Ухвала суду № 69112666, 25.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2017 р.Справа№ 914/1258/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ДОНБАС, м.Соледар Бахметського району Донецької області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мале приватне підприємство Т і Т, м. Луганськ

про відшкодування збитків, завданих втратою вантажу. Ціна позову: 2165112,34 грн.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Мороз Н.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_4 представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи-1: не зявився

від третьої особи-2: не зявився

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила справа за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ДОНБАС, м.Соледар Бахметського району Донецької області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області про відшкодування збитків, завданих втратою вантажу. Ціна позову: 2165112,34 грн. Крім того, позивач до позовної заяви долучив заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 14.06.2017р. (вх..№2762/17 від 22.06.2017р.).

Хід розгляд справи викладно у відповідних ухвалах суду.

25.09.2017р. за вх.№3978/17 позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

В судовому засіданні 25.09.2017р., за участю представників позивача та відповідача судом розглянуто заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 25.09.2017р. (вх..№3978/17 від 25.09.2017р.).

Представник позивача заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 25.09.2017р. (вх..№3978/17 від 25.09.2017р.) обгрунтовує тим, що існує загроза арешту рахунків Відповідача за позовом ОСОБА_5 управління ДФС у Львівській області, а також Відповідач має заборгованість перед третьою особою, а саме відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень проти Відповідача ОСОБА_5 управлінням ДФС у Львівській області подано позов про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках (Ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 у справі №813/3043/17). Судовий розгляд даної справи був запланований на 20.09.2017.

Тому, позивач вважає, що наразі є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (грошові суми), яке є у Відповідача, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, як на те вказує Вищий господарський суд України в пункті 3 Постанови Пленуму від 26.12.2011 № 16.

Також, проти Відповідача 11.04.2017 було винесено рішення про стягнення 95 568, 09 грн. збитків та 1 433, 52 грн. судового збору (Постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/2887/16). 24.07.2017 Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу Відповідача на вищезазначене рішення. Дані факти, на думку позивача, також є підтвердженням потенційної загрози ускладнення виконання рішення.

Починаючи з дня подання позову Відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих принаймні на часткове відшкодування завданої Позивачу шкоди.

ОСОБА_6 Позивача був втрачений ще 05.05.2017, проте Відповідач продовжує ухилятись від відшкодування шкоди, завданої Позивачу внаслідок втрати його ОСОБА_6.

У зв'язку з цим Позивач просить Суд звернути увагу на наступну практику Вищого господарського суду з цього приводу (Постанова від 23.08.2017 у справі № 906/268/17) Відповідно до ст. ст. 66,67 ГПК України попередні судові інстанції., з огляду на предмет і підстави позову, їх співвідношення з видом забезпечення позову, враховуючи те, що сума заявлена до стягнення є значна за розміром та те, що в добровільному порядку відповідач не провів розрахунків з позивачем, за який відповідачем можуть бути вчиненні певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливе, зробили обґрунтований висновок, що такий вид забезпечення позову є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав позивача у разі задоволення його позову.

Враховуючи відсутність впродовж довгого часу будь-яких дій Відповідача, спрямованих на відшкодування завданої ним шкоди, є обґрунтовані підстави очікувати ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Відтак, позивач просить суд: накласти арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, в межах ціни позову; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, в межах ціни позову.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви, та просить суд не вживати заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову 2 165 112,34 грн.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача прийшов до висновку, що вищезазначена заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2017р. ТОВ «ОСОБА_2 ДОНБАС» уклало з ТОВ «ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК» договір транспортного експедирування №К2/35/17.

Відповідно пп. 1.1 договору №К2/35/17 від 03.04.2017р. клієнт (позивач) доручає, а Експедитор приймає на себе зобовязання протягом строку дії договору від свого імені за винагороду та за рахунок клієнта забезпечити здійснення перевозок вантажів відповідно до замовлень Клієнта у міжнародному сполученні на умовах , викладених у цьому договорі та додатках до нього, на підставі Статуту автомобільного транспорту та Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-ІV.

Згідно п.4.3. договору №К2/35/17 від 03.04.2017р. експедитор (Відповідач) відшкодовує збитки, завдані клієнту в результаті нестачі, бою, псування, втрати або крадіжки вантажу в період перевезення та вивантаження, які відбулися з вини експедитора, відповідно до Глави 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.5. договору №К2/35/17 від 03.04.2017р. експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб (перевізників), залучених ним до виконання даного Договору, в тому же порядку, як і за власні дії.

На виконання умов договору, після передання Відповідачу ОСОБА_6, під час перевезення цього вантажу на 126 км. Автодороги Київ-Харків 05.05.2017р. мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль загорівся разом з ОСОБА_6. Про зазначені події Відповідач повідомляв Позивача в листі №559 від 15.05.2017р. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди вантаж позивачу не був доставлений. Позивач вважає, що вантаж був втрачений повністю з вини Відповідача.

Відтак, позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування збитків у розмірі 2165112,34 грн., завданих позивачу внаслідок втрати вантажу.

Станом на день розгляду справи, відповідачем в порядку п. 4.3 договору №К2/35/17 від 03.04.2017р. не відшкодовано позивачу вартості втрати вантажу хоча б частково.

Враховуючи вищенаведене, значний розмір позовних вимог, є підстави вважати, що в разі задоволення позову виконання рішення господарського суду Львівської області буде неможливим, оскільки справа в суді розглядається певний час, який дасть можливість відповідачу здійснити дії які призведуть до зникнення грошових коштів з рахунків відповідача та майна, враховуючі його небажання сплачувати в добровільному порядку грошові кошти на виконання зобов'язання.

За наведеного, суд вважає за доцільне вжити заходи до забезпечення позову частково в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, в межах ціни позову, 2165112,34 грн.

Поряд з цим , суд враховує роз»яснення, надані у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» стосовно адекватності заходів до забезпечення позову, що застосовується господарським судом. Адеквантість заходу визначається його відповідністю вимогам , на забезпечення яких він вживається.

Враховуючи вказівки Пленуму Вищого господарського суду України у наведеній постанові та предмет спору (стягнення грошових коштів) суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Відповідача.

Відповідно до п. п. 5, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ДОНБАС про забезпечення позову від 25.09.2017р. ( вх.№3978/17 від 25.09.2017р.) задоволити частково.

2. До набрання чинності рішенням у даній справі: накласти арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК, в межах ціни позову, 2165112,34 грн.

3. В задоволенні решти вимог за заявою відмовити заявнику.

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття - 25.09.2017 р., згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

5. Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ДОНБАС (код ЄДРПОУ 31279540, місцезнаходження:84546, Донецькоа область, Бахмутський район, м.Соледар, вул.Володарського, буд.1).

6. Боржником за даною ухвалою є : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІТС-ЗАХІД-ЛОГІСТИК» ( код ЄДРПОУ 35845487, 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул..Злітна, буд.4).

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

СуддяДілай У.І.

СуддяМороз Н.В.