Постанова № 69113390, 19.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.Справа № 5015/2804/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіСкрипчук О.С.

суддівДубник О.П.Костів Т.С.

при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд» б/н від 25.05.2017 року (вх. № 01-05/2473/17 від 30.05.2017 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року

у справі № 5015/2804/12

за позовом: Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ та Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд», м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Громадської організації «Правозахисний центр імені генерала УНР ОСОБА_1», м. Львів

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Військової частини 2144, м. Львів

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», м. Львів

про визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 2, 8939 га.

за участю представників:

Прокурор: Майорчак В.М. - посвідчення № 033498 від 18.05.2015 року;

від Кабінету Міністрів України: ОСОБА_2 - довіреність № 864/9.-1/32-17 від 31.01.2017 року, довіреність б/н від 05.01.2017 року;

від Львівської обласної державної адміністрації: ОСОБА_3 - довіреність № 5/34-81/0/2-17-2 від 04.01.2017 року;

від відповідача-1: ОСОБА_4 - довіреність № 2901-вих-85 від 20.01.2017 року;

від відповідача-2: ОСОБА_5 - довіреність б/н від 04.01.2017 року; ОСОБА_6 керівник;

від третьої особи-1 з боку відповідача: не з'явився;

від третьої особи-2 з боку позивача: ОСОБА_7 керівник;

від третьої особи-3 з боку відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи-4 з боку позивача: ОСОБА_8 - довіреність № 2404/135 від 25.05.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних питаннях Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відділу Держгеокадастру у м. Львові, Громадської організації «Правозахисний центр імені генерала УНР ОСОБА_1», Військової частини 2144, Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» про визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 2,8939 га.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 року рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2016 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 р. рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 року скасовано, а справу № 5015/2804/12 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

В постанові Вищий господарський суд зазначив, що відмовивши в позові з підстав недоведеності наявності порушених прав Львівської обласної державної адміністрації, суди не вирішили спір про права Кабінету Міністрів України, та обмежившись безпідставним висновком, що останній не є позивачем у праві, не зазначили його процесуального статусу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року у справі № 5015/2804/12 (суддя Березяк Н.Є.) позов першого заступника військового прокурора Західного регіону України задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд» та витребував земельну ділянку загальною площею 2,8217 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України за виключенням земельної ділянки площею 722,6 кв.м., що знаходиться під обєктами нерухомості придбаними ТзОВ «АрхіБуд».

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «АрхіБуд» подало апеляційну скаргу б/н від 25.05.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року скасувати в частині, що стосується визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008 року, укладеного між Львівською міською радою в особі Департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд» та витребування земельної ділянки загальною площею 2,8217 га по вул. Довбуша,15 у м. Львові та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що судом першої інстанції не враховано чинність ухвал Львівської міської ради № 1023 від 05.07.2007 року «Про затвердження ТзОВ «АрхіБуд» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Довбуша,15 у м.Львові» та № 2260 від 04.12.2008 року «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 05.07.2007 року № 1023» на виконання яких був укладений спірний договір оренди землі та передана в оренду спірна земельна ділянка.

Військовою прокуратурою західного регіону України, третьою особою 2 та Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською міською радою було подано до суду відзиви на апеляційну скаргу № 10/2/3-374вих-17 від 23.06.2017 року, б/н від 10.07.2017 року, б/н від 11.07.2017 року, б/н і дати (вх. № 01-04/4678/17 від 12.07.2017 року), в яких просять рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачем 1 було подано до суду клопотання б/н і дати (вх. № 01-04/6208/17 від 18.09.2017 року) про долучення до матеріалів справи копій наступних документів: листа Державного архіву Львівської області № 875/01-22 від 18.09.2015 року, який був адресований Львівській міській раді; рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих № 453 від 06.06.1962 року «Про встановлення меж земельної ділянки при спорудах в/ч 2144 в районі вул. Довбуша»; листа командира Військової частини 2144 від травня 1962 року, який був адресований виконавчому комітету Львівської міської ради депутатів трудящих; схеми розміщення земельної ділянки і спец. обєкта в/ч 2144 по вул. Довбуша №12; рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998 року «Про інвентаризацію земель м.Львова».

