року.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до положень п.2.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З врахуванням викладеного, страховик, за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобам збитки, пов'язані з відновлюваним ремонтом, лише з урахуванням зносу.

Відповідно до Звіту №1420/08/15 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ), складеного оцінювачем ОСОБА_4 та експертом ОСОБА_5 - вартість відновлюваного ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу становить 50 136, 44 грн., вартість відновлюваного ремонту КТЗ з врахуванням фізичного без врахування ПДВ 20% на замінні складові та матеріали становить 43 017, 04 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем не доведено, що сума в розмірі 20 % ПДВ є шкодою, яка підлягає відшкодуванню, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 43 017, 04 грн., що є вартістю відновлюваного ремонту, з врахуванням фізичного без врахування ПДВ 20% на замінні складові та матеріали.

Проте, колегія суддів, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів, з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний в разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Факт оплати ремонту підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2015 року №1 про оплату страхувальником проведеного ремонту відповідно до рахунку ТОВ «Вікінг Моторз» від 31.07.2015 року № ВМКС000588.

Тобто, відповідно до вимог с. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у суду першої інстанції не було жодних підстав зменшувати розмір відшкодування на суму податку на додану вартість, оскільки оригінал платіжного доручення від 02.09.2015 року №1 зобовязує відповідача здійснити доплату суми цього податку, в разі отримання документально підтвердженого факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, в разі коли спір виник, внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір, незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", вих.№31/05-17(01) від 31.05.2017р. задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 року в справі №909/304/17 скасувати в частині відмови в стягненні з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 6982, 96 грн.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) 6982, 96 грн..

4. В решті рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) 1600 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) 1760 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2017 р.

Головуючий -суддяМалех І.Б.

СуддяГриців В.М.

СуддяДавид Л.Л.