Рішення № 69111802, 25.09.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2017 р. Справа № 903/653/17

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КЛАСТ, м.Хмельницький

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2, м.Луцьк

про стягнення 17600,00грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 довіреність №557 від 03.05.2017р.

від відповідача: не прибув

Судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області.

Суть спору: позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КЛАСТ звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2 про стягнення 16000,00грн. за договором №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р., щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р., заявку №1 від 23.11.2016р. до договору №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р., CMR №0001160, рахунок на оплату №432МП від 01.12.2016р., акт надання послуг №432МП від 01.12.2016р., платіжне доручення №1042 від 29.12.2016р., №1153 від 30.03.2017р., акт звірки взаєморозрахунків за період 2016р., за період січень 2017р. липень 2017р., претензію №942 від 03.08.2017р., податкову накладну від 01.12.2016р., випису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТзОВ «Класт», ТзОВ Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТзОВ «Класт», статут ТзОВ «Класт2

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 05.09.2017р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Рівненська,76а, офіс 204) повернута з відміткою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою відсутній».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2: 43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Рівненська,76а, офіс 204, отже суд направив ухвалу від 05.09.2017р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

23.11.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2 (експедитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КЛАСТ (перевізник) було укладено договір №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р. (а.с.16-18).

Згідно п. 5.1 договору, оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених документів: оригіналів рахунка, транспортної накладної, акта виконаних робіт (наданих послуг) або оригіналу інших документів закриваючих перевезення.

Відповідно до п.5.2 договору, сторони погодили, що остаточним документом для здійснення розрахунків з перевізником є акт виконаних робіт (наданих) підписаний сторонами.

23.11.2016р. сторони підписали заявку №1 від 23.11.2016р. до договору №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р. (а.с10).

Заявкою сторони погодили: маршрут перевезення: Hrubieszow (Польща)-Нововолинськ (Україна); дата, час завантаження: 24.11.2016р.; адреса завантаження: згідно вказівок вантажовідправника; митне оформлення: 22-175 Dorohusk, Польша; митний перехід: Ягодин; контактна особа (Віктор); вантаж, вага: пром. Обладнання 24т, бокове/верхнє завантаження; адреса вивантаження: м.Нововолинськ, м.Горохів; адреса митної очистки: м.Нововолинськ; дата прибуття: до 21.11.2016р.; контактна особа при вивантаженні: Віталій; сума і форма оплати: 1350 євро в еквіваленті укр. гривні по курсу НБУ на день розмитнення протягом 10 робочих днів після отримання оригіналів документів (рахунок, акт, CMR); номер і марка автомобіля, причіпа: Вольво ВХ3429 ВС/ВХ3316 ХТ; водій, номер телефону: ОСОБА_4; інші умови: нормативний час на завантаження/митне оформлення митна очистка/ розвантаження складає 48 год. 48 год.. Вартість можливих печаток, штампів, дозволів входить у погоджену ціну перевезення.

Відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобовязання по організації перевезення вантажу Відповідача автомобільним транспортом, а Відповідач сплачувати позивачу встановлену плату.

Свої зобовязання позивач за вказаною заявкою №1 від 23.11.2016р. до договору №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р. виконав повністю, що підтвердив CMR №0001160, актом надання послуг №432МП від 01.12.2016р. (а.с.12-13;15). По факту надання послуг Позивач виставив рахунок на оплату №432МП від 01.12.2016р., (а.с.14).

12 грудня 2016 року позивач надіслав документи Відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23-25).

Відповідач взяті на себе, згідно договорів заявки зобовязання в частині проведення розрахунків виконав частково.

Як вбачається із матеріалів справи на рахунок позивача були перераховані грошові кошти 29.12.2016р. в сумі 18677,21грн. та 30.03.2017р. в сумі 2000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1042 від 29.12.2016р. та №1153 від 30.03.2017р. (а.с.19-20).

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 16000,00грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.307, ст.314 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача сталися не з його вини.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2 за договором №52/16 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом від 23.11.2016р., підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані підлягають задоволенню в сумі 16000,00грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 554, 610, 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ОСОБА_2 (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Рівненська,76а, офіс 204, код ЄДРПОУ 32885357) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КЛАСТ (29000, м.Хмельницький, вул. Північна,99, код ЄДРПОУ 21345080) 16000,00 грн. заборгованості та 1600,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

26.09.2017р.

СуддяВ. М. Дем`як