Представником відповідача 2 у судовому засіданні (19.09.2017 року) було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з необхідністю ознайомитись із поданою відповідачем 1 копією рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998 року «Про інвентаризацію земель м.Львова». Дане клопотання колегією суддів відхилене.

Разом з тим, колегією суддів у судовому засідання було надано представнику відповідача 2 копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998 року «Про інвентаризацію земель м.Львова», для огляду.

Як видно, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998 року «Про інвентаризацію земель м.Львова» було прийнято відносно усіх категорій земель м. Львова. В даному рішення не міститься посилання на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.06.1962 року № 453 за військовою частиною 2144 закріплено земельну ділянку загальною площею 1,75 га, що розташована у м. Львові по вул. Довбуша.

19.07.1993 року комісією у складі представників Львівської міської адміністрації, Львівської міської екологічної інспекції, Військової частини 2144 було проведено інвентаризацію земель Державного комітету у справах охорони державного кордону України щодо землекористувача Військової частини 2144, про що було складено ОСОБА_4 від 19.07.1993 року. Комісією було встановлено, що на час проведення інвентаризації в користуванні Військової частини знаходиться 2,81 га землі у тому числі в постійному користуванні 2,81 га. Фактична площа земельної ділянки 2,81 га більша на 1,06 га від площі виділеної - рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.06.1962 року № 453.

13 липня 2005 року Кабінет Міністрів України прийнято розпорядження № 258-р «Про затвердження переліку нерухомого військового майна Держприкордонслужби, яке може бути відчужено». Вказаним розпорядження надано дозвіл на відчуження ряду об'єктів військового містечка № 301-а за адресою: м. Львів, вул. Довбуша 18, а саме: склад III категорії площею 20.5 кв. м., склад IV категорії площею 68.5 кв. м., технічне приміщення III категорії площею 20 кв. м., туалет площею 43 кв. м., туалет площею 3.3. кв. м. та технічне приміщення IV категорії площею 20 кв. м.

Пізніше, 29.06.2006 року нежитлові будівлі, які знаходились за адресою: м. Львів, вул. Довбуша,15, будівлі № Б-1, № О-1, №К -1, № М-1, № Ж-1, № Г-1, № Н-1, № З-1 зареєстровані в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в реєстровій книзі під реєстровим номером 13915289, загальною площею 722,6 кв.м., були передані від Адміністрації державної прикордонної служби України до ТзОВ Виробниче підприємство «Будінвест» за участю Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт», згідно договору купівлі-продажу № 931 від 20.04.2006 року та договору комісії № 527-05/STE-2-101-Д/К-2005 від 10.10.2005 року.

Як стверджує прокурор, відповідно до розпорядження Кабінет Міністрів України прийнятого № 258-р «Про затвердження переліку нерухомого військового майна Держприкордонслужби, яке може бути відчужено» було надано дозвіл на відчуження з державної власності шести об'єктів нерухомості, розташованих по вул. Довбуша, 18 у м. Львові загальною площею 175,3 кв. м, проте, 20 квітня 2006 року дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецпроект» Державного госпрозрахункового зовнішньо-торгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» на підставі договору комісії № 527-05/8ТЕ-2-101-Д/К-2005 від 10 жовтня 2005 року, укладеного з Адміністрацією Державної прикордонної служби України на реалізацію військового майна, продано ТОВ ВП «Будінвест» майно, яке розташовано по вул. Довбуша 15 у м. Львові, якого, немає у переліку майна, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2005 року № 258-р, а саме: металевий ангар площею 315 кв. м., цегляний сарай площею 9,7 кв. м., дерев'яний сарай площею 61,6 кв. м., цегляний сарай площею 82,7 кв. м., дерев'яний сарай площею 7,4 кв. м., цегляний сарай площею 61,5 кв. м., дерев'яний сарай 65,9 кв. м., цегляна бетонна теплиця площею 111,8 кв. м. Загальна площа вказаних об'єктів нерухомості становить 722,6 кв. м.

