Рішення № 69112012, 20.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017

№910/11378/17

За позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЕНЕРГО"

про стягнення 15 708,52 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 вересня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство Київської обласної ради “Друкар” (далі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТІС-ЕНЕРГО” (далі – відповідач) про стягнення 15 708,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 58/08 від 03.11.2008 року в частині здійснення орендних та інших платежів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11378/17, її розгляд призначено на 14.08.2017 року.

14.08.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.09.2017 року.

11.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/11378/17 на 15 днів.

Розглянувши подане позивачем клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/11378/17 на 15 днів, суд вирішив його задовольнити.

Відповідно до статей 69, 77 ГПК України у судовому засіданні 11.09.2017 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 20.09.2017 року.

Представники сторін у судове засідання 20.09.2017 року не з’явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02100, м. Київ, вулиця Краківська, будинок 6 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

03.11.2008 року між Комунальним підприємством Київської обласної ради “Друкар” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альтіс-енерго” (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 58/08 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець перелає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення (майно), площею 157,20 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-а. Майно розташоване на першому поверсі нежитлового будинку, що знаходиться на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради “Друкар”.

Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. 50 % орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.

Орендар зобов’язується сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна (п. п. 5.7, 5.8 Договору).

Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення (майно), площею 157,20 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-а., що підтверджується актом прийому-передачі приміщень в оренду від 03.11.2008 року.

Додатковою угодою № 3 до Договору сторони внесли зміни до п. 1.1., 3.1. Договору, відповідно до яких орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення № № 9-11 (майно), загальною площею 157,9 кв.м., розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-а. Орендна плата визначається за результатами конкурсу (орендна плата встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеного на підставі чинного законодавства України у сфері орендних відносин), і становить за місяць оренди 7 658,15 грн.

Згідно акту прийому-передачі від 30.04.2015 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення (майно), площею 157,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-а.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином умови Договору не виконував, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 15 708,52 грн., з яких: 13 775,94 грн. – з орендної плати, 829,92 грн. – по відшкодуванню витрат, пов’язаних з утриманням будинку, 1 102,66 грн. – по відшкодуванню витрат, пов’язаних з утриманням земельної ділянки,

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний відповідач користувався приміщенням, переданим в оренду за Договором.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. 50 % орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідача виникла заборгованість у сумі 15 708,52 грн. з орендної плати та інших платежів.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за спірний період у розмірі 15 708,52 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Оскільки, невиконане зобов'язання за Договором у розмірі 15 708,52 грн. підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 15 708,52 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позовні вимоги Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЕНЕРГО" про стягнення 15 708,52 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЕНЕРГО" (02100, м. Київ, вулиця Краківська, будинок 6-А, ідентифікаційний код 36069563) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Ярославська, будинок 11, ідентифікаційний код 02466949) 15 708 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісім) грн. 52 коп. заборгованості, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2017

Суддя М.Є. Літвінова