В подальшому 20.10.2006 року ТзОВ «АрхіБуд» придбало у ТзОВ ВП «Будінвест» нерухоме майно загальною площею 722,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Довбуша, 15, згідно договору купівлі-продажу від 20.10.2006 року.

Ухвалою Львівської міської ради №1023 від 05.07.2007р. затверджено ТзОВ «АрхіБуд» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 2,8317 га на вул. Довбуша,15 в м.Львові в оренду терміном на 10 років для будівництва кварталу житлової забудови за рахунок земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання землі житлової забудови.

Ухвалою Львівської міської ради №2260 від 04.12.2008р. «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 05.07.2007р. №1023» доповнила вказану ухвалу п.1 такого змісту: Вилучити за згодою з користування військового містечка №301а військової частини 2144 Державної прикордонної служби України земельну ділянку площею 2,8939 га на вул. Довбуша,15 в м Львові та перевести до земель міста; слова: площею 2,8317 га замінено словами площею 2,8939 га, слова за рахунок земель промисловості транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення замінено словами: перевівши із земель транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови.

11.12.2008р. між Львівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд» (орендар) було укладено договір оренди землі. Згідно умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. О.Довбуша, 15 для будівництва кварталу житлової забудови. В оренду передавалась земельна ділянка, кадастровий №4610136600:01:009:0017, загальною площею 2,8939 га, у тому числі під забудовою 0,0909га, під твердим покриттям 0,1013 га, під озелененням 2,7017 га (п.2 договору).

Не погоджуючись із передачею земельної ділянки в оренду, прокурор звернувся з позовом про визнання недійсним оспорюваного договору та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 1 ГПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Прокурор звертаючись із позовом у даній справі, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, обґрунтовує порушення інтересів держави у вилученні органом місцевого самоврядування земельної ділянки, що належить до земель оборони, без згоди Кабінету Міністрів України та передачу її в оренду разом із обєктом нерухомого майна, що належить на праві власності державі.

Стаття 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачає, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України Про Кабінет Міністрів України до основних завдань Кабінету Міністрів України належать забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 13 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Земельного Кодексу України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Пункт 45 статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачає, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право у порядку, передбаченому законодавством, одержувати і використовувати земельні ділянки для розміщення стаціонарних технічних засобів та інженерних споруд на державному кордоні України, розташування органів, підрозділів, навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Державної прикордонної служби України, пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, базування кораблів і катерів, авіаційних підрозділів, стрільбищ і навчальних полів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України, земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.06.1962 року № 453 за військовою частиною 2144 закріплено земельну ділянку загальною площею 1,75 га, що розташована у м. Львові по вул. Довбуша.

19.07.1993 року комісією у складі представників Львівської міської адміністрації, Львівської міської екологічної інспекції, Військової частини 2144 було проведено інвентаризацію земель Державного комітету у справах охорони державного кордону України щодо землекористувача Військової частини 2144, про що було складено ОСОБА_4 від 19.07.1993 року. Комісією було встановлено, що на час проведення інвентаризації в користуванні Військової частини знаходиться 2,81 га землі у тому числі в постійному користуванні 2,81 га. Фактична площа земельної ділянки 2,81 га більша на 1,06 га від площі виділеної - рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.06.1962 року № 453.

Згідно витягу Управління Держкомзему у місті Львів щодо розробленої відомості по формі 6-зем Личаківського району м. Львова вбачається, що станом на 01.01.2007 року у користуванні Військової частини 2144 перебувала земельна ділянка площею 3,5130 га. по вул. Довбуша,15 у м. Львові.

Як зазначено в довідці Управління Держкомзему у м. Львові від 13.04.2011р. № 40/01-15/3152, спірна земельна ділянка по вул. Довбуша 15 у м. Львові відноситься до земель оборони і використовувалась в/ч 2144 для розміщення вольєрів для собак, ангару, де тримали свиней, трансформаторної підстанції, декількох сараїв та туалету.

Також, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 року у справі №914/1584/15 відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Львівської області, заявленого в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» до відповідача Львівської міської ради про визнання нечинними та скасування ухвал сесії Львівської міської ради №612 від 01.03.2007 року та №1023 від 05.07.2007 року з наступними змінами, внесеними ухвалами сесії Львівської міської ради №2260 від 04.12.2008 року та №3759 від 08.07.2010 року. Дане рішення набрало законної сили і було залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 вересня 2016 року

В рішенні Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 року у справі №914/1584/15 встановлено, що спірна земельна ділянка є державною власністю та відноситься до земель оборони. Також судом встановлено про відсутність згоди Кабінету Міністрів України на вилучення та передачу спірної земельної ділянки, що знаходиться у м. Львові по вул. Довбуша 15, а лист Військової частини 2144 з проханням вилучити з користування даної військової частини земельну ділянку, адресований міському голові м.Львова не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка по вул. Довбуша 15 у м. Львові площею 2,8939га відноситься до земель оборони і використовувалась в/ч 2144.

Правовий режим майна і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначено спеціальним законодавчим актом - Законом України Про правовий режим майна Збройних Сил України, дія якого згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного Закону поширюється на інші, утворені відповідно до Законів України, військові формування (в тому числі і на Державну прикордонну службу).

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України майно, матеріальні та грошові засоби Львівського прикордонного загону є державною власністю, яка входить у сферу управління Державної прикордонної служби України та закріплені за загоном на праві оперативного управління. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про відчуження військового майна за правилами ст. 6 Закону України Про правовий режим майна Збройних Сил України приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства Оборони України у визначеному порядку Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. № 1919, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки згідно переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що Кабінет Міністрів України приймав рішення про передачу спірної земельної ділянки в комунальну власність.

Неспроможними є доводи відповідача 1 щодо погодження вилучення спірної земельної ділянки та її передачу в комунальну власність на підставі листа Львівського прикордонного загону від 13 грудня 2006р. №614/6877, яким просив Міського голову вилучити земельну ділянку пл. 2,8262га .

Судом встановлено, що Львівська міська рада на підставі оскаржуваного договору оренди від 11.12.2008 року передала в оренду ТзОВ «Архібуд» земельну ділянку площею 2,8939 га по вул. Довбуша 15 у місті Львові, яка належить до земель оборони. Отже, Львівська міська рада, укладаючи спірний договір оренди від 11.12.2008 року, фактично розпорядилася землями оборони, які їй не належать.

Чинність ухвал Львівської міської ради № 1023 від 05.07.2007 року «Про затвердження ТзОВ «АрхіБуд» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Довбуша,15 у м.Львові» та № 2260 від 04.12.2008 року «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 05.07.2007 року № 1023» на виконання яких Львівська міська рада укладала спірний договір оренди землі та передала в оренду спірну земельну ділянку не спростовує факту, що спірний договір оренди від 11.12.2008 року суперечив чинному законодавству. станом на момент його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов у даній справі щодо визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ «АрхіБуд».

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З огляду на викладене принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід зясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном.

Відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ «АрхіБуд» щодо земельної ділянки площею 2,8939 га по вул. Довбуша 15 у місті Львові, підлягають до задоволення. Позовні вимоги про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України, також відлягають до задоволення. Адже, у звязку із визнанням недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року у ТзОВ «Архібуд» немає правових підстав користуватись земельною ділянкою площею 2,8939 га. по вул. Довбуша, 15 у м. Львові. Право державної власності на спірну земельну ділянку Львівською міською радою не спростовано. На це суд першої інстанції не звернув уваги.

Таким чином рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року слід скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити: визнати недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року, укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд»; витребувати земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 року скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити:

Визнати недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року, укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд»;

Витребувати земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з ТзОВ «Архібуд» (79008 м. Львів, вул. Братів Рогатинців,18 ЄДРПОУ 04055896) на користь Державного бюджету України 65453,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяДубник О.П.

суддя Костів Т.С.